Ольга Навроцька – депутатка Підволочиської районної ради на Тернопільщині вже другу каденцію поспіль. Їй вдалося вибороти до себе повагу чоловіків у раді, а також переконати власного чоловіка, що жінки в політиці корисні. Двічі депутатка йшла до ради від «Свободи». Має амбіції й на наступні місцеві вибори.
Ольго, ви вже другу каденцію є депутаткою Підволочиської райради. Чому вирішили йти в політику?
Моя поява в політиці пов’язана з моїм чоловіком. Він був депутатом Тернопільської обласної та міської рад. Дотримувався та дотримується націоналістичних поглядів. Справжній патріот. Відтак вступила у партію, і в 2010 році я була у виборчому списку ВО «Свобода» на місцевих виборах до райради. У мене було бажання навчитися депутатській діяльності, і не протирати, як то кажуть, штани, а працювати. Я вчилася, як писати звернення, запити, як зробити так, щоб депутати підтримували мої проєкти рішень та проєкти нашої партії, яка мала меншість голосів.
Порівнюючи своє депутатство у цих двох каденціях, чи стикалися ви із гендерними стереотипами або дискримінацією?
Так, були такі випадки. Особливо у першій каденції. Наразі я спостерігаю зміни у ставленні до депутаток. Думаю, що зараз чоловіки сприймають нас серйозніше. Особисто мені довелося сформувати комунікацію на такому рівні, що до мене уже ставляться з повагою. З’явилося у колег і розуміння, що незалежно від того, жінка чи чоловік, важливо, яка людина і як працює в раді.
Ви керівниця фракції «Свободи» у двох каденціях. Наскільки це велика для вас відповідальність?
Хоч у фракції чоловіки становлять більшість, керувати вони довірили мені. Не завжди було просто, особливо враховуючи, що на початку другої каденції я стала мамою маленького сина і поєднувала депутатські і материнські обов’язки.
Як правило, у районних радах більшість питань є господарськими – дороги, лікарні тощо. Чи порушували ви питання, які стосувалися гендерної рівності, прав жінок, вразливих груп?
Специфіка районних рад справді така, що основні питання стосуються розподілу коштів. Із того, чим я пишаюся, це було недопущення закриття лікарні у місті Скалаті. Там була невелика лікарня, яку планували закрити, а тоді населення за медичними послугами повинно було б звертатися до райцентру – Підволочиська. Річ у тім, що там погана транспортна розв’язка, тож для багатьох людей доїзд до райцентру став би проблемою.
У мене також були ініціативи, які, на жаль, не вдалося зреалізувати. Наприклад, ми хотіли підняти статус депутата районної ради, щоб він міг мати своїх помічників. Ідеться про таких помічників, які є у депутатів міських рад, Верховної Ради. Це ефективна система. Але чотири рази ми ставили це питання на розгляд, і чотири рази його було відхилено.
Щодо питань про вразливі групи чи прав жінок, то в нашій раді про це взагалі не йшлося. Чоловіки переконані, що політика – це їхня територія.
Двоє депутатів в одній хаті – як це?
Ми пройшли шлях від повного нерозуміння моєї участі в політиці до повного прийняття. Чоловік спочатку не розумів, чому я хочу бути депутаткою. І нарешті погодився, що якщо жінка активна і якщо їй подобається ця діяльність, то хай буде. Ми одне одного розуміємо. Коли тебе турбують виборці, коли ти працюєш під час сесії і в позасесійний період – ці всі процеси стали частиною нашого життя.
Але ми стараємося вдома не говорити про політику. І коли, наприклад, по телевізору якась новина, то нам достатньо поглянути одне на одного, щоб зрозуміти, що ми думаємо.
Які у вас зараз стосунки із «Свободою»?
Ми з чоловіком однодумці в питанні націоналізму. Але я вважаю, що в певний період партія почала декларувати одне, а робити інше. Кульмінацією стало незаконне , як я переконана, позбавлення мандата депутата Тернопільської міськради мого чоловіка. Суд першої інстанції він виграв, але працювати в раду так і не повернувся. Це стало визначальним, і я теж написала заяву про вихід із партії.
У наступному році відбуватимуться вибори до місцевих рад. Чи плануєте знову балотуватися? І якщо так, то від якої політичної сили?
Можливо. Час покаже. Але точно знаю, що запит суспільства на відповідне представництво жінок в політиці є. Я переконана, що саме жінки нерідко утримують свої сім‘ї матеріально, працюючи за кордоном, тримають три кути у домі, то чому ж вони не втримають три кути в державі?!
Аріна Крапка, для 50%