Одеська облрада: Депутаток лише 7 з 84

Менше 10% жінок-депутаток працює в Одеській обласній ради – лише 7 з 84. Проте більшість з них очолює важливі комісії, деякі мають великий політичний і управлінський досвід, а одна – навіть відома за межами України. Щодо обласної державної адміністрації близько третини жінок обіймають керівні посади, кажуть в прес-службі, а за часів попереднього голови ОДА його команду взагалі можна було назвати жіночою, розповідає колишня заступник Міхеїла Саакашвілі. Зокрема близько року один районів області очолювала відома волонтер.

Одеська обласна рада єдина в Україні, де кількість жінок-депутатів не перевищує 10% від загального складу. Лише 4 з 15 постійних депутатських комісій очолюють жінки і така кількість незважаючи на достатній професіоналізм не може суттєво впливати на політику.

Про це розповідає регіональний координатор проекту «Побудова жіночого політичного лобі», член правління одеської ГР «Віра, Надія, Любов» Інна Тимчик. Проект реалізується за підтримки The United Nations Democracy Fund.

 

             Інна Тимчик

«Ми почали запроваджувати перші проекти з розвитку лідерських навичок у жінок ще в 2010 році, а з 2015 року співпрацюємо із всеукраїнським проектом «ПУЛ» жінок. Його ціль – збільшення ролі і представництва жінок в українській політиці, зокрема підтримка створення міжфракційних об’єднань в жінок. Проте в Одесі її створили тільки в міській раді», – говорить Тимчик.

Редактор одеського видання «Ізбірком» Комітету виборців України Євгенія Генова вказує, що незважаючи на диспропорційне представництво жінок (7 з 84 депутатів) – чотири з них очолюють важливі комісії, а саме бюджетну (Євгенія Абрамова «Довіряй ділам»), з питань будівництва (Марія Гайдар, «Блок Петра Порошенка Солідарність»), питань освіти (Марина Зінченко «Блок Петра Порошенка Солідарність», яка також є директором департаменту фінансів облдержадміністрації),  з питань управління майном спільної власності територіальних громад області (Ольга Юрко, «Довіряй Ділам»). Ще одна (Ірина Коваліш, «Опозиційний блок») – заступник керівника комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

«В президії обласної Ради жінок немає, але під час засідань жінки-депутати доволі активні. Євгенія Абрамова і Марина Зінченко часто доповідають по різних питаннях, в першу чергу фінансових та бюджетних. Також часто із пропозиціями і поправками виступає Ірина Коваліш», – каже Генова.

Євгенія Генова

Вона досліджує гендерну проблематику в Одеському регіоні вже кілька років і каже, що якими б активними не були сім жінок-депутатов, вони навряд чи можуть мати такий же політичний вплив як решта – 78 чоловіків-депутатів.

Кількість депутатів не відображає ту роль, що жінки мали б грати в обласній раді, вважає депутатка Марія Гайдар. На її думку інституція мала б інтегрувати жіночі моделі поведінки – більш гнучкі і менш конфліктні. А поки жінки грають за чоловічими правилами, незважаючи на успіх.

Марія Гайдар

«Нам не потрібні жінки, що поводяться як чоловіки, нам потрібні саме жінки. В питаннях родини, в соціальній галузі, в сценаріях вирішення конфліктів. Ті ролі, що жінки грають у владі, не збігаються з тими ролями, які жінки фактично грають в суспільстві і не відображають потенціал жінок», – говорить депутатка обласної ради, яка також є радником Петра Порошенка.

На думку політика, запровадження гендерної рівності і підтримка жінок в боротьбі за рівні права має бути конкретною. Наприклад, одна з головних проблем, із якою сьогодні стикаються жінки – це недостатність механізмів, які б допомогли їм під час народження і виховання дітей, вважає Марія Гайдар.

«У жінок творча і продуктивна частина життя збігається із періодом, коли вони виховують дітей. Вони і народжують, і не хочуть втратити кар’єру. Сьогодні бракує можливостей, щоб залишити десь дитину, не вистачає дитячих кімнат в самих офісах, щоб можна було прийти із дитиною на роботу», – вважає Гайдар.

Крім роботи в обласній раді Гайдар також працювала заступником попереднього керівника облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Працювати було важко, деякі питання вирішити так і не вдалося, проте дискримінації як жінка вона не відчувала. Мабуть  просто не встигла, жартує Гайдар.

 

«В моєму випадку проблем вистачало ще до того, як доходило до гендеру. І моя життєва історія, і моє прізвище, і моя політична позиція змушують людей якось гостро реагувати. Питання моєї статі залишається останнім. Проте я ніде не стикалася із дискримінацією, із небажанням спілкуватися», –  говорить Гайдар. За її словами, Саакашвілі свого часу оточив себе жінками – він робив на них ставку, мабуть, навіть це входило в його концепцію.

Проте чим більше відповідальності передбачає робота і чим менше там грошей, тим більше там жінок, каже політик. Проте своїх колег по обласній раді вона називає сильними учасниками процесу і визнає, що вони грають велику роль в роботі представницького органу.

Ще одним заступником Саакашвілі була Соломія Бобровська. Вона народилася в 1989 році в Рівному, а в 2015 році приїхала працювати в Одесу. Спочатку радником, а з весни 2016 – заступником. З листопада 2016 по січень 2017 вона виконувала обов’язки голови облдержадміністрації поки в конкурсі не переміг нинішній голова ОДА Максим Степанов.

Соломія Бобровська

«Коли я там працювала, в нас не було розмежування на чоловічі і жіночі посади. Орієнтувалися на професійність, порядність і патріотизм. При цьому під час роботи нашої команди в нас фактично була гендерна рівність. З тринадцяти департаментів ОДА шість чи сім очолювали жінки. Також заступницею голови департаменту житлово-комунального господарства була жінка», – пригадує Бобровська.

На жаль, часто жінки навіть не претендують на посади у владі. Так коли Саакашвілі оголосив конкурси на посади голів районних державних адміністрацій, жінки майже не подавалися на них.

«Ми б хотіли відбирати, але великого вибору жінок в голови РДА не було. Мало жінок були настільки впевнені в своїх силах, щоб брати участь в конкурсі. Врешті решт жінки очолили тільки два райони. Зокрема головою адміністрації Любашівського району стала волонтер Тетяна Скапровська (Далія Северин). Вона переїхала в Любашівку  і стимулювала інших фахівців переїжджати туди з Одеси», – говорить Бобровська. Северин очолювала РДА з лютого 2016 до березня 2017.

Молода заступниця частіше стикалася із так званим ейджизмом, аніж із сексизмом. Особливо гостро ця проблема встала, коли вона формально очолила ОДА і потрібно було здобути довіру усього колективу. Їй самій було простіш працювати із чоловіками.

«З певною категорією жінок ти погано розумієш, чого від них можна очікувати – є заздрощі, певна підступність. З чоловіками одразу зрозуміло як себе поводити, а з жінками завжди сподіваєшся на якусь колежанську позицію, а вона може бути різною», – каже Бобровська. Величезну кількість жінок в таких галузях як культура-освіта-медицина вона поясняє фактичною недостачею чоловіків.

В ОДА періодично проходили тренінги з лідерства, але під час їх проведення виявилося, що жінки не мають мотивацію йти далі. Станом на сьогодні більше половини з них займаються виконанням – вони головні спеціалісти, керівники відділів і таке інше. Проте Соломія відносить цей настрій до радянських комплексів – хочуть просто сидіти тихо на своєму місті.

«Я особисто проти штучного квотування. Робити красиву обгортку без смислу буде державі вартувати дорожче. Я за те, щоб мотивувати жінок, що фахово знають якісь речі, і запрошувати їх до роботи. Таким чином в державну роботу будуть внесені нові елементи», – говорить вона.

За офіційною інформацію в Одеській обласній державній адміністрації працює 336 жінок, 96 з яких  – це керівники і заступники керівників різних рівні.

Проте оскільки ОДА не є виборчим органом, квотування все одно не є обов’язковим каже Євгенія Генова. Сьогодні адміністрацію очолює чоловік, Максим Степанов. Один з його чотирьох заступників – жінка, Світлана Шаталова, колишня його підлегла з попереднього міста роботи. Шаталова відповідає за економічні питання.

«Сьогодні з двадцяти одного управління-департаменту-сектора ОДА лише шість очолюють жінки, деякі з яких залишаються виконуючими обов’язками. В основному це традиційні н    апрямки – освіта, фінанси, соціальна політика, культура і таке інше. Це свідчить про певну «скляну стелю» чи скоріш «стіну», якою від жінок відгороджують питання оборони, капітального будівництва, транспортних комунікацій тощо», – заявляє Генова.

Наприкінці грудня в ОДА було створено координаційну раду, що буде займатися питанням сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобіганням насильству в родині тощо. На думку Генової, подібні рішення свідчать про поверховість офіційної гендерної політики.

«В положенні про цю раду говориться про необхідність «відродження і збереження національних сімейних цінностей». Вважаю коментарі до подібних формулювань зайвими. Тільки скажу, що «інформування громадськості про реалізацію державної політики в сфері родини і гендерної рівності» ми поки не бачимо. Сподіваюсь найближчим часом ми побачимо зміни в цьому напрямку, тому що поки чиновники не вважають гендерну рівність важливою темою і працюють формально», – говорить експертка.

На першому засіданні координаційної ради питання гендерної рівності дійсно не обговорювалося – рада зайнялася вирішенням проблеми насильства в родині. Про це розповіла директор департаменту соціальної та сімейної політики та заступник голови новоствореної ради Лілія Коваленко.

«Нещодавно відбулося перше засідання ради з гендерних питань. Перше питання, яким ми будемо займатися, – це створення дорожньої карти для осіб, що постраждали внаслідок домашнього насильства. Ця проблема кричуща, це треба робити просто зараз. А питання гендерної політики будемо розглядати на другому засіданні. Зараз збираємо інформацію про кількість жінок в адміністраціях по області, про їхні посади», – розповіла директор департаменту. Друге засідання має відбутися наприкінці лютого.

Також на другому засіданні мають обрати радника голови облдержадміністрації від координаційної ради. Поки що голоси розділилися між двома кандидатурами – головою ГР «Віра, Надія, Любов» Тетяною Семікоп і колишнім депутатом Одеської обласної ради та колишнім керівником управління у справах сім’ї і молоді облдержадміністрації Людмилою Акімовою.

Максим Пшибишевський, для 50%