Зображення: кадр із мультфільму «Як жінки чоловіків продавали», режисерка Ірина Гурвич, Київнаукфільм, 1972 рік
Під час Всеукраїнського форуму «Україна. 30» з доповіддю про розвиток туризму в Миколаївській області виступив голова облдержадміністрації Віталій Кім. Під час свого виступу Кім кілька разів зазначив, що «в Миколаївській області найкрасивіші дівчата в Україні».
Перший раз Віталій Кім сказав це під час обговорення курортів регіону, в які обласна влада пропонує інвестувати.
«Ми пропонуємо, щоб ви інвестували в додаткові об’єкти, будь-які, ми забезпечимо повністю… Взагалі, у нас найкрасивіші дівчата у всій Україні. Це я буду відстоювати», – сказав Кім.
На це голова Херсонської ОДА Сергій Козир зазначив, що в Херсонській області дівчата кращі.
«Це не обговорюється. У нас найкрасивіші дівчата. Тому ми запрошуємо всіх для інвестування в такі місця, наприклад, як готелі, сувенірні магазинчики, заклади громадського харчування, що завгодно», – відповів Кім.
Читайте також: «У нас найгарніші дівчата»: Голова Миколаївської ОДА повторив «подвиг» Януковича
Створення політиками, що відповідальні за регіональний розвиток, смислового ряду «ми пропонуємо інвестувати в об’єкти, тому що у нас найкрасивіші дівчата», крім першого нападу люті, оприявнює давню проблему: як працює політекономія сексуальності і бажання.
Погляд на ринок як майданчик для реалізації вже існуючих бажань і потреб – це однобоко. Будь-хто, хто інвестував у справжній маркетинг, розуміє що бажання можна створювати і стимулювати. Політико-економічні умови породжують бажання.
Наприклад, секс-шоу переважно для західних чоловіків-туристів у Таїланді, де жінки відкривають вагінами пляшки чи дістають з вагіни леза для гоління, – це історія не стільки про «реалізацію» сексуальних бажань цих чоловіків, скільки про «конструювання» їхнього бажання поринути у сексуалізоване «нічне життя Бангкока». Ринок простягає свої щупальця до людської суб‘єктивності, нав’язуючи їй рішення про те, що її повинно збуджувати.
Ринки не тільки відповідають на бажання. Вони виробляють їх.
Тому думка регіональних політиків, що діапазон інвестиційно привабливих тем звужений до здатності мешканок Миколаївщини чи Херсонщини випромінювати красу, свідчить не тільки про слабку економічну підготовленість даних очільників ОДА. Це вирок їхньому візіонерському безсиллю. А найстрашніше – це серйозна атака на людську гідність українських жінок.
Створюючи інвестиційний клімат, заснований на товарній естетизаціі жінок у парадигмі «у нас – товар, у вас – купець», політики в цілому слідують тій же логіці, яка виправдовувала рабство і концтабори.
Перетворення людей на товар, коли жінки уявляються як щось, що можна продати чи обміняти, комерціалізувати, навісити цінник як на об‘єкт, який перебуває під контролем як «товарна одиниця» чи «обґрунтування інвестиційної привабливості», коли жіночі тіла розглядаються як об’єкт для залучення чи задоволення чийогось сексуального бажання, коли керівники підносять жінок в якості «трофеїв» в залежності від того, наскільки вони «молоді, фігуристі і красиві» – це посягання на людську гідність. Це «розлюднення» людини. Перетворення жінок на «світ речей».
Розгляд людини як товару є формою об’єктивації, інструменталізації людини. Всесвіт людського «Я» знищується, коли об’єктиватор нав’язує свої ярлики об’єктивізованим людям.
Коли з людьми поводяться як з об’єктами – це перекреслює їхні людські цінності і характеристики: емоційну чуйність, особистісну теплоту, відкритість та індивідуальність.
Усе це заступають інерція, фригідність і пасивність.
Люди стають тими, кому легко можна заподіяти біль чи зламати кордони – так само, як об’єктам.
І не треба думати, що така дегуманізація людей, в даному випадку – жінок, це якісь віддалені історії, які не мають нічого спільного з нашою реальністю. Навпаки. Така дегуманізація страшна тим, що вона є повсякденням, рутиною. Саме як на цьому форумі.
Олена Харитонова, для 50%
