Головна Статті Олена Кондратюк: Якомога більше жінок повинні мати вплив на ухвалення рішень

Олена Кондратюк: Якомога більше жінок повинні мати вплив на ухвалення рішень

3
103
Олена Кондратюк

Олена Кондратюк із 2019 року – заступниця голови Верховної Ради від опозиції. На позачергових виборах вона пройшла до парламенту від партії «Батьківщина» (5-й номер списку). У парламенті пані Кондратюк із 2007 року, усі попередні скликання була у складі комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, опікувалася питаннями реклами. У ролі віцеспікерки Олена Кондратюк теж активно займається законотворчістю, є авторкою/співавторокою 70 проєктів, із них 17 ухвалено.

У великому інтерв’ю для Детектор медіа Олена Кондратюк розповіла про свою роботу у парламенті, просування гендерної рівності та важливість фемінітивів. Згадала про брендинг ВРУ й очікування людей від політиків.

Олена Кондратюк

Політичні партії мають взяти на себе відповідальність і залучити якнайбільше жінок до політичної сфери

Олено, торік ви виконували обов’язки голови парламенту. Тобто в Україні була перша в.о. голови Верховної Ради. Чи будуть, на вашу думку, в Україні прем’єрка і президентка?

Жіноче лідерство вже притаманне Україні, як більшості європейських країн. Це вже не виняток, жіноче лідерство присутнє практично в усіх сферах життя: політиці, економіці, підприємництві. Але якщо розглядати політичне лідерство, то, думаю, давно на часі, щоб жінки ставали прем’єр-міністерками, головами парламенту, президентками. Зараз для цього є всі можливості. Політичні партії мають взяти на себе відповідальність і залучити якнайбільше жінок до політичної сфери. І мені приємно, що виборчі зміни про квотний принцип дали можливість мати понад 21% депутаток у ВР. Ці зміни посилили жіноче представництво і в місцевих органах влади, приміром, у деяких радах понад 38% жінок-депутаток.

Читайте також: Форбс: Жіноче лідерство і пандемія COVID-19

Ми говоримо більше про представництво жінок як кількісний склад, а треба говорити більше про якісні зміни. Це означає, що якомога більше жінок повинні мати вплив на ухвалення рішень. У Верховній Раді це, звичайно, керівництво комітетами. На жаль, у нас дуже мало жінок очолюють комітети. Так само мало жінок очолюють профільні комісії в місцевих органах влади, які відповідають за бюджет, земельні питання, містобудування. Більше жінок-керівниць у соціальній сфері.

У нашому уряді є п’ять жінок, із них три віцепрем’єрки. Це теж великий прорив. Але коли ми говоримо про відповідальність політиків, то дуже хочеться, щоб жіночий голос був почутий. Ми дивилися останні дослідження, які проводив Національний демократичний інститут: переважна більшість суспільства готова голосувати за жінок. Тобто ми зняли аргумент, що політика – суто чоловіча справа, що це закритий чоловічий клуб. Європейці теж до цього йшли не одне десятиліття.

У нас є жінки, готові бути на високих посадах

Чи є в Україні кандидатки на високі пости? Звісно, є. У нас є жінки – лідерки партій, багато жінок із громадського сектору, з бізнесу готові бути на високих посадах. Коли склалися так обставини, що я очолила Верховну Раду, то абсолютно нормально впоралася. За три тижні не трапилося жодних ексцесів.

Треба вже чоловікам пояснювати, щоб вони зрозуміли, що жінка на чолі країни, на чолі законодавчої чи виконавчої влади – це норма, це робить суспільство справедливим. Бо у нас в Україні жінок понад 53%, і вони потребують паритетного представлення у всіх органах влади. Тут треба долати багато стереотипів, потрібне просвітництво. І медіа в цьому мають бути перш за все зацікавлені. Наприклад, згідно з дослідженнями, присутність жінок-експерток в онлайн-медіа 18%, а героїнь публікацій – максимум 25%.

Читайте також: Олена Кондратюк: Про Стамбульську конвенцію і сексизм у Раді

Ми з Жіночим конгресом разом зі StarLightMedia робимо дослідження (потім обов’язково поділимося результатами), що заважає жінкам бути присутніми в ефірі, експертному середовищі, політичному житті. Чому так мало жінок запрошують на ефіри? Якщо подивитися на студії великих інформаційних програм чи токшоу, то ви не завжди побачите паритет. І медіа мають зрозуміти, що це й їхня просвітницька роль.

Думаю, що медіа мають розробити свої кодекси гендерної рівності. Дуже цікаво це робить Бі-бі-сі, в неї є так звана «тиха квота». Бі-бі-сі теж, до речі, пройшла багато дискусій довкола того, як гендерний баланс можна використовувати в ефірі, щоб було 50/50. Але нам би хоча б 30/70 або 40/60. Мені здається, цей процес цікавий і незворотній. Тут головне не просто запросити жінку, а представити експертну думку в ефірі. У нас вистачає професійних і потужних експерток, завдання відповідальних редакцій – їх знайти і запросити!

Є ще важливе питання для медіа – оплата праці і представництво у керівництві. Якщо подивитися, скільки в Україні жінок очолюють медіа, експертні середовища, є в директоратах, то тут усе ясно – чим вища посада, тим оплата вища, і навпаки. І просто неприпустимо, коли жінки на аналогічних посадах отримують менше, ніж чоловіки!

У жінок є потреба обмінюватися успішними історіями

Кому належить ідея проводити в Україні Жіночий конгрес?

Ідея виникла в активних народних депутаток ще минулого скликання парламенту. Конгресу вже 5 років. Ми створили в парламенті міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», куди ввійшли депутати різних фракцій.

Ми з Марією Іоновою, Світланою Войцеховською і Альоною Бабак зрозуміли, що нам потрібен майданчик поза парламентом, де ми могли би запрошувати представниць різних груп і сфер впливу (не тільки законодавчої і виконавчої гілок влади, а й громадського сектору, місцевих громад, армії, бізнесу, медіа). Так і виникла така незалежна платформа.

Цього року ми провели ювілейний п’ятий Конгрес у партнерстві із Суспільним, і задоволені цим партнерством. Єдине, що дуже хочу, щоб Суспільне теж включилося в обмін досвідом. Це, на мою думку, одне із завдань мовників. У жінок є потреба обмінюватися успішними історіями. У нас в Україні важка ситуація, пов’язана із постковідним періодом, з економічною кризою, з війною. І жінки реально беруть на себе неймовірне навантаження. Це ті жінки, які не бояться започаткувати власний бізнес. І ці успішні історії нам треба якомога більше показувати й популяризувати.

Олена Кондратюк

Читайте також: Найпрогресивніша в Україні: Київрада затвердила фемінітиви у регламенті

Ви за фемінітиви?

Абсолютно. Я прийшла в парламент як віцеспікерка. Уже всі запам’ятали, що я не віцеспікер і не заступник, а віцеспікерка і заступниця. Вважаю, що фемінітиви – це додатковий стимул задуматися, що наша мова належить до європейських. Фемінітиви притаманні польській і чеській мовам. Мова з ними виглядає більш лагідною і модерновою. Мова має розвиватися, бути живою. Не треба боятися вживати фемінітиви. Це повага і до мови, і до жінки.

Ми змінили брендинг Верховної Ради

Ви як віцеспікерка запустили брендинг Верховної Ради. Що входить у брендинг ВР? Які ви очікуєте результати? Ви говорили, що маєте завершити роботу над брендом до 30-річчя незалежності України.

У зв’язку з новим позиціонуванням Верховної Ради і змінами регламенту на виконання рекомендацій моніторингового комітету Європаламенту (місія Кокса) ми працюємо над змінами до закону про опозицію і про відкриту Раду як таку. Це не просто зміна бренду і логотипу, а вибудовування нового позиціонування парламенту в суспільстві. Ми змінили брендинг Верховної Ради. Була велика робоча група, туди входили і креативні агенції, і представники всіх фракцій і груп. Ми затвердили цей бренд. І зараз разом із програмою USAID хочемо зробити в січні-лютому презентацію.

Ми зробимо велику презентацію нового брендингу Верховної Ради у новому пресцентрі, який, сподіваюся, добудують. До кінця цього року має бути добудований пресцентр для медіа в кулуарах на третьому поверсі.

Політиком може стати лише та людина, яка любить людей

Раніше в інтерв’ю «Укрінформу» ви сказали про якість «нових облич», які прийшли в парламент. Що очевидна їхня неготовність до організаційної та професійної роботи в парламенті. Що треба зробити, щоб запобігти цьому в майбутньому?

Насправді публічна політика дуже змінюється у світі. Це притаманно не тільки нам, а й багатьом країнам. І до змін цієї публічної політики, до діалогу з людьми мають бути готові і класичні політичні партії, які втрималися на плаву, зокрема наша партія «Батьківщина».

Коли ми говоримо про нові обличчя, від них були дуже великі очікування, бо вони прийшли ламати стереотипи. А в результаті показали лише одне: до політики треба йти готовим професійно, з розумінням, що таке взагалі парламент. Треба мати цінності. Без цінностей людина не може бути політиком.

Маючи вже значний досвід у політиці, можу сказати, що політиком може стати лише та людина, яка любить людей.

І знаєте, дуже багато цинізму з’явилося з появою нових облич. Боротися з цим можна єдиним способом: має бути реальна партійна система і відповідальність партій. Саме партія повинна брати на себе відповідальність за те, яких людей вона привела в парламент. Парламент залежить не від однієї людини. Це відображення всього суспільства. У ньому треба знаходити точки опори і дотику. І навіть якщо ти виконуєш свою роботу, розумієш, що мусить бути компроміс.

Олена Кондратюк
Фото: Максим Поліщук

Люди хочуть бачити парламент чесних і відповідальних людей

Ми говорили про довіру до парламенту. На жаль, більшість громадян не довіряє Верховній Раді. Що потрібно зробити, щоб така довіра була?

У силу різних обставин Верховна Рада, завдяки в тому числі й медіа, – це достатньо відкрита структура. У нас багато парламентарів, але поведінку кожного відразу добре видно. Мені шкода, що парламент сприймається як персоніфікований.

Для ребредингу ми зробили дослідження, яким люди хотіли би бачити парламент. Люди хочуть бачити парламент чесних і відповідальних людей, які звітують і працюють для змін у країні. Оце те, чого ми повинні прагнути. Ми повинні чесно розповідати людям, що відбувається. Кваліфіковано підходити до рішень, які ухвалюються. Мати свою стратегію того, що відбувається в країні. І має бути лідерство. Нам потрібно ухвалити етичний кодекс депутата, про це говорить і місія Кокса. Це не про те, в чому депутат має бути вдягнений (хоча для цього скликання це теж важливо!), це комплекс правил, яких він повинен дотримуватися. До речі, такі кодекси є практично у всіх країнах.

Які у вас захоплення, окрім роботи і сім’ї?

Люблю читати, мандрувати з родиною світом й Україною. У мене є своя професійна деформація, я як кандидатка історичних наук дуже люблю історію. Також ми всією родиною колекціонуємо все, що має крила: ангелів, пташок.

Світлана Остапа для Детектор медіа

Більше публікацій
Більше публікацій 50vidsotkiv.org.ua
Більше публікацій Статті