Окраса інтер’єру: експертки коментують сюжет «112» про одяг політикинь

«Цієї осені в українському парламенті серед сіро-синіх чоловічих постатей яскравими плямами вирізняються силуети прекрасної його частини. І хоча у Верховній Раді жінки усе іще залишаються в меншості, вони завжди перебувають у центрі уваги».

Так починається сюжет каналу «112» про одяг українських депутаток, опублікований 30 вересня на сайті каналу.

У сюжеті «Модна політика: Як одягаються народні депутатки?» експерт, як назвала його ведуча, Андрій Гончар говорить із політикинями про одяг та аксесуари.

Першою про своє вбрання розповідає Вікторія Сюмар:

«Парламент – це обличчя держави. Якщо люди будуть приходити сюди, як на вечірки, у пивний клуб, напевно, це не є добре. Я, в цьому сенсі, ортодоксальних, консервативних поглядів».

Депутатка також розказала про свою сукню та пояс, потім ставлення до аксесуарів.

Так само охоче про свій зовнішній вигляд говорила Олександра Кужель, Олена Сотник та Наталія Королевська.

 «А ось Світлана Заліщук відверто здивувала», – емоційно заявляє журналіст. Вона про одяг говорити не захотіла: «Я можу говорити про Генасамблею ООН, про міжнародні питання, а про одяг говорити мені просто незручно», – відповіла Заліщук журналісту, який після цього зазначив: «Але навіть тут, у Верховній Раді, українські жінки залишаються жінками: прекрасними і усміхненими. І про дрес-код не забувають»

Сюжет завершується історією із життя Олександри Кужель: «Під час другого скликання, коли наші дівчата їздили за кордон, я допомагала їм взяти найкращі речі. Мені говорили: «Навіщо ти це робиш?». Я відповідала: «Вона поїде, там забудуть її прізвище, але скажуть, що це була жінка з України».

Авторами сюжету вказані: Андрій Гончар, Дмитро Соколовський, Олексій Грибський і вся команда 112

Сайт «50%» запитав у експертів їхню думку з приводу доцільності такого сюжету.

Марта Чумало, експертка центру «Жіночі перспективи», вважає, що одяг жінки-політика чи чоловіка-політика коментувати так само доцільно, як коментувати, наприклад, одяг вчителя чи економістки, судді чи працівника жеку, лікарки чи вихователя.

«Одяг будь-якої людини має виконувати свою основну функцію – зігрівати та захищати, а також бути зручним, не завдавати дискомфорту та не перешкоджати виконанню професійних обов’язків . І з цієї позиції його, на мій погляд, має оцінювати людина, котра його носитиме.

Щодо матеріалу про одяг депутаток, то можу сказати, що подібними матеріалами журналісти фіксують гендерний стереотип щодо обов’язку жінок «прикрашати» собою простір та вимагають від жінок виправдань та пояснень, а також знецінюють їхній професійний внесок.

Я вважаю, що запитувати про одяг некоректно як жінок, так і чоловіків. Але подібні запитання до жінок  лише фіксують гендерний режим, який встановлений в нашому соціумі. Одяг – це одна з традиційних сфер, яку гендерні соціальні норми відносять до «жіночої» компетенції. Норми фіксують за жінками не лише відповідальність за свій одяг, але й за одяг дітей та чоловіків. І коли з їх одягом щось не гаразд – звучить сакраментальне запитання: «Куди дивиться твоя мама/дружина?». І тому подібні теми телесюжетів  є пасткою для жінок, котрі намагаються відповідати на ці запитання. Бо у цій комунікації жінка апріорі буде у невигідному світлі  – вона не має змоги говорити на професійну тему, а обговорює ціну чи якість одягу, процес його створення, торгові марки та історії, пов’язані з одягом. Тим самим створюється ілюзія, що жінки найбільше цікавляться саме одягом чи своїм зовнішнім виглядом, а їх професійний внесок залишається «за кадром».

Саме тому моє захоплення викликає відповідь Світлани Заліщук щодо того, що вона готова обговорювати свої професійні сфери та здобутки і відмовляється обговорювати одяг, і відверто обурює  коментар журналіста».

Гендерна експертка Марія Дмитрієва переконана, що цей сюжет демонструє непрофесійність журналіста:

«Якщо він не знайшов нічого іншого в тих жінок спитати, це означає, що він про них нічого не знає. Люди, які випустили це в ефір, так само демонструють свою упередженість проти жінок. Таке враження, що люди просто інакше про жінок не можуть думати – тільки про те, що вони носять».

Сайт «50%» закликає приєднуватися до дискусії та висловити власні погляди на тему.

 

«50%»