ВВС опублікувала список зі 100 жінок, які надихають та впливають на світ у 2022 році.
Серед них – 8 українок. Зокрема, перша леді Олена Зеленська, парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра), захисниця прав людей із інвалідністю Юлія Сачук, правозахисниця Олександра Матвійчук, математикиня Марина В’язовська, журналістка Крістіна Бердинських, лікарка Ірина Кондратова, політикиня і волонтерка Яна Зінкевич.
Цьогорічний список відображає роль жінок у конфліктах в усьому світі у 2022 році.
Українки в рейтингу ВВС: 100 впливових жінок
Олена Зеленська, перша леді України
Після початку повномасштабного російського вторгнення Олена Зеленська використала свій статус, щоб розповісти світові про страждання українського народу. Вона дала сотні інтерв’ю світовим ЗМІ, стала першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США та до парламенту Великої Британії.
В американських парламентаріїв Олена Зеленська просила більше зброї для України, щоб зупинити Росію. Британських депутатів закликала створити спеціальний міжнародний трибунал щодо російських злочинів.
Олена Зеленська працює над проєктами з підтримки психічного здоров’я дітей і сімей, травмованих війною, опікувалася просуванням української культури.
Юлія Паєвська (Тайра), парамедикиня
Юлія Паєвська – відома українська парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу «Янголи Тайри», який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців.
Російські військові захопили Юлію Паєвську у полон у березні 2022, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів із оточеного російськими військами Маріуполя.
Натільною камерою вона задокументувала роботу своєї команди в оточеному місті. Це відео згодом передала ЗМІ. Після свого звільнення через три місяці Паєвська розповіла про тортури та суворі умови, з якими вона зіткнулася в полоні, назвавши своє ув’язнення «пеклом».
Читайте також: Цінності під час війни: у Києві стартував Український жіночий конгрес
Яна Зінкевич, політикиня і фронтова медична волонтерка
«Госпітальєри» – волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуйовують людей із поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон.
Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько шести тисяч евакуацій.
27-річна Зінкевич також є однією із наймолодших депутаток українського парламенту та очолює підкомітет військової медицини.
Читайте також: Яна Зінкевич: «У політиці в мене військовий авторитет»
Юлія Сачук, захисниця прав людей із інвалідністю
Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок із інвалідністю «Боротьба за права». Вона була серед тих, хто однією з перших кинувся допомагати людям із інвалідністю після початку вторгнення. Юлія Сачук цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над планами евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців та українок із інвалідністю.
Сачук прагне розширити можливості дівчат і жінок із інвалідністю, спонукати їх долучатися до ухвалення рішень.
Вона бере участь у програмі Leader Europe Фонду Обами, була лауреаткою Національної премії з прав людини 2020 року та є кандидаткою від України в Комітеті ООН з прав людей із інвалідністю.
Олександра Матвійчук, нобелівська лауреатка, правозахисниця
Протягом 15 років Олександра Матвійчук очолює Центр громадянських свобод (ЦГС), який став одним із лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року за роботу з документування воєнних злочинів Росії після повномасштабного вторгнення.
ЦГС продовжує спадщину українських дисидентів 1960-х років, зосереджуючись на правах людини.
У 2014 році Центр став однією з перших правозахисних організацій, що вирушила до Криму, Луганська та Донецька для документування там воєнних злочинів. Тепер правозахисники вимагають створення міжнародного трибуналу для розслідування порушень Росією прав людини в Чечні, Молдові, Грузії, Сирії, Малі та в Україні.
Марина В’язовська, математикиня
Українська математикиня Марина В’язовська цього року стала другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса. Цю нагороду часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки.
Марина В’язовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв’язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.
В’язовська є професоркою і завідує кафедрою теорії чисел в Інституті математики у Швейцарському федеральному технологічному інституті в Лозанні (EPFL).
Крістіна Бердинських, журналістка
Під час війни журналістка Крістіна Бердинських подорожувала всією Україною і робила репортажі з регіонів, які обстрілювала Росія. Її матеріали були про життя у містах і селах, охоплених війною, про втечу з окупації, про волонтерів, підтримку і силу українців.
Крістіна Бердинських народилася в Херсоні. Відразу після його звільнення вона поїхала до свого рідного міста.
14 років пропрацювала політичною журналісткою в українських медіа – зокрема у журналі «НВ» та різноманітних теле- і радіопроєктах. У 2014 році Крістіна Бердинських заснувала «ЄЛюди» – проєкт у соцмережах про учасників Євромайдану в Україні, який згодом став книгою «Є люди. Теплі історії з Майдану».
Ірина Кондратова, лікарка
Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі.
Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, залишаючись у реанімації з немовлятами, яких неможливо було евакуювати.
Лікарка Кондратова, як керівниця перинатального центру, в березні отримала від футболіста Девіда Бекхема доступ до його сторінки в інстаграмі. Вона публікувала там інформацію про проблеми, з якими стикаються лікарі й пацієнти під час бомбардувань Харкова.
Її команда з 2014 року надала медичну та психологічну допомогу понад 3 000 жінкам з Луганщини та Донеччини.
Світові відзнаки рейтингу 100 впливових жінок ВВС: політикині та лідерки
Наталі Беккварт, ватиканська черниця
Папа Франциск призначив її заступницею секретаря Синоду єпископів, і вона стала першою жінкою на цій посаді. У цій ролі вона долучилася до когорти тих, хто дає Папі поради з важливих для церкви питань, а також є єдиною жінкою з правом голосу. У 2021 році генеральний секретар організації заявив, що її призначення продемонструвало, що для жінок «відчинилися двері».
Раніше французька черниця Конгрегації Ксав’єра виконувала обов’язки першої жінки-директорки Національної служби євангелізації молоді та покликань у Франції.
Еріка Гілтон, політикиня із Бразилії
Еріка Гілтон стала першою темношкірою трансгендерною жінкою в історії, обраною до Національного конгресу Бразилії. Вона є активісткою, яка бореться проти расизму та за права ЛГБТК+ і права людини.
У підлітковому віці її вигнали з консервативної родини, і перш ніж вступити до університету, вона жила на вулиці. Маючи політичний досвід під час студентства, Гілтон переїхала до Сан-Паулу та приєдналася до лівої партії PSOL. У 2020 році її обрали до міської ради, де вона стала авторкою закону, що запровадив муніципальний фонд для боротьби з голодом у найбільшому місті Бразилії.
Єва Копа, політикиня із Болівії
Колишня студентська лідерка з народу аймара, Єва Копа змінює політику в Болівії. Після того, як їй не вдалося виграти номінацію у своїй партії на посаду мера Ель-Альто, другого за величиною міста країни, вона виступила проти їхнього кандидата та перемогла, набравши 69% голосів. Нещодавно вона оголосила про міський план для жінок, який буде спрямований на посилення прав жінок за допомогою політики та інвестицій.
Копа не новачка у політиці, вона була сенаторкою у період із 2015 по 2020 рік. Багато хто сприймає її розрив із керівною партією як зсув до більш диверсифікованого політичного ландшафту в Болівії.
Наомі Лонг, політикиня із Північної Ірландії
Колишня міністерка юстиції Наомі Лонг ухвалила законодавство для боротьби з низкою нових сексуальних злочинів у Північній Ірландії цього року, зокрема надсилання непристойних фото незнайомим людям. Лонг, яка сама отримувала погрози вбивством, також намагалася привернути увагу до домагань до політикинь.
Інженерка-будівельниця за професією, вона приєдналася до Партії Альянсу в 1995 році. Після роботи меркою Белфаста вона стала першою членкинею парламенту від Альянсу, обраною до Вестмінстера в 2010 році, вибивши колишнього першого міністра Пітера Робінсона з місця у Вестмінстері, яке він обіймав понад 30 років.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії
Німецька політикиня Урсула фон дер Ляєн стала першою жінкою-президенткою Європейської комісії. Вона працювала в кабінеті Ангели Меркель і була першою жінкою-міністеркою оборони в Німеччині.
Народилася в Брюсселі та вивчала економіку і медицину до того, як пішла в політику. Вона обійняла одну з ключових посад у ЄС у 2019 році і відтоді керувала блоком під час пандемії Covid-19 і війни Росії проти України. Активно просувала закон, що вимагає гендерного балансу в радах компаній, який ухвалили цього року.
Читайте також: Урсула фон дер Ляєн: Політика без крику та грюкоту
Мія Моттлі, прем’єрка Барбадосу
Перша жінка на посаді прем’єрки Барбадосу Мія Моттлі пішла на другий термін після переконливої перемоги в січні цього року. Вона очолює Лейбористську партію Барбадосу з 2008 року. Керувала Карибським островом, коли він розірвав зв’язки з британською королівською родиною, усунув монарха з посади глави держави та став найновішою республікою у світі.
Моттлі відома тим, що відкрито говорить про зміну клімату. На кліматичному саміті COP27 вона розкритикувала заможні країни за неспроможність подолати кліматичну кризу й попередила, що якщо не вжити заходів, до 2050 року може бути мільярд кліматичних біженців.
Роза Саліх, політикиня із Шотландії
У травні 2022 року Роза Саліх стала першою біженкою, обраною до міської ради Глазго. Вона приїхала до Шотландії молодою дівчиною, коли її родина була змушена тікати з Іраку. Саліх виступає за права біженців з підліткового віку, коли вона разом зі своїми шкільними друзями протестувала проти затримання їхнього друга.
Їхня кампанія «Дівчата Глазго» привернула увагу країни до проблеми ставлення до шукачів притулку. Саліх стала співзасновницею Шотландської солідарності з Курдистаном і відвідувала курдські регіони в Туреччині як правозахисниця.
Симона Тебет, членкиня Федерального сенату Бразилії
Центристська бразильська сенаторка Симона Тебет, яку багато хто розглядає як фігуру, яка може зупинити поглиблення поляризації в країні, фінішувала третьою на цьогорічних президентських перегонах. У 2002 році її обрали представницею штату, а в 2004 і 2008 роках – меркою її рідного міста Трес-Лагоас. У 2014 році її обрали до Сенату (політикиня набрала понад 52% голосів).
Вона була першою жінкою, яка очолила комітет із конституції та правосуддя Сенату, який вважається найважливішою групою палати. Професорка права з понад десятилітнім стажем, очолювала Об’єднаний комітет із боротьби з насильством щодо жінок.
Пак Джи Хюн, політична реформаторка із Південної Кореї
Коли була студенткою університету, анонімно допомогла викрити одну з найбільших у Південній Кореї мережевих груп сексуальних злочинів, відому як «кімнати N». Цього року вона публічно про це розповіла і пішла в політику, звертаючись до молодих виборців.
Коли Демократична партія програла президентські перегони, вони призначили її тимчасовою лідеркою. Була членкинею жіночого комітету, який зосереджувався на боротьбі з цифровими сексуальними злочинами. У червні партія зіткнулася з новими програшами, і Пак Джи Хюн пішла у відставку. Хоча на цей момент вона не має офіційної ролі, проте досі виступає за гендерну рівність у політиці.