Гендерно орієнтоване врядування – це насамперед про добробут усіх жителів громади. Адже коли місцеві чи національні програми розробляються із врахуванням потреб кожного й кожної, це не лише робить щасливішими усіх у громаді, а й позитивно впливає на економіку.
Під час марафону «Гендерно орієнтоване врядування – це #ДОБРЕ» громади, які запровадили ГОБ, поділилися своїми успіхами та розповіли про переваги залучення гендерного компоненту, а також про те, чому цей інструмент користується такою популярністю та як він стає в пригоді для економічного розвитку країни.
«Жінки – це 50% успіху України» зібрали ключові цитати з промов учасників та учасниць марафону. Повний запис можна переглянути в YouTube та на Фейсбук-сторінці проєкту.
Як Київ розвиває політику гендерної рівності
Столиця задає тренд на гендерно орієнтоване врядування. Так, Київ одним із перших приєднався до Хартії рівності. Тут розробили низку цільових програм із застосуванням гендерного підходу. Цього року Київрада також стала першою, яка ухвалила етичний кодекс із фемінітивами та вводить низку антидискримінаційних положень.
Заступниця голови КМДА Марина Хондазазначає, що новий склад депутатів розуміє потребу в гендерно чутливих політиках. А отже впроваджувати нові підходи стає простіше.
«Ми системно підійшли до впровадження гендерних підходів. Так, стратегія Києва до 2035 буде із гендерно чутливими показниками. 11 міських програм, які зараз уже пройшли аналіз департаменту економіки, включають гендерні показники. Профільна комісія також підтримала міську цільову програму гендерної рівності, якої ніколи в Києві не було», – зазначає Марина Хонда.
Читайте також: Марина Хонда: «Ті, хто прийдуть після нас, будуть вдячні за цей прорив»
Співголова об’єднання «Київ – за рівні можливості» в Київській міськрадіЛеонід Ємецьтеж відзначає, що депутати й депутатки активно підтримують гендерні підходи в роботі нового скликання. І це проявляється не лише у включенні гендерного компоненту в міські програми, а й у роботі самої ради.
«Наше депутатське об’єднання розробило регламент ради, у який включили обов’язкове вживання фемінітивів. Це насправді дуже важлива деталь, яка допомагає підкреслити видимість та показати внесок жінок у всіх процесах.
Також ми досягли того, що сексизм і дискримінація неприйнятні у Київраді. Ми розглянули всі випадки і поки застосували до порушників легкі форми покарання. Але що приємно, отримали підтримку всіх фракцій на запровадження серйозніших санкцій, якщо хтось проявлятиме дискримінацію до інших», – коментує Ємець.
Читайте також: Етичний кодекс для депутатів: чому варто запровадити положення проти дискримінації
Водночас, Марина Хонда відзначає певні перешкоди у впровадженні гендерночутливих проєктів. Ідеться про недостатню обізнаність у темі багатьох працівників.
«Нині ми вчимо наших фахівців працювати із даними гендерного паспорту. Розуміти ці цифри та аналізувати їх.
Гендерний аспект є у всіх програмах, просто не завжди виконавці чи громада розуміє це. Пандус до під’їзду, освітлення в парку, туалети у школі які мають індивідуальні кабінки для дівчаток та хлопчиків, – це все про ГОБ. Але це треба пояснювати», – говорить Хонда.
ГОБ – це про інтереси всіх жителів громади
Успіхи у впровадженні гендерних підходів має не лише Київ. У ефективності та дієвості гендерно орієнтованого врядування переконалися понад 100 громад по всій Україні. У багатьох із них відлік новим практикам дав Національний Демократичний Інститут. Зокрема, мова йде про інструментарій вимірювання гендерної рівності.
Харківщина
Секретар Старосалтівської селищної ради Анатолій Бурменко розповів, що інструментарій використовували в громаді вже тричі. І завжди це найдієвіший результат, аби зробити оцінку політик. Саме завдяки інструментарію вдалося привести у відповідність всі документи, якими послуговується у роботі рада.
Нині ж у громаді гендерний підхід інтегрований у стратегію розвитку громади, у статут та бюджетний процес та в місцеві цільові програми. На черзі – застосування на практиці Анатолій Бурменко переконаний, що результати вже є, адже відразу в діяльність громади стали залучені ті, кого раніше ігнорували. З’явився гендерний паспорт, були розроблені проєкти залучення жителів громади до ухвалення рішень – запровадили публічні консультації та загальні збори.
Читайте також: Як Мереф’янська ОТГ взяла на озброєння гендерні підходи, і що з цього вийшло
Долати гендерні розриви планують і у Мереф’янській громаді. Тут гендерні підходи на озброєння взяли давно – ще із 2018 року. У громаді є гендерний паспорт, місцеві цільові програми, в які інтегрований гендерний компонент. Статут громади теж закріплює гендерний підхід як визначальний. Навіть регламент ради передбачає рівність: голова та заступник не можуть бути однієї статі.
«Нині ми розробляємо проект рішення про розробку програм економічного розвитку, де говоритимемо про гендерні розриви і плануємо виправляти цю ситуацію. Зокрема, хочемо запровадити гнучкий графік роботи для жінок, наприклад, якщо дитина хворіє», – розповідаєсекретарка Мереф’янської міської ради Тетяна Дядченко. Також, за її словами, найближчим часом громада планує приєднатись до Європейської Хартії рівності.
Миколаївщина
Гендерний паспорт став дієвим інструментом для впровадження ГОБ для низки громад.Депутатка Вознесенської міської ради Тетяна Бобриніченко зазначила, що саме робота над створенням гендерного паспорту допомогла виявити низку гендерних розривів.
«Коли наша громада почала працювати над розробкою плану дії по впровадженні Хартії рівності, ми зрозуміли, що нам не вистачає гендерної статистики. Почали розробляти паспорт громади, залучили в цей процес усі служби. Перший гендерний паспорт зробили таким, що акумулював дані за три роки. Це дало змогу побачити певні тренди. Наприклад, виявили, що у нас великий відсоток захворюваності на туберкульоз серед жінок. Причина – жінки частіше проходять обстеження. Знання змінили вектор профілактичної роботи».
Запровадили гендерний підхід – молоді стало цікавіше
Кіровоградщина
Новоукраїнська громада вперше випробувала ефективність гендерного врядування на позашкільних закладах.
«Ми порахували, що на 2200 учнів у громаді маємо 2800 учнів, які беруть участь у позашкільних заходах. Така завищена цифра означала тільки одне: дітей просто вписують скрізь. І ми почали шукати причину. Проаналізували потреби дітей, їхні вподобання. Як наслідок, відкрили нові гуртки: флористики, дизайну, моделювання. Аналіз чітко засвідчив, що збільшилася кількість хлопчиків в естетичних гуртках і дівчаток – у технічних», – розповідає голова Новоукраїнської територіальної громади Олександр Корінний.
Нині громада має програму гендерної рівності та 11 мільйонів гривень у бюджеті на її підтримку. А також низку ініціатив, які допомагають і жінкам, і чоловікам ставати активними у громаді.
Дніпропетровщина
Покровська громада теж завдяки гендерному підходу почала акцентувати увагу на молоді та її уподобаннях і потребах. Тут створили новий комунальний заклад – молодіжний центр, де серед іншого навчають, як протидіяти цькуванню та реагувати на насильство. У громаді також створили центр соціальних служб, де є відділ протидії домашнього насильства. Запровадили соціальний автобус, щоб жителі із сіл могли доїхати до центру громади. Завдяки гендерному аналізу зрозуміли, що таким транспортом користуються найчастіше жінки, адже це безпечніше, ніж ловити попутки. Тому скоригували маршрути так, щоб жінки могли користуватися транспортом.
«Завдячуючи співпраці з НДІ ми по-новому поглянули на політику гендерної рівності. Починали з розробки плану дій щодо забезпечення гендерної рівності, затвердили уповноважену із гендерних питань, розробили програму рівних прав і можливостей, що фінансується з бюджету громади», – зазначає заступниця голови Покровської територіальної громади Інна Швидь.
Завдяки гендерному аналізу жінки та їх потреби стали видимими
Тернопільщина
Директорка Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Байковецької територіальної громади (Тернопільщина) Оксана Яріш розповіла, що гендерний аналіз допоміг визначити, які саме послуги потрібні жителям.
«Окрім базових соціальних послуг ми надаємо унікальні, які визначили завдяки гендерному аналізу. Так, ми відкрили соціальну пральну, запровадили безплатний транспорт для людей, які мають інвалідність. Що більше ми аналізуємо громаду, то більше розуміємо, що нам потрібно, аби мінімізувати або запобігти випадкам, коли люди чи родини потрапляють у складні життєві обставини.
Також ми працюємо над ідеєю створення денного центру, щоб жінки, які опікуються літніми родичами чи дітьми з інвалідністю, також могли себе реалізовувати. У такому центрі можна буде залишити дітей чи літніх людей на весь день, їм забезпечать дозвілля, харчування та догляд. Тоді як жінки можуть фахово розвиватися», – коментує Оксана Яріш.
Прикарпаття
Робити жінок видимими намагаються і на Прикарпатті — в Печеніжинській селищній раді. 8 березня тут запропонували нікого не вітати з «днем весни і краси», а розповісти про жінок громади, які надихають.
«Ми були дуже здивовані, що ініціатива справді набрала розголосу. Писали про дуже багатьох жінок, дуже різних: мам, бабусь, сусідок. І звичайні жінки ставали геройками. І найголовніше – ставали видимими у нашій громаді», – розповідає секретарка Печеніжинської селищної ради Олександра Дудінчук.
Хартія рівності як інструмент упровадження ГОБ
Щоб ефективно розвивати політику рівності у громадах, потрібно щоб і державна політика, і національне законодавство розвивалися в одному напрямку. Долучення до міжнародних ініціатив є одним із таких помічних інструментів. І в цьому точно переконані міста, які доєдналися до Європейської Хартії рівності.
Кропивницький два роки тому приєднався до цього документу. Проєкт підготували члени міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості». Нині вже визначили уповноважену особу, триває розробка плану дій. Але, як зазначає депутатка Кропивницької міської ради Катерина Колтунова,у місті вжеактивно впроваджують політику гендерної рівності.
«Одним із принципів Хартії є подолання гендерно зумовленого насильства. Ми нині активно працюємо над тим, аби розбудувати систему протидії та запобігання насильству. І тут також надзвичайно важливий інформаційний компонент. Адже інтеграція гендерного компоненту у місцеві політики потребує не тільки політичної волі, а й роз’яснення для жителів громади, чому це цінно та важливо», –запевняє депутатка.
До Європейської Хартії рівності також цього року приєдналися Полтава та Рівне. Нині в обох містах визначатимуть уповноважену особу і працюватимуть над розробкою плану дій. І якщо для Рівного це перший досвід упровадження політики рівності, то Полтава має чим пишатися.
Читайте також: Як підписантам Хартії рівності розробити план дій
Як розповідає депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна, цього року в громаді відкрили тато-хаб для пропагування розподілу рівних обов’язків у родині та відповідального батьківства.
Тато-хаб – це простір, де можуть збиратися чоловіки із дітьми та проводити час разом. Виявилося, що чоловіки зовсім не проти того, щоб брати на себе цю відповідальність. Але вони не відчували підтримки через стереотипи, тож для них було важливо мати такий безпечний простір, де можна ділитися досвідом та емоціями.
«Коли ми побачили, якими послугами користуються люди у громаді, а яких потребують, це наштовхнуло на думку, що потрібно вносити зміни до бюджету, закладати туди реальні потреби. І в цьому теж допоміг гендерний аналіз та паспорт», – коментує Городчаніна.
Досвід Швеції: як ГОБ допоміг країні стати лідеркою у боротьбі за гендерну рівність
У Швеції громадяни поважають цінності гендерної рівності. І не на словах, а на ділі. Під час марафону «Гендерно орієнтоване врядування – це #ДОБРЕ» Надзвичайний та Повноважний Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг розповів, як ГОБ допоміг країні у просуванні рівності. Зокрема, через посилення участі жінок в економічних процесах.
Упровадження ГОБ розпочалося ще в 70-х роках і триває нині. За цей час країна вивела політику гендерної рівності на перше місце та ухвалила кілька ключових реформ. Серед них — сплата податків кожним членом родини окремо, можливості чоловіка брати лікарняні та йти у відпустку по догляду за дитиною на рівні із жінками.
«Ці реформи були важливими й тому, що вони стосувалися сплати податків. Якщо чоловіки та жінки на рівні сплачують податки, то держава має на рівні піклуватися про всіх жителів країни. Ці реформи дуже сміливі, і це був суттєвий прогрес у досягненні рівності», – зазначає Тобіас Тиберг. Він також додає: «Переконаний, завдяки цим реформам наша країна досягла такого високого рівня гендерної рівності».
Надалі всі закони та рішення у країні ухвалювалися із обов’язковим урахуванням гендерного компоненту.
Знайти своє місце в рейтингу найщасливіших країн
До десятки найщасливіших країн світу входять держави, в яких давно усвідомили важливість гендерної рівності, а ключові посади обіймають жінки. Про це свідчить «Всесвітній рейтинг щастя» (World Happiness Report 2021), який щороку укладають у межах ініціативи ООН. ТОП-10 має такий вигляд:
Як бачимо, Швеція тут на сьомому місці. Україна ж посідає 110 місце. Між Алжиром та Іраком.
Як лікарняні допомогли зменшити гендерне насильство
Одним із переваг упровадження гендерно орієнтованого врядування Тобіас Тиберг називає боротьбу з гендерним насильством. Зокрема, агенція соціального страхування, яка займалася питанням відшкодування лікарняних, вирішила проаналізувати лікарняні, які видавали жінкам. Адже запідозрили, що може бути взаємозв’язок між частим лікуванням жінок та гендерним насильством. Організація розробила систему, яка допомогла відслідкувати цей зв’язок. І завдяки залученню поліції, соціальних служб та інших дотичних структур, удалося зменшити випадки гендерного насильства.
Законодавство, що лояльне до тат і мам
Шведське законодавство також лояльне до родин, які мають дітей. Для того, аби і чоловіки, і жінки мали можливість будувати кар’єру, уряд запровадив кілька важливих ініціатив для батьків. Наприклад, можливість узяти відпустку по догляду за дитиною, яка хворіє. Будь-хто із батьків може скористатися такою відпусткою та залишитися вдома, коли треба доглянути хвору дитину.
Також для батьків, які мають дітей віком до 6-7 років, є можливість дистанційної роботи. Вони можуть відпрацювати пів дня в офісі, а потім поїхати, забрати дітей із садочка, зайнятися домашніми справами і повернутися до роботи онлайн о 21 годині.
«Батьки можуть залогінитись у свій робочий акаунт ввечері та завершити робочий день. І ніхто не сваритиметься на робітника чи робітницю тому, що їх фізично не було на офісі пів дня», – розповідає Тобіас Тиберг.
Ще однією важливою урядовою програмою є підтримка жіночого підприємництва. Як зазначає пан посол, коли з’явилася ця програма, за кілька років підприємств, якими керують жінки, стало вдвічі більше.
«І від цього найперше виграє держава, адже нові бізнеси дають більше податків. Розширення економічних можливостей жінок дає справді гарні результати. І навпаки, коли жінок виключають із економічного життя країни, це стає трагедією для економіки. Зараз дуже яскраво це можна спостерігати на прикладі Афганістану.
Рівні можливості для чоловіків та жінок в освіті, роботі – це те, що точно потрібно та впливає на благополуччя всього суспільства.
І один із важливих моментів у досягненні цієї рівності – це ГОБ. Підхід, коли бюджетні гроші розподіляють відповідно до потреб людей, які формують це суспільство та країну», – підсумовує Тобіас Тиберг.
Медійний марафон «Гендерно орієнтоване врядування – це #ДОБРЕ» організований Національним демократичним інститутом (НДІ) завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), за підтримки Швеції, Міністерства міжнародних справ Канади та Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO). Національний Демократичний Інститут (НДІ) є партнером програми USAID DOBRE, що реалізується консорціумом виконавців на чолі з Глобал Ком’юнітіз.
Інна Наливайко