Європейський інститут гендерної рівності (EIGE) оприлюднив результати дослідження Індексу гендерної рівності в країнах Європейського Союзу 2021.
Цього року індекс гендерної рівності у країнах ЄС сягнув 68 балів зі 100 можливих, що лише на 0,6 бала вище, ніж було минулого року. Темпи зростання справді не дуже швидкі – у 2015-му індекс становив 64.4, а рік тому – 67.4. Якщо такий темп зростання збережеться, для досягнення гендерної рівності у країнах ЄС знадобиться майже три покоління – йдеться у звіті.
ДИРЕКТОРКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ КАРЛЕН ШИЛІ (CARLIEN SCHEELE) НАГОЛОСИЛА, ЩО РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДЕКСУ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ЛІДЕРАМ КРАЇН ЄС ПОДОЛАТИ НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ З УРАХУВАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ, СПРИЧИНЕНОГО COVID-19 НА ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ. ЗА ЇЇ СЛОВАМИ, КОРОТКОСТРОКОВІ ТА ДОВГОСТРОКОВІ ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БУДУТЬ БІЛЬШ ВІДЧУТНИМИ ДЛЯ ЖІНОК.
Індекс гендерної рівності оцінює країни ЄС за 7 показниками: робота (залучення жінок і чоловіків на ринку праці, умови праці) (1); представництво жінок і чоловіків у владі (політика, економіка) (2); рівні можливості у доступі до освіти (3); гроші (економіка та фінансові ресурси) (4); час на доглядову працю та суспільну діяльність (5); здоров’я (доступ до системи охорони здоров’я, здоровий спосіб життя тощо) (6); насильство (7). Також звіт подає дані з урахуванням інтерсекційної нерівності, тобто показує, як перетин гендеру та додаткових характеристик, таких як вік, інвалідність, рівень освіти, країна походження та тип сім’ї впливає на життєвий шлях людини.
Насильство щодо жінок у країнах ЄС
Готуючи дослідження Індексу гендерного розриву минулого року, Європейський інститут гендерної рівності почав збирати деякі показники, що відображають рівень насильства щодо жінок у країнах ЄС. Але не включив ці дані до основного індексу, бо не було достатньо інформації, щоб порівняти країни. Справа в тім, що у питанні протидії насильству все залежить від рівня готовності у суспільстві повідомляти про такі випадки. Деякі країни взагалі не надали відповідну статистику.
У зібраній для звіту статистиці зазначено, що у 2018 році було понад 600 випадків вбивства жінок партнерами чи членами родини у 14 з 27 країнах ЄС, які надавали відповідні статистичні дані. Також відомо, що у 2019 році 35% жінок, які постраждали від фізичного чи сексуального насильства, зазнали його вдома. За останні 5 років 39% жінок пережили домагання, а 13% жінок – кіберхарасмент. Також є дані про ризик каліцтва статевих органів дівчаток (Female Genital Mutilation (GBV) у 13 країнах ЄС: Австрії, Бельгії, Кіпрі, Данії, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Малті, Португалії та Швеції.
Читайте також: У Франції тисячі людей вийшли на акції проти домашнього насильства
Наразі Європейський інститут гендерної рівності, спільно з Євростатом та Агентством Європейського Союзу з фундаментальних прав людини (FRA), продовжують збирати порівняльні дані по країнам ЄС щодо насильства. Збір статистики закінчиться у 2023 році, й результати будуть відображені в Індексі гендерної рівності 2024.
Також у звіті зазначено, що необхідні термінові дії, щоб зупинити розповсюдження неправильних тлумачень та міфів навколо Стамбульської конвенції. Та спрямувати зусилля на те, щоб припинити насильство щодо жінок. Попри те, що усі країни ЄС підписали Конвенцію, досі залишається відкритим питання ратифікації у Болгарії, Чехії, Угорщині, Латвії, Литві та Словаччині.
Гендерна рівність та COVID-19
Враховуючи вплив пандемії на становище жінок, цього року дослідження було сфокусоване на тому, як пов’язані гендерна рівність та робота системи охорони здоров’я.
Жінки непропорційно більше представлені у секторі охорони здоров’я, тож мали більший ризик зараження вірусом. Також медичні працівниці стикалися з проблемою зростання гострих психічних розладів через перевтому та через те, що вони постійно бачать страждання та смерть пацієнтів.
Читайте також: Форбс: Жіноче лідерство і пандемія COVID-19
У звіті зазначено, що чоловіки, які захворіли на COVID-19, мають вищий ризик госпіталізації, ніж жінки. Це пов’язано з їхнім ставленням до власного здоров’я та наявністю супутніх захворювань, таких як серцево-судинні хвороби та діабет, які частіше трапляються у чоловіків.
Крім того, у звіті йдеться про те, що рівень народжуваності знизився, особливо у країнах, які більше постраждали від пандемії. Стрес, економічна невизначеність та збільшення обсягу неоплачуваної доглядової роботи, яку виконують жінки, призвели до того, що пари відкладають народження дітей. Також під час пандемії спостерігається обмеження доступу до послуг з репродуктивного та сексуального здоров’я.
Лідерки Європи 2021
Перші місця за рівнем гендерної рівності у країнах ЄС продовжують посідати Швеція 83.9 (минулого року 83.8) та Данія 77.8 (минулого року 77.4). Нідерланди, Франція та Фінляндія мають майже однакові показники, 75.9, 75.5 та 75.3 відповідно.
А ось на останніх місцях у рейтингу знову Греція (52.5), Угорщина (53.4), Румунія (54.5), Польща (56.6) та Словаччина (56), які помітно відстають від решти країн ЄС.
Усі країни покращили результат порівняно з минулим роком. Єдиною країною, яка дещо погіршила свої показники гендерної рівності, стала Словенія. Цього року країна демонструє 67,6 балів, минулого року загальний показник був 67,7.
Найкращі показники в Євросоюзі демонструють категорії «здоров’я» (доступ до системи охорони здоров’я, здоровий спосіб життя: 87,8 балів) та «робота» (залучення на ринку праці: 82,4 бали).
Жінки і влада
Найдовший шлях країнам ЄС залишається пройти до досягнення гендерної рівності у владі. Нині цей показник в ЄС становить 55 балів зі 100 можливих (минулого року 53,5). Показник залучення жінок і чоловіків у політиці досягло 58,5 балів (минулого року 56.9). А ось щодо представництва жінок в управлінні в економічній сфері – тут лише 48,8 (минулого року 46.8).
Якщо говорити про окремі країни ЄС, то тут теж продовжує лідирувати Швеція. У країні гендерна рівність у політиці сягнула 95 балів (минулого року 94.9). У Швеції на міністерських посадах 52% жінок, у парламенті 48%, а у місцевих радах 53% – усі ці показники покращились порівняно з минулим роком. Далі йдуть Фінляндія (90.4, минулого року – 83,9), Іспанія (86,5) та Франція (84,9). На останньому місці – Угорщина із загальним показником 21,8. У парламенті країни лише 13% жінок. На міністерських посадах – 20 (минулого року було лише 4.9%), у місцевих радах – 14%. І це не так вже й погано, якщо згадати, що минулого року Угорщина мала лише 17,8 балів за рівнем залучення жінок у політиці.
Деякі країни піднялися у загальному рейтингу завдяки категорії “влада” (1), а саме зростанню показників політичного та економічного залучення жінок. Наприклад, Фінляндія покращила результати у категорії жіночої політичної участі на 6.5 балів (90.4 цього року, у порівнянні з минулорічними 83.9). Такі темпи зростання пов’язані, зокрема, з результатами останніх парламентських виборів, після яких зросло представництво жінок у парламенті та уряді. Лідерками усіх 5 партій, які сформували уряд Фінляндії, є жінки, коаліційний уряд очолює лідерка Соціал-демократичної партії Санна Марін.
Так само найпомітніший прогрес у категорії “влада” демонструє Франція. За рівнем політичної участі жінок країна досягла показника 84.9 (минулорічний результат був 83.1). Більшість посад у новому уряді Франції обіймають жінки, також жінки представлені у парламенті на рівні 39% та 49% у місцевих радах. Крім того, за результатами останніх муніципальних виборів, 5 найбільших міст Франції – Париж, Марсель, Страсбург, Лілль і Нант–очолили жінки.
Доглядова праця
За показником витраченого часу на обслуговуючу працю можна відслідкувати, що жінки досі виконують левову частку неоплачуваної роботи вдома. Вони готують їжу, прибирають, доглядають за дітьми та літніми родичами, а також допомагають дітям з навчанням. Загалом у країнах ЄС 78% жінок і 32% чоловіків щодня готують та/або виконують хатню роботу.
Читайте також: «Відновити краще, ніж було»: як новий закон Байдена допоможе жінкам
У Греції, де найбільший гендерний розрив за цим показником, 85% жінок щодня готують або виконують домашні обов’язки, порівняно з лише 16% чоловіків. Для порівняння: у Швеції такі обов’язки щоденно виконують 74% жінок та 56% чоловіків.
В Європейському інституті гендерної рівності зазначають, що виконання цих обов’язків вилучає 7,7 мільйонів європейських жінок з ринку праці і відповідно 450 000 чоловіків.