Врешті в жовтні Європарламент завершив усі формальні процедури затвердження Лаури Ковеші на посаді голови офісу Прокурора ЄС (European Public Prosecutor’s Office – EPPO).
Як Лаура Ковеші стала найвідомішою борчинею з корупцією у Європі та чому уряд Румунії всіляко намагався заблокувати її призначення на посаду очільниці новоствореної прокуратури ЄС, головним завданням якої буде розслідувати розкрадання коштів із бюджету Європейського Союзу, а також в чому вона бачить свою головну місію – читайте в нашому матеріалі.
Кого бояться корупціонери
Уряди багатьох країн проголошують боротьбу з корупцією пріоритетним напрямком діяльності, але небагато країн можуть похвалитися результатами. Завдяки Лаурі Ковеші Румунія стала відомою у всьому світі як країна, де таки відбулася антикорупційна революція.
У 2013 році, коли Лаура очолила антикорупційне управління, Румунія посідала 69 місце за Індексом сприйняття корупції Transparency International, а вже у 2016 році країна піднялась на 57-е місце серед 180 країн світу. У 2018 році, після відставки Ковеші, – опустилася на 61 місце.
Лаурі Кодруці Ковеші було лише 33 роки, коли в 2006 році вона очолила генеральну прокуратуру Румунії. Тоді вона стала не тільки наймолодшою серед генпрокурорів за всю історію Румунії, а й першою жінкою на цій посаді.
Коли президент Румунії Траян Бесеску призначав Лауру Ковеші на посаду голови антикорупційного управління, він навряд чи міг уявити, що за кілька років вона відправить на лаву підсудних не лише тисячі високопосадовців, а і його рідного брата.
Сім’я
Лаура народилася в Трансильванії. Її батько, Іоан Ласку (Ioan Lascu), працював прокурором у містечку Медіаш, а мама – вчителькою румунської літератури. Коли Лауру призначили на посаду генерального прокурора Румунії, її батько подав у відставку.
Якось у інтерв’ю Лаура зізналася, що багато чому навчилася у батьків:
«Батько навчив мене багатьох речей у моїй професії, адже він був прокурором, тож наші розмови часто були пов’язані з професійною діяльністю. А мама навчила мене бути спокійною та виваженою».
А ще багато чому її навчив спорт. У дитинстві Лаура зовсім не мріяла піти стежкою батька, а хотіла пов’язати життя зі спортом.
Чемпіонка
В юності Лаура успішно грала в баскетбол і навіть виступала за молодіжну збірну Румунії. У 1989 році вона стала віцечемпіонкою Європи серед дівчат до 16 років.
Можливо, саме баскетбольна майстерність допомогла їй на посаді прокурора перегравати політиків і бути настільки успішною антикорупціонеркою:
«Спорт навчив мене довіряти колегам та поважати правила. Крім того, ви не зможете досягати результатів, якщо не будете багато працювати і доводити розпочаті справи до кінця. Також дуже важливо навчитися перемагати… і навчитися програвати. Якщо ви програли, ви повинні поступитися іншим».
Гендер в юриспруденції
Дочка прокурора Лаура вступила до юридичного вишу на початку 1990-х, в перші роки нової демократичної Румунії. За її словами, їй довелося розпочати кар’єру в дуже маскулінному середовищі, коли «система заохочувала гендерну дискримінацію на робочому місці».
На її переконання, зараз у системі правосуддя дискримінація зникла, хоча досі є сфери діяльності, у яких жінкам складніше, ніж чоловікам.
«Коли я в 1995 році стала прокуроркою, я часто чула, що прокуратура не для жінок. Життя показало мені, що це не так. В антикорупційному бюро та у міністерстві юстиції точно немає значення, чоловік ти чи жінка. В інших сферах – армії чи в професіях, де необхідно демонструвати фізичні здібності – можливо, жінкам складніше. Але в прокуратурі, та й взагалі в юриспруденції , жінки й чоловіки можуть однаково виконувати свою роботу, незалежно від того, чи це посада прокурора, судді чи нотаріуса».
Щодо балансу між професійним та особистим життям, Ковеші, яка розлучилася у 2007 році, зауважила, що їй не доводиться балансувати: «У мене немає чоловіка й дітей, тому я позбавлена багатьох проблем, з якими доводиться стикатися матерям і дружинам. У мене більше часу, щоб займатися роботою. Для мене нині кар’єра набагато важливіша, ніж особисте життя. Адже дуже багато людей залежать від мене, мої рішення впливають на розвиток та ефективність роботи інституцій. Я постійно думаю про те, що я маю виконати місію, і ця місія – єдине, що має значення».
Ненависть ворогів
Про неї багато пишуть румунські ЗМІ. І не завжди позитивно. Найбільше її критикують медіа, пов’язані з соціал-демократичною партією, партією влади, яку вона іноді називає правонаступницею комуністичної партії Чаушеску.
Коли в грудні 1989 року спалахнули перші протести проти Чаушеску, Лаурі було 16 років, і вона дуже добре пам’ятає мрії й сподівання румунів, які вийшли на вулиці, щоб змінити країну на краще.
Причетні до корупційних скандалів високопосадовці багато разів намагалися усунути Ковеші з посади, проти неї були організовані численні інформаційні атаки. Найгучніші звинувачення були пов’язані з її докторською дисертацією. Ковеші звинувачували у плагіаті, але спеціальна комісія дійшла висновку, що звинувачення безпідставні.
Також критики звинувачують Ковеші у застосуванні незаконних методів, таких як прослуховування кабінетів і телефонів чиновників. Сама Ковеші на це зауважувала, що телефони прослуховували тільки за санкцією суду, і що такі методи використовують інші країни-члени ЄС.
Також їй часто закидають, що вона грає в політичні ігри й підходить вибірково до обрання фігурантів антикорупційних розслідувань. Такі звинувачення важко назвати справедливими, адже за роки роботи в антикорупційному управлінні вона відправила до суду тисячі справ проти політиків, які представляли як владу, так і опозицію.
Щодо 90% справ, спрямованих до суду, виносяться обвинувальні вироки, що, на переконання Ковеші, є свідченням того, що прокурори ретельно збирають доказову базу та дотримуються всіх юридичних процедур.
Ковеші запевняє, що вона звикла не реагувати на інформаційні атаки:
«Я вже маю певний імунітет. Утім, коли під прицілом моє особисте життя, – тоді трохи складніше… Зазвичай, я дивлюся, хто стоїть за конкретними заявами. Це важливо. Крім того, неможливо реагувати на усі нападки. Якби я відповідала кожному, хто про мене щось говорить, я би щодня 23 години на добу перебувала на телебаченні, коментуючи чиїсь висловлювання. Тоді я не мала б часу на роботу».
Румуни і корупція
За словами Ковеші, вона не має бажання посадити всіх румунських чиновників, водночас вона запевняє, що вважатиме своє завдання виконаним, якщо люди зрозуміють, що справи можна вирішувати без хабарів.
Більшість громадян Румунії підтримують Ковеші й негативно ставляться до корупції у вищих ешелонах влади. За даними опитування 2016 року, коли Ковеші очолювала антикорупційне управління, 60% румун заявили про свою довіру управлінню й Ковеші, а лише 11% відповіли, що довіряють парламенту.
Згідно з декларацією, вона живе на зарплату і має у власності лише одну квартиру, куплену в іпотеку. Вона не боїться помсти корупціонерів і сміливо ходить вулицями Бухареста: «Я не маю жодних підстав боятися. Люди підходять до мене і кажуть: «Я бачу, що ви робите. Не зупиняйтесь!».
Водночас, на думку Ковеші, румуни досі толерують корупцію. Вона часто наводить приклад мера, якого спіймали на хабарі, але на наступних виборах люди знову за нього проголосували.
Тоді журналісти запитували мешканців міста, чому вони проголосували за хабарника, й чули відповідь: «Так, він брав хабарі, але не так багато, як інші», або «Так, він хабарник, але відкрив гарний парк».
Утім, Ковеші переконана, що поступово люди змінюються. У 2017 році румуни вийшли на масові акції протесту проти корупції. Це були найбільші за останні 25 років акції протесту в країні. Їх спровокував новий закон, що знімав кримінальну відповідальність з корупціонерів, якщо вони завдали державі збитків на суму менше 48 тисяч доларів. Закон після масових протестів скасували.
«Я не кажу, що корупція зникла в Румунії, й водночас я не вважаю нашу країну дуже корумпованою лише тому, що з кожним роком у нас збільшується кількість засуджених за корупцію. Насправді це лише означає, що ми є країною, у якій ефективність антикорупційної боротьби зростає».
Хто кого – вона корупцію чи корупція її?
У Румунії жартують, що Лаура Ковеші п’є кров корупціонерів на сніданок замість кави, а видання The Guardian назвало її «тихою, скромною прокуроркою, яка знімає скальпи».
У 2015 році Ковеші відкрила провадження проти мера Бухареста Соріна Опреску, звинувативши його в отриманні хабара в розмірі 25 тисяч євро, а також у тому, що в 2013 – 2015 роках він отримував відкати в розмірі 10% від усіх муніципальних контрактів у місті. Опреску затримали за звинуваченням у корупції.
Того ж року в поле зору управління Ковеші потрапив прем’єр-міністр Віктор Понта. Політика звинуватили в ухилянні від сплати податків і відмиванні грошей під час його адвокатської кар’єри. Понта змушений був піти у відставку.
Також Ковеші звинуватила брата президента Мірчу Бесеску в тому, що той отримав хабар за обіцянку врятувати засудженого кримінального авторитета, разом з ним у справі проходили кілька інших членів родини президента.
Лише за 2016 рік Ковеші направила до суду кримінальні справи проти більш ніж 1,2 тисяч чиновників, яких звинувачували у розкраданні, хабарництві й відкатах: зокрема, трьох міністрів, шістьох сенаторів, одинадцятьох діючих депутатів, 47 мерів міст, 21 представників державних підприємств.
А потім почався реванш.
Прокурорка Європи
Після виборів 2016 року до влади прийшла соціал-демократична партія (СДП) й почався рух проти антикорупційних реформ.
Читайте також: Управління по боротьбі з корупцією Румунії: екс-глава звернулася до ЄСПЛ, нова очільниця подала у відставку
Лівіу Драгнея, лідер СДП, керує цією політичною силою, хоч і не має посади в уряді. Він не може бути прем’єр-міністром через судимість за фальсифікацію голосів і корупцію. Також він перебуває під слідством за нецільове використання коштів ЄС.
Спочатку уряд Румунії спробував зменшити покарання за корупцію, але від цих планів довелося відмовитися через масові акції протесту. Згодом були прийняті нові закони, які вихолощували реформи 2004 року.
Минулого року міністр юстиції Румунії Тудорель Тодер закликав усунути Ковеші з посади очільниці антикорупційного управління, звинувачуючи її у перевищенні повноважень та завданні шкоди іміджу Румунії за кордоном, бо, мовляв, вона публічно заявляла про корупційні проблеми країни.
Президент Румунії Клаус Йоганніс був категорично проти відставки Ковеші, але її звільнення вимагала партія соціал-демократів, яка контролювала уряд, та міністр юстиції Тоадер. Після того, як Конституційний суд зобов’язав президента звільнити Ковеші за поданням міністра юстиції, Йоганніс змушений був підписати наказ про її звільнення.
Біанка Тома, програмна директорка Румунського центру Європейської політики, аналітичного центру, що розташований в Бухаресті, зауважила, що атаки на Ковеші з боку влади Румунії легко пояснити: «Політики завжди, у будь-якій країні, намагатимуться обмежити владу тих, хто намагається розслідувати їхні злочини».
Правляча партія Румунії використовувала всі важелі, щоб також заблокувати призначення Ковеші на посаду першого прокурора ЄС, але цього разу зусиль уряду Румунії виявилось недостатньо.
Лаура Ковеші стала першою головою новоствореної прокуратури ЄС, юрисдикцію якої поки що визнали двадцять дві з 28 країн-членів Європейського Союзу. Ковеші керуватиме роботою інституції з головного офісу в Люксембурзі й відслідковуватиме факти корупції та нецільового використання бюджету ЄС.
Роботи буде багато. Європейський Союз прийняв бюджет на 2020 рік, розмір якого сягає майже 160 мільярдів євро. Водночас за результатами звіту Європейського суду аудиторів, протягом 2002 – 2017 років блок втратив майже 9 мільярдів євро через податкові шахрайства.
Ковеші пригадала в одному інтерв’ю показову розмову, яка відбулась під час зустрічі прокурорів країн-членів ЄС: «Прокурор [з іншої країни] пояснив мені: «Розумієте, пані Ковеші, ми патріоти, ми не крадемо гроші з нашого держбюджету. Ми крадемо лише європейські кошти».
Лаура Ковеші розуміє, що коли Європейська прокуратура розпочне розслідування, буде тиск на інституцію, прокурорів та особисто на неї, але вона на 100% впевнена, що витримає: «Я анітрохи не хвилююсь із цього приводу».
Наталія Жачек, 50%