«Рух до гендерної рівності в контексті міжнародних зобов’язань України» – конгрес під такою назвою вперше відбувся в Краматорську, де зібралися представниці понад 40 громад Луганщини й Донеччини, міжнародних організацій, державної та місцевої влади, громадських організацій.
Тут говорили про успішні кейси розбудови жіночих рухів у регіоні, важливість об’єднання та пошуку інструментів для посилення жіночих активностей тощо.
Рівні права й можливості – це шлях до національної стійкості та безпеки нашої країни
Спочатку на форумі виступали представники міністерств. У Мінсоці, приміром, розробили низку нормативно-правових актів, які сприяють скороченню гендерної нерівності. Про це розповів Руслан Ковбаса, генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики.
Серед нових документів, які уже працюють, наприклад, рекомендації щодо проведення гендерного аудиту. На часі – розробка інших документів, які регулюватимуть впровадження політики рівності на місцях.
Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів України, під час свого виступу засвідчила повагу жінкам, які сприяли налагодженню комунікації між військовим і цивільним сектором на Донеччині й Луганщині. Вона наголосила на важливості внеску жінок, які стали волонтерками, добровольцями, медиками та допомагали захищати державу. Саме жінки просувають принципи, закладені в Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», зазначила Лапутіна. На звільнених територіях помітна активна діяльність зі створення умов для розвитку рівних можливостей для жінок та чоловіків. «Рівні права й можливості – це шлях до національної стійкості та безпеки нашої країни», – стверджує пані Юлія.
«Гендерна рівність як ознака демократичного суспільства»
«Демократію неможливо побудувати без гендерної рівності», – переконана Лілія Кісліцина, модераторка дискусії, президентка громадської організації «СМАРТА», координаторка Регіональної коаліції 1325 «Донеччина. Жінки, мир, безпека».
Експертка також відзначила успіхи у просуванні політики рівності. Так, нагадала, що на сьогодні 450 професій стали доступними для жінок, жінки мають змогу навчатися у військових училищах, працює інститут гендерних радниць, з’явилася гендерна уповноважена. Ці факти засвідчують кардинальні зміни в гендерному питанні.
Катерина Безгинська, заступниця голови Луганської обласної державної адміністрації, констатувала, що вони розробляють уже четвертий гендерний паспорт області, стратегія розвитку області до 2027 року також містить гендерний компонент, діє 17 цільових програм, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, запобігання насильству та протидії торгівлі людьми, працюють органи влади тощо.
Суспільство теж прагне рівної участі чоловіків та жінок у процесі прийняття рішень, коментує Олена Єна, директорка програми «Жінки-лідерки» Національного демократичного інституту, яка презентувала результати чергової хвилі дослідження НДІ.
Останні вибори стали доказом потужного лідерського потенціалу жінок. Громади довіряють жінкам. Надалі потрібно розв’язувати низку актуальних проблем, як-от: насилля стосовно політично активних жінок, робота з громадянами щодо гендерних стереотипів, застосування гендерного підходу у врядуванні та ін. «Для забезпечення сталості здобутків жінкам справді потрібно об’єднуватися на регіональному й національному рівнях, що посилить видимість досягнень та адвокацію прав людини», – підсумувала пані Олена.
Катерина Левченко, Урядова повноважена з питань гендерної політики, говорила про Стамбульську конвенцію.
Вона пояснювала, чому попри посилення відповідальності на рівні національного законодавства, недостатньо, чому потрібна ратифікація Стамбульської конвенції. Документа, що визнаний найкращим стандартом із протидії насильству, і моніторити виконання положень якого має спеціальна комісія міжнародних моніторів. «Лише національного законодавства недостатньо, потрібна ратифікація міжнародного документа», – переконана експертка.
«Жіночі громадські організації здатні змінити світ на краще»
Наталія Гончарова, регіональна координаторка Українського жіночого фонду, експертка з мобілізації громад, розповіла про 10 кроків у процесі мобілізації громад для розширення можливостей. Доповідачка наголосила на значущості створення груп самодопомоги, що діють за принципом «нічого для нас без нас». Такі групи сприяють насамперед вразливим категоріям населення.
Про розвиток жіночого лідерства та власний досвід зростання розповіла Софія Максименко, активістка групи самодопомоги села Званівка, сільська голова.
Разом з іншими активістками вона реалізувала проект «Жінки Званівки проти насилля». У 2021 році ухвалили місцевий план дій із реалізації резолюції 1325 до 2025 р. Провели аудит безпеки громади. Нині розробляють програму «Безпечне місто та безпечний простір для дівчат і жінок Званівської громади». Оголошено субвенцію на створення спеціальної служби первинної соціально-психологічної допомоги постраждалим особам за ознакою статі, а також через домашнє насилля. «Зараз у сільській раді повний гендерний баланс (по 11 осіб), але чоловіки здебільшого дослуховуються до нас», – повідомила Софія Максименко.
Завдяки групі самодопомоги, вдалося облаштувати дитячу кімнату денного перебування в приміщенні бібліотеки, розповідає Ірина Сірукурова, представниця Старобільської територіальної громади. Це дає змогу зменшувати соціальну ізоляцію жінок та чоловіків із вразливих груп, що виховують дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.
«Жіночі громадські організації здатні змінити світ на краще, а ініціативні жінки – згуртувати людей для розв’язання проблем», – переконана Марина Пугачова, голова ГО «Берегиня. Її громадська організація проводить тренінгові заняття з арт-терапії для жінок сільських громад Донеччини, розташованих у зоні військового конфлікту, сприяє економічній незалежності жінок із сільських громад через організацію бізнес-тренінгів, курсів із б’юті-індустрії, пошиття одягу тощо «Жінка має перестати знецінювати себе й прийти в громадське життя з відчуттям самоповаги», – підсумувала пані Марина.
«Резолюція Ради безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Ще однією темою обговорення став регіональний досвід у впровадженні резолюції 1325 та роль коаліцій у цьому процесі.
На сьогодні у Донецькій області вже затверджений план дій із виконання резолюції 1325 та обласна соціальна програма з гендерної політики та протидії торгівлі людьми.
Яна Силкина, начальниця відділу соціального захисту та сімейної політики Департаменту соціального захисту населення Луганської ОДА, помічає, що на Луганщині жінка є лідеркою в соціально-політичному житті, а також лідеркою в миротворенні.
Одним із досягнень резолюції також є залуження жінок у військовій сфері.
«В органах регіонального управління ДПС нині працює понад 1,5 тисячі жінок», – коментує Валерій Вавринюк, бригадний генерал, начальник Східного регіонального управління ДПСУ. Він також розповів говорив про реалізацію гендерної політики в Східному регіональному управлінні ДПС України. Чоловік зауважив, що жінки отримали можливості для представництва в секторі безпеки та оборони.
За результатами конгресу, учасниці й учасники дійшли спільного висновку, що потрібно постійно вимірювати та задовольняти потреби жінок, допомагати жінкам ставати більш активними, розкривати свій потенціал, підтримувати рух жінок до влади. Резолюція 1325 відповідає запитам регіону й може бути керівництвом у розбудові локальної політики.
Тетяна Бондаренко, для Жінки:50%