Нині жінки активно просувають інтереси України на міжнародному, дипломатичному та медійному рівнях, лобіюють впровадження гендерних політик в українському законодавстві та досліджують вплив війни на суспільні настрої. Видання NV пише про українських лідерок, які борються за гендерну рівність в Україні.
Катерина Левченко — урядова уповноважена з гендерної політики. Вона розповідає про свою участь у заходах як міжнародного, так і загальнонаціонального рівня.
Про співпрацю зі структурами ООН та допомогу українцям і українкам за кордоном
У жовтні 2022 року Катерина Левченко відвідала Швейцарію. У Женеві в Комітеті ООН із ліквідації дискримінації щодо жінок представили дев’яту періодичну доповідь України про виконання однойменної Конвенції ООН.
«Я була заступницею голови делегації, головою — міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Загалом делегація включала представників всіх ключових міністерств, а також Офісу генпрокурора. Нам ставили дуже багато питань про українських громадян і громадянок за кордоном», — каже Катерина Левченко.
У своєму заключному слові українська делегація попросила Комітет обов’язково звернути увагу на ці питання під час заслуховування доповідей від тих держав, де сьогодні багато громадян України.
Політика щодо мігрантів та біженців формується національним урядом на основі загальних принципів політики Євросоюзу. Ще на початку березня 2022 року в ЄС ухвалили Директиву про тимчасовий захист українських біженців, та продовжили її дію до березня 2024 року. Рекомендації щодо дотримання прав людини серед жінок-мігранток, шукачів притулку та біженців ухвалила і Рада Європи.
Читайте також: Олена Кондратюк: Героїзм українських жінок захоплює весь світ
«Надважливою є діяльність інших держав, а також постійна комунікація уряду України з ними щодо прав і стану наших громадян за кордоном. А також — підтримання контактів. Дуже важливим є все, що стосується реалізації права на освіту як для дітей, так і для дорослих: дистанційна середня освіта для дітей, які виїхали за кордон, позашкільна та вища освіта»,— говорить Катерина Левченко.
Про протидію насильству в умовах війни
Ще один важливий напрямок роботи — протидія сексуальному насильству під час війни та надання допомоги постраждалим. Ще у травні 2022 року уряд підписав рамкову програму співробітництва з ООН по цих напрямках. Катерина Левченко називає цей документ «дуже важливим і об’ємним» — це спільна програма співробітництва, яка стосується зобов’язань як уряду, так і міжнародних організацій.
«Цей імплементаційний план було погоджено Комісією з питань координації взаємодії органів виконавчої влади і забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків 15 вересня 2022 року, — розповідає співрозмовниця NV. — А 23 вересня ми представили його в ООН серед високого політичного сегменту, щоб зокрема і наші партнери розуміли, що ми плануємо робити, та допомагали нам».
Читайте також: Як народні депутатки працюють у Верховній Раді, тримаючи дипломатичний фронт
Згадана Катериною Левченко комісія — це політичний орган державної координації, де є також міжвідомча група. Вона сфокусована на п’яти основних напрямках роботи: надання цілісної комплексної допомоги постраждалим, доступ до правосуддя та відповідальність злочинців, репарації та компенсації, посилення спроможностей сектору безпеки та оборони щодо протидії сексуальному насильству, а також — протидія торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.
Про відновлення України після війни
Попри те, що війна в Україні досі триває, уряд вже презентує стратегію відбудови країни. 4 липня 2022 року під час інвестиційної конференції в Лугано (Швейцарія) українська делегація презентувала план відновлення України. Крім того, 22 липня було оприлюднено також і проект Плану відновлення та модернізації України.
«Спільно з міжнародними громадськими організаціями ми домоглися того, що серед принципів відновлення, які були прийняті на конференції в Лугано, є принцип гендерної рівності та інклюзії. Без цього неможливо відновити Україну, врахувати потреби та інтереси всіх груп нашого населення», — зазначає Катерина Левченко.
Перші кроки в цьому напрямку відбулися кілька років тому. У 2020 році Мінсоцполітики розробило і затвердило інструкцію про інтеграцію гендерних підходів у розробку нормативних документів, політик і програм. Відповідно до неї, Україна проводила навчання для держслужбовців із різних структур щодо включення гендерної складової в їхню роботу.
Уповноважена з гендерної політики пояснює, як це працює. При формуванні нових статистик щодо кількості людей, які проживають на території, що потребує відновлення, слід враховувати такі показники як стать і вік:
«Тоді ми розумітимемо, що саме нам потрібно будувати і як. На цю статистику слід спиратися в будь-якому напрямку. Крім того, необхідно знати і статистику щодо людей із інвалідністю, тому що кількість таких людей зростає, і зростатиме далі у зв’язку з військовими діями».
Читайте також: Не нашкодити: як змінилися підходи до реагування на сексуальне насилля?
При відбудові інфраструктури, яка спрямована на підтримку людського розвитку, слід застосовувати інклюзивний та комплексний підхід. Наприклад, забезпечити роботою жінок, які повернуться в Україну після вимушеного перебування за кордоном. Для цього необхідно подбати про відповідну інфраструктуру: дитсадки з групами продовженого дня, шкільний транспорт, дитяче харчування в школах. Ці речі стануть базовими для забезпечення жінкам входу в економіку в усіх сферах, пояснює Катерина Левченко. Проте наразі різні групи сприймають такий підхід по-різному. Хтось прийняв такі пропозиції в повному обсязі, хтось — у скороченому.
«Та робота має бути продовжена. Що більше уваги буде до цієї теми, що більше експертів та експерток нам вдасться залучити, то краще».