Головна Статті Гендерночутливий підхід в охороні здоров’я: кому і як стане в пригоді?

Гендерночутливий підхід в охороні здоров’я: кому і як стане в пригоді?

Урахування гендерних розривів в охороні здоров’я дозволить збільшити тривалість життя чоловіків, сформувати культуру турботи про своє здоров’я та зекономити і раціонально перерозподілити бюджетні кошти на сферу охорони здоров’я. Як саме – з’ясовуємо разом із консультанткою з гендерно орієнтованого бюджетування Національно демократичного інституту Оксаною Цюпою.

Як протидіяти передчасній смертності чоловіків

Передчасна смертність чоловіків в Україні надзвичайно висока. З огляду на це українські чоловіки живуть на 12–14 років менше, ніж чоловіки у розвинених країнах. У 2019 році із тисячі 40-річних чоловіків в Україні до 65 років не доживає 343 (34,3 %) , тоді як у Швейцарії – 81 (8,1%), у Польщі – 210 (21%).

В Україні дуже великий розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок (9,8 років), що вдвічі перевищує аналогічний показник у розвинених країнах. У 2020 році середня очікувана тривалість життя склала 71,35 року, що на 0,66 років менше, ніж у 2019 році – 72,01 років. У 2020 році тривалість життя чоловіків у середньому становила 66,39 року, а серед жінок – 76,22 року.

«35% чоловіків не доживає до 65 років. Тому треба вже зараз витрачати гроші на культуру здоров’я чоловіків.  Поки влада цього цілком не усвідомлює, оскільки у загальнонаціональній програмі «Здорова Україна» вказано про запровадження обов’язкових щорічних безкоштовних медоглядів для чоловіків і жінок віком від 55 років. Але частина чоловіків на той час вже помре. Тож для жінок це нормальний показник, а для чоловіків – неактуальний, для них треба знизити ось цю вікову межу для медоглядів. Чим скоріше чоловіків оглянемо і виявимо на ранніх стадіях захворювання, тим довше вони будуть жити. Основна маса чоловіків помирає, бо вони приходять на обстеження на пізніх стадіях, коли вже нічого не можна зробити. Ті стереотипи, які витають навколо нас, впливають і на виховання хлопчиків, що вони сильні, не можуть показувати своїх емоцій, зловживають алкоголем та курять, не можна хворіти, бо потрібно заробляти, соромно ходити по лікарях, тому заболіло, потерпів – і пішов далі», – описує суть проблеми Оксана Цюпа.

«Хто хворий? Жінка. Хто помер? Чоловік»

Ця ситуація дуже показова, зокрема, при виявленні онкозахворювань на різних стадіях. Наприклад, лише 8% жінок звернулись до лікаря на четвертій стадії раку статевих органів. Але серед чоловіків прийшов до лікаря на четвертій стадії раку передміхурової залози кожен п’ятий (21%).

За показниками п’ятирічної виживаності в онкології жінки мають суттєво кращі показники, оскільки лікуються і звертаються до лікаря на більш ранніх стадіях. Чоловіки ж приходять на третій-четвертій стадії, тому і виживаність менша.

Чоловіки не лише звертаються до лікаря на пізніх стадіях хвороби, але й частіше, ніж жінки, переривають лікування, що призводить або до ускладнення хвороби, або взагалі до летальних випадків. Крім того, важливим фактором є й те, що жінки частіше працюють у сферах послуг, освіті, охороні здоров’я, тобто з людьми. А це передбачає необхідність проведення регулярних медоглядів. Чоловіки ж часто працюють у промисловості, де подібні вимоги відсутні.

«В охороні здоров’я часто спрацьовує прислів’я: «Хто хворий? Жінка. Хто помер? Чоловік». Бо жінки частіше йдуть до терапевтів, а чоловіки звертаються переважно з критичними випадками. Тому й смертність у них вища. Жінка прийде і регулярно здасть на кров цукор. А чоловікові діагностують супутньо цукровий діабет, виявивши його випадково і вже змушені будуть відрізати ногу чи руку, зробивши людину інвалідом», – пояснює Оксана Цюпа.

Немає культури здоров’я

За словами Оксани Цюпи, великою проблемою є відсутність як культури здоров’я, так і банального розуміння, що треба зробити для свого здоров’я.

Оксана Цюпа

«Існує поняття гендерної упередженості лікарів. Тобто коли вони акцентують увагу на «суто чоловічих» (серцево-судинні захворювання, алкоголізм, наркоманія, суїцид тощо) і «суто жіночих»( хвороби шкіри, хвороби молочної залози, безпліддя, психоневрологічні розлади тощо) хворобах. Наприклад, рак молочної залози є і в чоловіків, ним хворіють близько 4% чоловіків. Але в регіональних програмах у сфері охорони здоров’я про це не пишуть. В інформаційних матеріалах про профілактичні огляди чоловікам не вказують, що вони мають перевіряти, чи нема в них утворень у молочних залозах і відвідувати мамолога. А також у таких програмах акцент на репродуктивному здоров’ї жінок. Але ж в 40-50% випадків безпліддя у сім’ях – чоловіча, а не жіноча проблема. Наш низький рівень освіти та культури в сфері здоров’я статевої системи тягне за собою смерті чоловіків. Бо ж пройти гінеколога жінці треба регулярно і неодмінно. А більшість чоловіків навіть і не знають, що «чоловічий лікар» це андролог, та й нема андрологів у більшості лікарень. Що вже й говорити тоді про те, чи регулярно чоловіки ходять на огляд, аби перевірити стан здоров’я свої статевих органів», – пояснює експертка.

В середньому до 18 років захворюваність на туберкульоз поширена серед жінок і чоловіків приблизно однаково часто. Після 18 років захворюваність різко зростає серед чоловіків, забираючи частку 57-66%. Можна припустити, що це якраз підлітковий вік та на поширення захворювань на туберкульоз серед чоловіків впливає також і ризикована поведінка. Спільне розпивання алкогольних напоїв та викурювання спільної цигарки, недоліковані хвороби дихальних шляхів, переохолодження, нераціональне харчування тощо. Тому й зрештою чоловіки в середньому вдвічі більше за жінок хворіють на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, хвороби, що передаються статевим шляхом. Це результат стилю життя, а, отже, браку культури здоров’я та поінформованості про ризики.

Профілактика дешевша за лікування

Насправді усвідомлення всіх цих проблем і запровадження заходів на випередження замість вирішення існуючих проблем не лише врятує життя, але й дуже зекономить бюджетні кошти.

Тривалість лікування хворих на туберкульоз І-ІІІ категорій становить 6-12 місяців, із них у стаціонарі – 2-3 місяці. Зважаючи на те, що вартість ліжкодня становить 355,17 грн (без урахування медикаментів, придбаних за рахунок коштів державних цільових програм), перебування такої хворої особи в стаціонарі обійдеться в 21 310,2-31 965,3 гривень.

Чоловіки звертаються до лікаря на пізніх стадіях хвороби. Частіше, ніж жінки переривають лікування, що призводить або до ускладнення хвороби, або взагалі до летальних випадків. Серед випадків, ускладнених хіміорезистентністю (мультирезистентний туберкульоз), співвідношення хворих складає 86% (чоловіки) до 14% (жінки).

Тривалість лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз складає 18-20 місяців. Із них у стаціонарі – 180-240 днів. Таким чином, перебування хворої особи у стаціонарі коштує уже від 63 930,6-85 240,8 гривень.

Вартість курсу протитуберкульозних препаратів на чутливий туберкульоз складає 810,0 грн. Для хворої особи на мультирезистентний туберкульоз – 74 520-82 800 гривень (за цінами 2015 року).

Читайте також: Гендерно орієнтоване бюджетування: як це працює

За даними 13 областей у 2019 році загальна вартість лікування на стаціонарі з урахуванням медикаментів для мультирезистентної форми в середньому по Україні у 2019 році становила 161,9 тисяч. Це на 103 тисячі гривень або у 2,7 рази більше, ніж для лікування хворих на туберкульоз, що захворіли уперше. За розрахунками експертів ВООЗ, скорочення тривалості перебування хворих у стаціонарах на один день протягом року може заощадити Україні до 50 мільйонів гривень.

Очевидно, що профілактика туберкульозу, регулярні огляди, підтримка для соціальних категорій, які часто хворіють на цю хворобу, бійшлись би бюджету суттєво дешевше.

Якщо попередити цукровий діабет, виявивши його на етапі підвищеного цукру, це зекономить кошти на лікування. Але є ще більша стаття витрат. Цукровий діабет часто спричиняє інвалідність, бо є погана загоюваність ран, ампутації кінцівок. Людина отримує інвалідність, перестає бути годувальником в родині і це, крім втрати активного працездатного громадянина, який творить ВВП, ще і кошти на соціальну допомогу і підтримку людини та родини. Отже, попередити суттєво дешевше, ніж потім отримати всі ці збитки.

Наприклад, лікування меланоми на першій стадії обходилось у 2016 році в сім разів дешевше, ніж лікування на першій стадії. Наявність фіброзу печінки як наслідку запущеної форми вірусного гепатиту у лікуванні обійдеться вдвічі дорожче, ніж лікування вірусного гепатиту на початкових стадіях.

Що робити і до чого тут гендерний підхід?

Вирішення проблеми, каже Оксана Цюпа, у профілактиці та діагностиці, яка базується на даних про гендерні розриви.

До прикладу, жінки частіше хворіють на рак молочних залоз (98%), щитоподібної залози (82%), статевих органів (70%) та шкіри (59%). Чоловіки страждають від онкозахворювань ротової порожнини (83%), органів дихання (82%), кісток (70%), органів травлення (58%) та нервової системи (54%). Це дані по Київщині, і вони можуть різнитись залежно від регіону.

«Регіони мають збирати ось цю медичну статистику: які захворювання найбільш поширені, хто є вразливими групами, аналізувати смертність з точки зору віку, статі, соціального статусу. І на основі цих даних, враховуючи специфіку регіону, варто і формувати регіональні цільові програми по охороні здоров’я. Наприклад, Житомирщина лідирує по онокзахворюваннях щитовидної залози по Україні. Очевидно, що в їхніх цільових програмах мають бути заходи по профілактиці та діагностиці цього захворювання, починаючи з інформаційних заходів ще у шкільному віці», – пояснює експертка.

Серед рішень для ефективного подолання гендерних розривів у охороні здоров’я – обов’язкові медогляди (з акцентом на типових для регіону хворобах в розрізі гендеру), підвищення культури здоров’я ще з дитсадка (з акцентом на увагу до здоров’я чоловіків), перехід від витрат на лікування до профілактики та діагностики, підвищена увага до охорони здоров’я сільських жінок та чоловіків, які мають ускладнений доступ до якісної діагностики.

Запровадження гендерночутливого підходу в охороні здоров’я збільшить тривалість та якість життя чоловіків та жінок, знизить передчасну смертність і зекономить бюджетні витрати на цю сферу, тож це – однозначно виграшний підхід.

Світлана Чернецька

Більше публікацій
Більше публікацій Світлана Чернецька
Більше публікацій Статті