Наприкінці липня на Волині головою обласної ради обрали депутатку від УКРОПу Ірину Вахович. Уперше Волинську обласну раду очолила жінка.
До парламентських виборів очільником Волиньради був Ігор Палиця, який був де-факто хазяїном Волині. На дострокових парламентських виборах Палиця пройшов до Верховної Ради.
Ірина Вахович – завідувачка кафедри фінансів Луцького національного технічного університету. В 2015 році була обрана депутаткою Волиньради від УКРОПу. З 2018 по 2019 роки – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.
– Як почуваєтесь на посаді голови Волиньради? З якими викликами маєте справу сьогодні?
– Викликів дуже багато. В перший же тиждень після обрання я поїхала на озеро Світязь. Ви ж знаєте про обміління озера? Під час сесії ми виділили кошти на ремонт шлюза, який сполучає два озера – від Світязя до озера Луки.
Так склалося, що моя робота як голови облради розпочалася з екологічних питань. І я переконана, що це невипадково. Це справді найважливіше і найактуальніше сьогодні.
Також я побувала у Старовижівському районі, досліджувала річку Прип`ять, яка теж обміліла. У криницях довкола щезла вода. І це створює серйозні проблеми для людей.
– Ви раніше очолювали бюджетну комісію. Наскільки цей досвід вам зараз став в пригоді?
– Скажу так: чим відрізняється робота голови облради? Тим, що вона не обмежується лише бюджетними питаннями.
– Тоді головою облради був Ігор Палиця. Ви часто з ним радились щодо тих чи інших питань?
– Коли я стала головою бюджетної комісії, всі питання у нас напряму обговорювалися з головою обласної ради. Певні речі ми проговорювали, він міг запитати, для чого область має закуповувати артроскоп, а я пам’ятаю, не знала, що відповісти. Він мене вчив вникати в кожне питання. Тобто варіант «так треба» не підходив. Потрібно було пояснити всі деталі.
Читайте також: Освіта, бюджет, економіка. Як працюють депутатки Волиньради
– У вашій команді УКРОПу всі були з цим згодні? Чи, можливо, були інші кандидатури щодо обрання на посаду голови Волиньради і з інших фракцій теж?
– Абсолютно не було дискусій. Видно, що я, як голова бюджетної комісії, так працювала, що в моїх колег не виникло жодних питань. Вони підтримали мене одностайно. Інші фракції теж підтримали і не висували своїх кандидатур. Щоправда, невідомо, скільки я працюватиму на цій посаді, бо невідомо, коли будуть місцеві вибори. Але зроблю все, що зможу.
– Якщо вибори будуть восени, то ви будете знову балотуватися до облради?
– Я думаю, що так… Насправді, це мій перший політичний досвід. Я лише чотири роки була депутаткою облради, а тепер – голова. Все життя приділяла науці, навчанню студентів та захисту аспірантів. Пропрацювала 20 років в університеті. Політика і наука відрізняються між собою. Та при всій любові до науки, мені сподобалось бути в політиці.
За своє життя я написала 50 монографій і навчальних посібників. У мене 13 захищених аспірантів. Але коли працюєш в університеті, то результатом своєї роботи бачиш знання студентів. А в обласній раді ти майже моментально бачиш результат: наприклад, на щось виділяються кошти, і вже щось будується, змінюється.
– Ваш шлях у політику – усвідомлений?
– Це було більш спонтанне рішення. Пригадую, я була тоді проректором в Луцькому національному технічному університеті і багато співпрацювала з фондом Ігоря Палиці «Тільки разом». Під час реалізації одного проєкту ми робили зі студентами архітектурні замальовки Луцька. Я тоді працювала з народною депутаткою Іриною Констанкевич, яка очолювала ті напрямки у фонді, до яких ми були дотичні. Напередодні місцевих виборів вона мені запропонувала спробувати себе в політиці й іти на вибори.
До цього часу я ніколи навіть не думала про це. Але вирішила спробувати. Коли формувалися списки, я йшла від партії УКРОП і пройшла по Луцьку.
Спочатку я, як і більшість нових депутатів, була не дуже активною. Ми навіть не знали, чим запит відрізняється від звернення. Спочатку навіть боялися той запит під час сесії оголосити. Потім навчилися.
Та найбільший досвід мені дало те, що я очолювала бюджетну комісію. Я започаткувала конкурс місцевих ініціатив, щоб гроші йшли не просто туди, куди депутати захочуть, а щоб люди могли подати свої проєкти. Тоді за місяць було подано близько 250 проектів!
– Більшість депутатів у Волинській обласній раді – чоловіки. Чи відчували ви дискримінаційне ставлення до себе? Чи, можливо, зараз таке ставлення з`явилося, коли ви зайняли керівну посаду?
– Я б сказала навпаки. Можливо, хтось там щось говорить, але я не відчуваю цього. В обласній раді я взагалі не можу пригадати випадків образ жінок. У нас депутати хіба що сваряться між собою за гроші, кому і скільки. Можуть, бути галузеві дискусії. Як, наприклад, медики можуть зчепитися з освітянами за виділення коштів на ті чи інші об`єкти, ремонти тощо.
Читайте також: Жінки на виборах: біг із перешкодами
– Екологічні питання в області сьогодні пріоритетні. А що ще плануєте зробити на посаді голови Волиньради?
– Я хочу продовжувати започатковані разом із Ігорем Петровичем напрямки. Це має бути аналіз кожної сфери. Йдеться не тільки про екологію. Треба подивитися проблемні місця кожної сфери. Наприклад, для культури області – це філармонія. Там стан такий, що не піддається жодній критиці. Але все залежить від того, скільки часу я буду на цій посаді. Якби це було 5 років, то у мене було б більше часу розпланувати кошти.
– В Україні була прийнята Державна соціальна програма до 2020 року щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Чи плануєте ви працювати в цьому напрямку? Заохочувати жінок до того, щоб вони йшли в політику, на якісь ключові посади?
– Я бачу велику потребу у відповідальних і розумних людях. Ділити їх на стать не бачу потреби. Усе залежить від стартових умов жінки, від характеру.
Нам необхідно бути сильними. Які б не виникали в житті ситуації, ми повинні мати можливість забезпечувати себе. Якщо жінка ставить собі за мету вдало вийти заміж,то в неї у житті можуть виникнути обставини, за яких їй буде важко реалізуватись як особистості. Якщо ж вона від самого початку покладається на себе, тоді все буде добре. Чоловіки можуть мене критикувати за ці слова, але я так вважаю. І якщо навіть пропорції встановлювати, щоб було порівну жінок і чоловіків в різних органах влади, як деякі країни встановлюють, то можна це теж розглядати.
– Чи плануєте Ви сприяти залученню жінок до місцевої політики?
– У нас виконавчий апарат облради складається переважно з жінок. І радницею хочу теж обрати жінку. В жінках я бачу великий потенціал.
Я вважаю, що сьогодні політика змінюється. Чоловіки не хочуть здавати свої позиції в політиці однозначно, але чоловіки теж бувають різні. Один використовує більш дипломатичні, аргументовані методи, інший – жорсткіші. Той, хто діє жорстко і агресивно, сьогодні буде програвати, тому що змінюється система. Вигравати буде дипломатія.
Ірина ВАХОВИЧ народилася 8 квітня 1975 року в селищі Млинів Рівненської області.
1997 року закінчила Луцький індустріальний інститут, спеціальність «Економіка підприємства».
1997–1998 роки – дослідне господарство «Боратин», економістка.
1998–1999 роки – МП «Агат», менеджерка.
1999 рік – викладачка Луцького національного технічного університету.
2002 рік – закінчила Інститут регіональних досліджень НАН України, захист кандидатської дисертації.
2008 рік – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, захист докторської дисертації.
Із 2014 року – завідувачка кафедри фінансів Луцького НТУ.
Із 2015 року – депутатка Волинської обласної ради VII скликання, член постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.
Заміжня. Виховує доньку.
Аріна Крапка, для 50%
