В рамках кампанії проти насильства щодо політично активних жінок #НеЦінаПолітики/#NotTheCost ми починаємо публікувати історії жінок з інших країн, які розповідають про політичне насильство.
Ці факти стали частиною спеціального звіту, представленого Національним демократичним інститутом 5 жовтня в ООН.
В Україні в рамках цієї кампанії уже заповнили спеціальну анкету 13 жінок-політикинь та громадських активісток.
Якщо ви:
- Громадська лідерка
- Громадська активістка
- Виборчиня
- Депутатка
- Державна службовиця
- Кандидатка у депутати
- Членкиня або лідерка партії
і стикнулися з випадком насильства ви теж можете написати про це. В анкеті можна обрати, вказувати повне ім’я чи тільки ініціали, тобто є можливість заповнити форму анонімно.
Мене звуть Мімоза Кусарі-Ліла і я голова муніципалітету Джяковіци, що в Косово.
Я перша і єдина жінка-мер в Косово.
Так, в мене є ступень МВА, я закінчила Університет Дюкейн у Піттсбурзі, штат Пенсильванія, отримувала стипендію Рона Брауна від Державного Департаменту США.
У 2001 році, отримавши диплом МВА, я відразу повернулася додому і розпочала працювати з різними державними установами.
У 2009 році я прийняла рішення приєднатися до політичного руху з однієї причини: я зрозуміла, що міська влада не йде в правильному напрямку. Люди, які були при владі, це здебільшого представники партій, що виграли війну, але не мали жодної візії майбутнього, жодного плану розвитку міста.
Я висунула свою кандидатуру на мера і розпочала політичну кампанію. Мені погрожували і я навіть думала зняти свою кандидатуру. Але навіть коли в мій офіс прийшли озброєні люди і сказали мені відмовитися від участі у виборах, я розуміла, що маю прийняти цей виклик заради людей, які боролися за свободу цієї країни.
Не найкраща ситуація була і в день виборів 2009 року, коли було вкрадено велику кількість голосів виборців. Але навіть при таких обставинах, я втратила невеликий відсоток голосів. Я не здавалася. І вже наступного року, 2010, я прийняла участь в парламентських виборах. Моя Ліберально- демократична партія здобула п’яте місце за кількістю голосів, а я стала жінкою, за яку до парламенту Косово проголосувало найбільша кількість виборців. Коли моя партія підписала коаліційну угоду, мене було призначено віце-прем’єр-міністеркою і міністеркою праці і промисловості.
Вже потім я стикалася з іншою формою прямого переслідування жінок, які хочуть боротися з корупцією.
Проплачені медіа та люди, які хочуть, щоб ви працювали на користь їх інтересів, продовжують розповідати про вас різні історії.
Проте міністерство, яке я очолювала, досягло значного прориву в Косово, що було відзначено в звітах Світового Банку, а саме – зростання індексу ведення бізнесу.
Я зробила другу спробу балотуватися на місцевих виборах в 2013-му, бо зрозуміла, що маю незакінчені справи в рідному муніципалітеті.
Задля повернення додому і ще однієї спроби я подала у відставку з поста віце-прем’єрки і міністерки праці і промисловості після майже трьох років.
Мене знов чекала та ж сама реальність, ті ж самі люди, ті самі погрози.
І цього разу вони були більш галасливими. Вони боялись, тому що хотіли приховати відсутність розвитку в Джяковіци.
Муніципалітет Джяковіци став найбільш спустошеним містом під час війни в Косово: в цьому місті загинула та пропала безвісти найбільша кількість людей, місто мало великі проблеми з інфраструктурою.
Мої опоненти мали на меті дві речі: 1) не допустити мене до влади; 2) приховати власну бездіяльність.
Проте, завдяки великої міжнародної присутності та роботі медіа під час виборчої кампанії в 2013 році, я виграла і стала першою жінкою, яку обрали мером.
Влада була обтяжена великими проблемами, фінансовими труднощами та високим коефіцієнтом корупції, але я розпочала роботу негайно.
На другий рік моєї роботи, в 2015 році, мені повідомили, що двом чоловікам з Албанії було заплачено за те, щоб вбити мене. Один з чоловіків не хотів брати участь в політичному вбивстві, і втік до Албанії, де здався місцевій поліції.
Звісно, що мені було призначено додаткову охорону, слідство шукало замовника вбивства, а не тільки виконавців, наразі справа у суді.
Всі мої зусилля, проблеми, а також залякування загартували мене, зробили сильнішою.
Я знаю, що могла б налякати багато молодих чоловіків і жінок, які тільки збираються в політику, але я їм щоразу говорю, що це той шлях, який ми маємо пройти.
За матеріалами міжнародної доповіді кампанії #Not the cost
Підготувала Олена Давідовська-Малютина, для 50%