Очільниця нещодавно створеної Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів сексуального насильства внаслідок збройної агресії Росії Марина Бардіна в інтерв’ю для LB.ua розповідає про те, як нині відбувається фіксація злочинів сексуального насильства та про можливі зміни в законодавстві у цій сфері.
Основна стаття, за якою фіксують такі злочини сексуального насильства, 438-ма ККУ. Вона встановлює кримінальну відповідальність за порушення законів і звичаїв ведення війни, що включає жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням. Санкція за насилля передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
«Ми пропонуємо у проєкті закону залишити обов’язковість повідомлень про факти насильства. Оскільки це ніщо інше як воєнний злочин. Однак пропишемо додаткові норми, якими гарантуємо приватність. Мова про майбутній порядок спілкування постраждалої особи з комісією, що буде створена за делегування декількох міністерств», – зазначила Марина Бардіна.
Постраждалі часто не хочуть про це згадувати. Але повинні мати можливсть отримати допомогу
За словами депутатки, це буде окремий новий закон, проєкт якого вже підготували члени комісії. Він регулюватиме правовий статус постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Росії проти України, членів сімей померлих (загиблих) таких осіб і гарантій їхнього соціального захисту.
У планах ТСК – винесення проєкту закону на перше читання вже за місяць. Ним пропонують урегулювати питання надання компенсацій, лікування та психологічної допомоги постраждалим від російських воєнних злочинців.
«Так, нам важливо на рівні закону дати гарантії та забезпечити допомогу постраждалим від сексуального насильства. Щоб ці люди не залишалися сам на сам з тим, що трапилось. Не відчували свою провину, не соромилися, не боялися говорити, як це, на жаль, часто буває. Постраждалі часто не хочуть про це згадувати. Тим більше про це говорити. Ми маємо їх розуміти, бо це також важка психологічна травма. Однак вони мають отримати реальну можливість допомоги, реабілітації та шанс повернення до нормального життя», – прокоментувала Бардіна.
В основі закону – досвід Хорватії, Боснії та Косова
Аби підготувати закон, у парламенті дослідили досвід Хорватії, Боснії та Косова. У цих країнах постраждалі досі чекають правосуддя.
Як зазначає Марина Бардіна, це пов’язано з тим, що, постраждалі від сексуального насильства тільки через багато років активно почали звертатися по допомогу у правоохоронні органи.
Проєкт пропонує взяти за основу адаптовану до наших реалій модель, коли постраждалі зможуть подати відповідну заявку до спеціальної комісії онлайн. Тим самим зберігаючи право на приватність.
«Цей законопроєкт буде передбачати компенсаційну виплату. А також право на належну медичну та психологічну допомогу. Безплатне лікування наслідків за станом здоров’я. Плюс це буде підтримка не лише постраждалих, з якими це трапилося, а й свідків. У публічній площині ми бачили багато жахливих історій, коли мати чи дитина були вимушені спостерігати за насиллям російських військовослужбовців над їхніми рідними. Вони також зможуть отримати таку допомогу», – розповідає Марина Бардіна.
Депутатка сподівається, що це питання розглянуть, і новий закон ухвалять найближчим часом.