«Зараз чиниться тиск не лише на мене, а й на мою команду. Тим паче, що більшість моїх колег – жінки», – зауважує очільниця Яготинського районного осередку Радикальної партії Ірина Лісова, з якою 50% спілкувалися в рамках кампанії проти насильства щодо політично активних жінок #НеЦінаПолітики/#NotTheCost.
В рамках цієї кампанії Ірина Лісова заповнила форму за посиланням.
Якщо ви стикнулися з випадком насильства ви теж можете написати про це. В анкеті можна обрати, вказувати повне ім’я чи тільки ініціали, тобто є можливість заповнити форму анонімно.
Наша розмова з Іриною була про жіночий шлях у політику, сексистські жарти, а також про погрози, які нещодавно надійшли на адресу Ірини від керівника району через… візит нардепа Олега Ляшка на Яготинщину.
«Хтось сказав, що я три дні протримаюся…»
– Ви є власницею успішного фермерського господарства. Як так сталося, що киянка з двома вищими освітами опинилася у селі й почала розводити свиней?
– Так склалося, що мій батько працює в сільськогосподарському бізнесі вже понад 30 років. У селі Годунівка, де в мене господарство, живе моя бабуся, батько і мама звідти родом. Батько спочатку займався дистрибуцією отрутохімікатів, а коли розпалися колгоспи, вирішив викупити майно, щоб його не розікрали. Коли я закінчувала університет, то прийшла до батька і заговорила про роботу. Думала, що піду працювати в якусь таку фірму на кшталт «Байєра», бо я за освітою хімік-полімер. А він мені каже: «Підеш на ферму працювати». Що ж, якщо треба, то треба. І так я приїхала працювати в село. Батько зі своїми друзями жартома побився об заставу. Хтось сказав, що я три дні протримаюся, хтось давав сім, хтось десять. Були й такі, хто говорив, що Ірина ж вперта, тому може й цілий місяць у селі пробути. І ось уже сьомий рік пішов, а я досі тут.
– Складно було працювати?
– Так, мені дісталася розвалена ферма, господарством ніхто не займався, все було вирізано, вкрадено. Колись там була велика рогата худоба, але коли я прийшла працювати, то залишилося лише 300 свиней – старих «кучерявих» свиноматок. Я нічого в цьому не розуміла, я ж не ветеринар, а хімік. Але почала їздити по конференціях, читати літературу, ходити й спілкуватися із людьми. І якось так сталося, що почала отримувати задоволення від процесу. Звісно, були різні моменти. Якось потрапила в аварію, то мала клопіт. Приїхала днів через десять на ферму, а в мене всі свині похворіли. Довелося все вивезти, зірвати підлогу, поробити ремонти й дезінфекції, привезти 50 свиноматок і двох хряків, й почати все спочатку. А зараз у нас уже близько 800 свиней. Це ТОВ «Годунівське», де працює до сотні людей (із них під моїм безпосереднім керівництвом – 14). Крім того, в 2013 році я утворила своє фермерське господарство «Ліра-Агро», де займаюся вирощуванням зернових культур. Взяла небагато – лише 40 гектарів паїв, переважно ж у мене державна або комунальна земля в оренді.
«… Потрібно працювати й доводити, що я можу більше, ніж чоловіки»
– Чому ви вирішили піти в політику?
– Мене політика завжди цікавила. Я навчалася в університеті Шевченка на філософському факультеті, здобула спеціальність «державне управління», це моя друга вища освіта. У нашій державі якщо ти підприємець, то хочеш-не хочеш, а стикаєшся зі всіма чиновниками, і коли бачиш, що відбувається на такому невисокому рівні, як район чи місто, починаєш над цим задумуватися. Я насправді не хотіла йти у велику політику, а може й хотіла, проте не було цього в планах на найближчу перспективу. Але познайомилася з однією чудовою людиною, яка мені допомогла – з Танею Гринчук із Радикальної партії (заступниця голови Київської обласної організації партії – ред.). Якраз так вийшло, що районний Яготинський осередок залишився без голови. І Таня мені каже: «Ти в нас така бойова, є незакрита вакансія, будеш головою». Я тільки запитала: «А в мене вийде?». У відповідь почула: «Звісно, вийде. В разі чого – допоможемо». І так я стала головою Радикальної партії в районі, а потім почала отримувати задоволення від цього, зрозумівши, що таким чином можна приносити людям користь.
– Як до цього поставилися ваші рідні?
– Мама нормально, батько – не зовсім. Для нього це був шок. Казав: «Незрозуміло, для чого це тобі треба». Але, зрештою, ніхто особливо не відмовляв. Сказали: «Йди, пробуй. Вийде, значить добре».
– Що ви скажете у відповідь тим, хто стверджує, що політика – це не жіноча справа?
– Так можуть стверджувати тільки якісь жінконенависники. Мені здається, що політика – це навіть більше жіноча, ніж чоловіча справа. Тому що жінки більш flexible, гнучкі. Звісно, є різні люди – як чоловіки, так і жінки. Але все ж таки жінка, як мені здається, багатогранніша. Мозок у неї працює в різних напрямках одночасно. І це перевага. До речі, я коли навчалася у хіміко-біологічному класі, нам говорили, що в чоловіків мозок за об’ємом більший, а в жінок натомість більше звивин.
– Чи дозволяли собі ваші колеги чоловіки сексистські жарти на вашу адресу?
– Так, це траплялося на самому початку моєї політичної кар’єри, коли я була молодша. Подібні жарти і «підколи» спонукали до того, що потрібно працювати й доводити, що я можу, і можу навіть більше, ніж чоловіки.
– Ви якось реагували на такі речі чи просто вмикали ігнор?
– Я «ковтала», аналізувала й працювала на зло всім.
«Ти хочеш, щоб тебе через м’ясорубку пропустили?»
– Розкажіть, хто і чому почав чинити на вас тиск?
– 11 червня 2018 року об 11 годині ранку я зіткнулася із сексизмом. Думаю, що якби я була чоловіком, то цього б не сталося, усе було б інакше, набагато простіше. Мене викликав голова Яготинської районної державної адміністрації до себе в кабінет. Я зайшла і почалися погрози, нецензурна лайка. Причиною нібито стало те, що Олег Ляшко приїздив зі своєю командою на мою ферму. Мовляв, «яке ти взагалі мала право затягувати його сюди?».
«Чому через тебе я маю вислуховувати претензії губернатора Київської області? Чому ти лізеш не в свою справу? Я тобі голову відірву, натравлю на тебе всіх собак. І прокуратуру з поліцією. Я ж сюди не просто так прийшов, мене президент призначив. А ти хто така? Чого ти взагалі поперлася в цю партію? Ти якої орієнтації?».
Я кажу, що вибачте, але ж я вже рік, як голова місцевого осередку Радикальної партії, чому до мене не може приїхати мій керівник? Він голова партії, він має право пересуватися по Україні, куди і як йому заманеться. Але всі мої відповіді ігнорувалися з відвертою насмішкою. Голова РДА заявив, що я нічого не розумію в житті, що я «малолєтка», і моє місце не в політиці, а дома на кухні. Потім дістав папку документів. 13 договорів оренди. Не пригадую точно, за який рік. Сім чи вісім років тому батько підписав договори оренди державної землі, на якій розміщене моє підприємство. Майно викуплене, а земля в оренді. І каже: «Я зроблю все, щоб із тобою розірвати ці договори. Будеш до себе на ферму по канатній дорозі заїжджати. Будеш судитися зі мною, ще невідомо, що висудиш… Ти хочеш, щоб тебе через м’ясорубку пропустили? Хочеш ходити ввечері й озиратися чи весь час ходити в касці?».
– Як довго тривала ця розмова?
– Хвилин сорок. Але після цього я була на межі нервового зриву, в мене навіть стався викидень на ранньому терміні вагітності.
– Погрожували лише вам чи ще комусь із вашого оточення?
– Насправді чиниться тиск не лише на мене, а й на мою команду. Тим паче, що більшість моїх колег – жінки.
У нас занадто активна позиція в Яготині, ми не робимо нічого поганого, ми просто робимо свою роботу так, як вважаємо за потрібне. Допомагаємо, проводимо акції, толоки, бо в нас в Яготині робляться масові сміттєзвалища, які доводиться розчищати… І от нам почали вставляти палиці в колеса. Думаю, приїзд Ляшка був лише приводом.
– Чи знають про цю ситуацію ваші однопартійці?
– Так, звісно, знають. Центральний офіс Радикальної партії в курсі ситуації.
– Як на ці події відреагували в Яготині, й чи була якась підтримка від депутатів міськради?
– Справа в тому, що в місті всіх позалякували. Переважна більшість депутатів – підприємці. В кого магазин, в кого сільськогосподарське підприємство… А підтримка зараз для мене дуже важлива. Морально важко боротися самій, коли довкола всі залякані. Проте для себе я знаю одне – якщо не здаватися, а чітко й впевнено йти до цілі, надто коли ти знаєш, що правда на твоєму боці, то однозначно переможеш.
Вікторія Кобиляцька, для 50%
P.S. Коли готувався матеріал, прокуратура Київської області пред’явила позов щодо повернення державі земель сільськогосподарського призначення площею понад 130 га на території Яготинського району. Мова йде якраз про землю, яку орендує родина Лісових. Прокуратура вимагає визнати недійсними договори оренди. Ірина Лісова пов’язує це з конфліктом з головою РДА.