Головна Статті Радіо Свобода: Чи мають посадовці відповідати за свої дискримінаційні висловлювання?

Радіо Свобода: Чи мають посадовці відповідати за свої дискримінаційні висловлювання?

0
654

За останній час українські політики зробили декілька заяв, які викликали у певних суспільних групах обурення. Наприклад, антикорупційний прокурор Назар Холодницький сказав, що він – “не дівка, щоб його до чогось змушувати”, а лідер Радикальної партії Олег Ляшко назвав своїх колег “урядовими даунами”. Політики пояснили, що нікого не хотіли образити й використали абсолютно нормативну лексику. Чи дійсно це просто гумор і захист національних інтересів, чи це дискримінація і мова ворожнечі, яка заборонена українським законодавством?

У Верховній Раді широко обговорювались слова Олега Ляшка, який назвав депутатів, що виступають за скасування мораторію на вивезення з України лісу-кругляку, “урядовими даунами”, й порадив їм “йти на смітник”. Таку заяву він зробив у Facebook щодо віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Благодійна організація “Даун синдром” у відповідь на це опублікувала відкритий лист, в якому засудила такі висловлювання радикала. Більш того, близько 40 депутатів із міжфракційних об’єднань “Єврооптимісти” та “Рівні можливості” вирішили влаштувати йому бойкот, поки він не принесе вибачення.

Представник ініціативної групи Олексій Мушак від “Блоку Петра Порошенка” вважає, що якби Ляшко побачив дітей із синдромом Дауна, він би не дозволяв собі використовувати слово “даун”, як образу.

“Даун” не може бути як образа насправді. Це люди просто особливі. Якби він хоча б раз у своєму житті побував у закладі, де займаються дітьми з синдромом Дауна, то зрозумів би, що вони – надзвичайно добрі, щирі, і ніколи б собі не дозволив використовувати слово “даун” у публічній риториці. Замість того, щоб фахова дискусія була – гаразд, може, там Іванна Климпуш-Цинцадзе некоректно сказала щось, або, може, не до кінця у неї грамотна позиція, але це не дозволяє переходити із фахової дискусії на особисті образи. Тому, якщо токсичними є слова і токсичними будуть наслідки. Просто ті законопроекти, де ініціатором був Олег Ляшко, нами не будуть підтримуватись”, – сказав політик.

Лідер Радикальної партії в свою чергу заперечує, що ставиться зневажливо до людей із синдромом Дауна.

“Відрізняти треба. Я хочу вибачитися перед дітьми із синдромом Дауна, що їх порівняли до урядовців, “даунів”, які грабують країну і довели її до ручки”, – сказав Ляшко журналістам.

Ще один приклад використання політиками образливих висловлювань – це слова очільника САП Назара Холодницького про те, що він – “не дівка, щоб його до чогось змушувати”, сказані ним в інтерв’ю виданню “Українська правда”. У відповідь учасники кампанії проти сексизму «Повага» виступили ініціаторами відкритого листа із вимогою до Холодницького вибачитись перед жінками за цю образливу репліку.

Проте антикорупційний прокурор пояснив виданню “Главком”, що таку фразу використовувала й поетеса Леся Українка. За словами Холодницького, у нього з журналістом УП була “чоловіча розмова”, а слово “дівка” він вживав у значенні “служниця”.

Експертка “Коаліції з протидії дискримінації” Ольга Веснянка розповіла, як варто оцінювати згадані висловлювання українських політиків.

Радіо Свобода: Чи мають посадовці відповідати за свої дискримінаційні висловлювання? Ольга Веснянка
Ольга Веснянка

“Коли публічна особа, політик, у даному випадку – Олег Ляшко, вибачається, що висловився образливим для дітей із синдромом Дауна чином, і каже, що я, перепрошую у них, що я їх порівняв із урядовцями, і знову вживає це принизливе слово. І те саме робить і очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, нібито пояснюючи, що вдався він до такого вислову у “чоловічій розмові”, і дає одразу визначення такої розмови – “проста і розумна”, таким чином, я так розумію, що все суспільство і не лише жінки, мають зрозуміти, що всі інші розмови є непростими і нерозумними. І це теж сексизм”, – сказала вона Радіо Свобода.

Проте експертка відзначила, що політики, які дозволили собі дискримінаційні висловлювання, все ж вибачились, хоча й “недолуго”.

“Це – дуже добре, тому що раніше в Україні я помічала, відстежуючи публічні сексистські вислови, що публічно перепросив свого часу тільки Мірча Луческу (екс-тренер футбольного клубу «Шахтар»), який сказав, що суддя-рефері була жінкою, вдалася до емоцій і тому так судила, і коли пізніше йому зауважили про сексизм, він, розуміючи, певно, правила, за якими грає FIFA, вибачився. Тобто це європейська цивілізована політика – перепрошувати, і після цього суспільство їх прийме, бо це буде гідний вчинок”, – вважає Веснянка.

Експертка додала, що депутатів, яких обурили слова Олега Ляшка, можна як похвалити, так і посварити, адже не повинно бути подвійних стандартів. Як приклад вона навела слова народного депутата Антона Геращенко, сказані ним у 2016 році щодо нардепа Надії Савченко. Політик отримав антипремію «Дискримінатор року», порадивши їй вийти заміж і займатися дітьми. На думку Веснянки, його однопартійці повинні були тоді про це також говорити.

Експертка розповіла про свою участь у підготовці нових патрульних поліцейських, під час якої вона викладала курс “толерантність і недискримінація”, та про те, наскільки група була сприйнятлива до ідей, про які вона говорила.

“Мені пощастило отримати такий досвід у трьох прекрасних українських містах: Київ, Одеса і Запоріжжя. Не буду приховувати, можливо, найлегше було в Одесі, бо це регіон, який здавна співпрацює, торгує, там живуть люди різної національності, різної релігійної належності. Пригадую факультативні такі лекції в Одесі. Є певні стереотипи щодо ромського населення, на жаль, і у групі мені кажуть, покажіть мені хоча б одного працюючого цигана. Ну, я вийшла, а в мене там колега, ромський активіст в Одесі якраз був, я його зустріла і кажу: Федоре, ось таке кажуть. Він підготував лекцію про походження ромського народу, традиції. І коли дійшли до питань із зали, один хлопець починає уточнювати що от ви казали, що дуже низький відсоток людей із вищою освітою серед ромського населення, то який, мовляв, цей відсоток. Він нібито просто питав, але дівчина з першого ряду встала і каже: тут колега запитував про ромів із вищою освітою, то подивіться на мене”, – розповіла вона.

За словами експертки, тематика толерантного ставлення до різних людей, неупереджень, гендерної чуйності та гендерного насильства у багатьох слухачів і слухачок викликає певний спротив, адже руйнуються стереотипи. Проте вона рада, що ця дисципліна й надалі є у програмі підготовки українських поліцейських.

Експертка також прокоментувала Жіночий марш, який відбувся 21 січня, після інавгурації президента США Дональда Трампа, відомого своїми сексистськими висловлюваннями. Ініціатори маршу позиціонували його, як проактивний мітинг за рівність і права жінок, а не тільки проти результатів виборів у США.

“Сполучені Штати Америки – дуже цікава країна, якщо порівнювати із Європою у цьому контексті, контексті покарання за сексизм, расизм, антисемітизм. Ви знаєте, свого часу я працювала на телеканалі і тоді слухався закон про покарання за заперечення Голодомору. І тоді ми вирішили замовити у американської кореспондентки матеріал, як же воно в Америці, якщо щось там заперечують, наприклад, що у Другу світову був Голокост, а ми знаємо американська єврейська спільнота є дуже велика. І вона нас здивувала тим, що, як виявилось у її матеріалі, все дозволено: ку-клукс-кланівці можуть збиратися, діджеї можуть по радіо таке говорити. А що ж за це буде? А за це будуть публічні протести. Громадські організації, громадські рухи, ініціативи будуть писати листи до керівництва цієї радіостанції, будуть висловлювати свою незгоду. Пізніше цього діджея звільнять і практику змінять”, – розповіла вона.

Джерело: Радіо Свобода

Більше публікацій
Більше публікацій Статті