Головна Колонки Чому фемінітиви викликають жваві дискусії в Київраді?

Чому фемінітиви викликають жваві дискусії в Київраді?

5
163
Євгенія Кулеба

Депутатка Київської міської ради Євгенія Кулеба розповіла для Української правди, чому фемінітиви важливі та чому «депутатки» потрібні в регламенті ради.

Фемінітиви – група слів жіночого роду альтернативних або парних аналогічним словам чоловічого роду. Так каже Вікіпедія. Навіщо вони потрібні? Вони проявляють жінку, повертають її в мовлення з пасиву.

Жінку стає чутно. Її роль стає артикульованою, помітною і фіксованою.

А ще, кажуть, що фемінітив – це перше слово, яке більшість вимовила у житті: мама.

Ніби історія успіху: гарно і сучасно, коли жінка видима, а її внесок проявлений, але який же супротив чинить стара система. Київрада готує новий регламент і доцільність вживання фемінітивів викликає жваві дискусії.

Чому так відбувається? Думаю, причина – страх перед «іншим», новим. Це як роками замовляти Празький торт, так і не спробувавши ніколи чізкейк.

Водночас, світ розвивається і змінюється. Разом з ним постійно оновлюється мова – з’являються слова, які пояснюють нові соціальні явища, речі, відносини. І сьогодні нормально називати речі своїми іменами і виділяти жінок у різних професіях. Саме так ми визнаємо, що українська жінка важлива й активна в усіх сферах життя і може займати колись «не жіночу» посаду, якщо їй це подобається (у 2017 році МОЗ скасувало наказ 1993 року, який «забороняв» понад 450 професій для жінок).

Чи, можливо, бояться не фемінітивів, а реальної участі жінок в управлінні містом, державою?

Мова вказує жінці – ким їй можна бути, а ким – ні

Погодьтеся, мова – це дзеркало суспільної ієрархії. Чому ми спокійно вживаємо слово «прибиральниця» та уникаємо слова «директорка»? Бо мова не відкрито, але все ж вказує жінці – ким їй можна бути, а ким – ні.

Читайте також: Євгенія Кулеба: Сексизму багато, але він не завадить мені рухатися вперед

Поки немає слів для позначення жінки у професії, її внесок залишається невидимим. Ми на рівні мови виключаємо її з професійного контексту. Чому жінка легко може стати стюардесою, дояркою, вчителькою, прибиральницею, але директоркою, депутаткою, громадською діячкою – ні?!

Для позначення цього явища існує навіть гіпотеза, сформульована ще в 30-х роках ХХ століття двома американськими ученими Едуардом Сепіром та Бенджаміном Ворфом. Вона називається «гіпотезою лінгвістичної відносності». Її суть у тому, що якщо ми не маємо слова для позначення чогось, ми це явище/ситуацію/об’єкт «не бачимо» (чи не хочемо бачити?).

Візьмемо, до прикладу, депутатський склад Київської міської ради, де зараз є 39 депутаток зі 120 депутатів. Якби медіа не позначали досягнення моїх колег терміном «депутатка», ми б не бачили жінку у структурі взагалі, позначаючи загальним «депутат».

Завдання фемінітивів – зробити жінок видимими

Що ж відбувається в інших країнах? Ще у 1960-х роках в Німеччині та США, наприклад, дуже популярним став напрям лінгвістики «феміністська критики мови» – напрямок у мовознавстві, головна мета якого полягає у викритті та подоланні відображеного у мові чоловічого домінування у суспільному та культурному житті.

У Києві вже далеко не 60-ті, але усе «важко». У липні почалася процедура зміни Кодексу етики депутата Київради та Регламенту.

Серед інших пропозицій я внесла свою: застосування фемінітивів. Тепер мали бути «депутат» і «депутатка», «мешканець» і «мешканка», «громадянин» і «громадянка», «член» і «членкиня», «помічник-консультант» та «помічниця-консультантка». Моя мотивація дуже прозора та зрозуміла – зробити жінок у Київській міській раді видимими, і не лише депутаток та помічниць-консультанток, але і мешканок міста, громадянок нашої країни, тих, хто обрав цю владу на виборах.

На жаль, ця ініціатива викликає жваві дискусії і лише в залі найближчим часом стане відомо, чи підтримають її депутатки та депутати.

Читайте також: Етичний кодекс для депутатів: чому варто запровадити положення проти дискримінації

Як аргумент «проти» наводять: «регламент стане дуже великий за об’ємом і його складно буде читати» (ніби без фемінітивів він маленький і його легко читати), «це глупості і пєрєгіби» (мій улюблений аргумент), ну і типовий коментар: «Женя, а у нас є якісь проблеми з жінками? Ви ж такі красиві в нас»!

Завдання фемінітивів – зробити жінок у певних соціальних ролях та професійних спільнотах видимими та шанованими. Містянок – видимими і оціненими. Саме тому сьогодні важливо перегорнути сторінку нерівності і до history додати herstory, визнавши ПРАВО ЖІНКИ обирати і бути проявленою в своєму виборі.

Євгенія Кулеба,

депутатка Київської міської ради, засновниця ГО «Місто-сад»

Більше публікацій
Більше публікацій 50vidsotkiv.org.ua
Більше публікацій Колонки