Публікуємо найцікавіші фрагменти публічної лекції Уляни Супрун, виконуючої обов’язки міністра охорони здоров’я України, директорки ГО «Захист патріотів». Пані міністр розповіла про просвітництво через медицину для слухачів Відкритого університету реформ.
Далі – пряма мова.
Про тактичну медицину
Багато століть тому Петрарка сходить на гору Ванту (гора в Провансі на півдні Франції – авт.), аби подивитися на світ по-іншому. Бажання побачити речі з іншого боку стало поштовхом для доби Відродження, яка заклала потужні основи Просвітництва. Ідеї просвітників базувалися на доказовій аргументації та науковому методі.
Сьогодні в Україні починається новий виток просвітництва, яке розпочали силові структури. Російське вторгнення в Україну та підривна діяльність іноземних агентів у складі політичних партій, загорнутих у блакитно-жовті прапори, дали поштовх новому «відродженню». У 2014 році з гаслом «Просвітництво через медицину» ми створили маленьку організацію «Захист Патріотів» (українська громадська організація, що займається розвитком тактичної медицини, невідкладної допомоги, допомогою воїнам та ветеранам АТО – авт.).
Сили спеціальних призначень користуються у своїй роботі доказовими методами. А ми навчаємо їх тактичній медицині. Завдяки цьому українські військові відчувають, що про них дбають – цінують їх не як об’єкти, а як людей.
Аби побачити, якими є наслідки таких тренінгів з тактичної медицини, згадаймо декілька історій. 31 серпня 2015 року четверо нацгвардійців загинули унаслідок вибуху гранати під Верховною Радою. За правильного надання першої медичної допомоги та вчасного доставлення до лікарні, хлопців можна було б урятувати. Усвідомлюючи важливість медичного знання, Національна гвардія попросила «Захист Патріотів» навчити їхніх військових надавати першу медичну допомогу. І вже за три роки ми бачимо зовсім іншу ситуацію: коли 24 серпня 2017 року стався вибух біля Кабінету Міністрів України, було поранено двоє людей. На кадрах з місця події видно, як нацгвардієць надає першу медичну допомогу. Це є результатом просвітництва через навчання тактичній медицині та осмислення цінності кожного людського життя. Між двома цими подіями три роки – реальні зміни вимагають багато часу, зусиль і терпіння.
Про медичну освіту та українську медицину
103 – мінімальний бал за зовнішнє незалежне тестування, який був потрібен, щоб вступити до медичного університету. Коли ми починаємо з такого низького рівня, отримуємо досить низький і на виході. Цього року ми вчергове подали пропозицію про встановлення мінімального прохідного бар’єру в 150 балів з кожного конкурсного предмета ЗНО на медичні спеціальності.
34 – це середній бал з іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка», який цьогоріч вперше складали лікарі-інтерни. Прохідний бал 70,5 набрали лише 3% інтернів, що складали іспит.
Також є погані показники по знанню студентами-медиками англійської мови. Сьогодні англійська мова (подібно до латинської) є мовою медицини, оскільки більшість фахових наукових праць з усього світу перекладаються саме на англійську. Аби покращити знання мови, у майбутньому всі «Кроки» (ліцензійні іспити в університетах, — авт.) будуть складатися англійською мовою. Також ми працюємо з British Medical Journal (далі – BMJ), вони мають онлайн-курси для лікарів і перекладають їх на українську мову. BMJ створюють для нас спеціальний додаток, за допомогою якого можна швидше дивитися переклад окремих слів під час читання англійської статті зі смартфону.
Покращення медичної освіти залежить також від університетів, які є незалежними, від студентів і викладачів. Якщо ви хочете бути кращим, то шукаєте способи, аби навчатися, і говорите державі, як вона може вам у цьому допомогти. Якісна медична освіта – це перш за все відповідальність медичної спільноти та медичних асоціацій, які мають вимагати від викладачів, аби вони краще навчали студентів.
В Україні немає хороших умов для роботи медиків, якими можна було б «переконувати» студентів залишатися працювати на батьківщині. Сьогодні лікарі працюють як комунальні працівники, прив’язані до так званої тарифної сітки. Через це ми не можемо платити їм більше, ніж дозволила держава. Сімейні лікарі, які сидять в амбулаторіях, отримують однаково маленьку зарплату незалежно від кількості пацієнтів, яких обслуговують. Одним із елементів медичної реформи є перетворення медичних закладів на неприбуткові некомерційні комунальні підприємства. Вони будуть звільнені від цих обмежень, і хорошому лікареві можна буде платити гідну зарплату. Заробітна плата лікаря на первинній ланці буде залежати від кількості його пацієнтів. Лікарі-ФОП-и зможуть розвивати свою лікарську практику і заробляти до 50 тис. грн.
Фінансування – це лише одна частина змін у системі охорони здоров’я, друга частина – це забезпечення надання якісних медичних послуг. Навіть якщо ми будемо добре фінансувати погані медичні послуги, люди і далі вмиратимуть та боятимуться іти до лікаря.
Медична система віддзеркалює історію, політику і культуру людей, які проживають у тій чи іншій країні. Водночас вона є результатом розвитку освіти та науки. Скопіювати одну медичну систему і вкласти в іншу країну неможливо. Проте необхідно вчитися в інших країн, та дивитися на їх досвід. Робити системні зміни аби перейти на іншу систему освіти та охорони здоров’я означає змушувати людей працювати більше і краще. Багатьом людям, які б хотіли залишитися на місцях, це може не подобатися.
Бути краплею в океані, яка змінить Україну
Просвітницький рух за зміни в українській медицині починається із кожного з нас – пацієнта, лікаря управлінця, з кожної родини.
Як ми можемо допомогти своїй країні? Чим би ми не займалися, намагаймося не формувати у людей навколо нас залежностей – від грошей чи речей, посад чи статусів, уваги чи впливу. Зосереджуймо навколо себе відповідальних та вільних людей. Проблема залежності існує в Україні роками: багато людей чекають, аби держава щось їм дала, замість того, щоб взяти чи зробити це самостійно. На Майдані ми не чекали, щоб нам щось дали – ми робили.
Коли готові, не чекайте, щоб хтось говорив вам, що робити. Дійте і не забувайте ділитися знаннями і навичками з іншими. Просвітництво – це найкращий спосіб розвиватися і перетворювати Україну, яким я можу з вами поділитися сьогодні.
Є багато просвітницьких програм які дозоляють людям ділитися між собою знаннями та навичками, змінюючи світ на краще – Open World, Flex Program, Canada-Ukraine Parliamentary Program. Кожна із них має спільноти випускників, які продовжують спілкуватися та працювати разом, гуртуючись навколо просвітництва.
Будьмо готовими бути «прикриттям» та допомагати іншим. Щоб рухатися у правильному напрямку, держава потребує допомоги від громадського сектору та бізнесу. Ви є наша совість. Іноді потрібно, аби совість нам говорила.
Часто молоді українці чують: «саме ви – є майбутнє України, завтрашній день залежить від вас». У цьому є щось від української традиції – відкладати усе на пізніше. Але майбутнє не завтра чи післязавтра, воно тут і зараз. Тож ви або берете і робите, або втрачаєте шанс його формувати. Тож не чекаємо – навчаймося, навчаймо інших та йдемо до роботи.
Марія Матяшова, для 50%
Фото Олени Нечипорук
