Головна Статті Парламентські партії: хто і як розвиває жіноче лідерство?

Парламентські партії: хто і як розвиває жіноче лідерство?

2
108
жінки в раді

У Верховній Раді України першого скликання було лише 2% жінок, а нині у парламенті їх – 21%. Безумовно, число значно зросло, але чи достатньо цього і що парламентські партії роблять для розвитку жіноцтва у політиці?

За даними досліджень, посилення участі жінок у політиці у країнах, які розвиваються, призводить до поліпшення надання державних послуг, особливо у сфері освіти та охорони здоров’я. Також жінки у політиці впливають на підвищення якості роботи державних інститутів через зменшення корупції серед тих, хто при владі. 

Українське законодавство в останні роки змінюється у бік того, аби кількість жінок у політиці збільшувалася. Наприклад, через фінансові заохочення під час парламентських виборів чи неможливість реєстрації партії без гендерного балансу на місцевих. Останні відбулися у 2020 році за новим виборчим законодавством. Воно передбачало обов’язкову гендерну квоту і відповідальність за її недотримання. У виборчому списку партій мало бути не менше 40% представників однієї статі. Сильне представництво жінок на місцевому рівні може допомогти отримати більш гендерно рівні результати на майбутніх виборах до ВР.

Читайте також: Гендерний погляд на державну службу: результати соцдослідження

У дев’ятому скликанні Верховної Ради налічують п’ять партій. Найбільше представництво жінок у чинному парламенті – у фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності». Завдяки цьому ці політсили отримують додаткове гендерне фінансування. Частина парламентських партій мають окремі програми для жінок у політиці. 

Також у Верховній Раді уже кілька скликань працює міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості». Його місія: просувати гендерну рівність, покращувати становище жінок у суспільстві; надавати політиці рівних можливостей цілеспрямованості та системності; об’єднувати зусилля законодавчої та виконавчої влади та громадського сектору щодо просування прав жінок та сприяння процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

«Голос»

У партії «Голос» у парламенті – 20 депутатів. Із них дев’ять – жінки, тобто 45%. У цій фракції найбільш дотримана гендерна рівність.

Оскільки політсила від початку публічно за це виступала, її членам здавалося, що із залученням жінок до політики проблем не буде. Але досвід місцевих виборів показав, що навіть жінки-членкині партії досі бояться брати участь у виборах.

Інна Совсун
Інна Совсун

«Я мала дві розмови, коли місцеві осередки рекомендували певних жінок, щоб вони балотувалися, але вони відмовлялися йти у список. Я почула два варіанти пояснення: в одному випадку акцент був на тому, що вона не впевнена у своїй кваліфікації (хоча резюме кандидатів-чоловіків були слабші). А друге, що чоловік не дозволяє», – розповідає народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун.

Нагадаємо, депутати місцевих та сільських рад не отримують за свою роботу зарплати.

Читайте також: Інна Совсун: «Фемінізм – це, чорт забирай, не про те, хто кому відчиняє двері у Верховну Раду»

Минулого року у партії «Голос» почали говорити про те, що декларування відкритості недостатньо, потрібно створювати окрему ініціативу по залученню жінок у політику. Наразі до цього завдання не приступили через те, що на початку 2021 року НАЗК призупинило державне фінансування партії.

«Розвивати ініціативи жіночого лідерства було складно без сталого фінансування, яке нам належить».

У «Голосі» наголошують, що через нестабільне державне фінансування говорити про розподіл цих коштів на гендерні питання складно. (Та й гендерна рівність, на жаль, не врятувала партію від кризи. Остання практично вбила рейтинг).

Розподіл державного фінансування серед політичних партій

Водночас Совсун погоджується, що жінок у дев’ятому скликанні стало більше, якщо порівнювати із попередніми скликаннями. 

«20% – це вдвічі більше, ніж було, але це у 2,5 раза менше, ніж мало би бути, зважаючи на представництво жінок у суспільстві», – каже депутатка.

Вона також наголошує, що прогрес таки є і це підтверджують західні колеги.

«Україна в регіоні має позитивну динаміку, бо якщо подивитися на сусідів: Росія і Білорусь – тут все зрозуміло, Польща приймає закони про заборону абортів, в Угорщині важко говорити про прогрес, так само в Туреччині», – каже політикиня.

На її думку, в політиці дійсно стало більше жінок, але вони часто досі сконцентровані у кількох комітетах, залишається стереотип про ті чи інші напрямки їхньої роботи. Наприклад, найбільше жінок у комітетах освіти чи медицини. Однак у попередньому скликанні у правоохоронному комітеті не було жодної жінки, нині – дві.

«Європейська солідарність»

У фракції «Європейської солідарності» – вісім жінок із 27 нардепів, тобто 30%. Ця політична партія займає друге місце у ВР за кількістю депутаток після «Голосу». У президії та політичній раді партії – 30% жінок. На місцевих виборах у 2020 році обрали 3900 депутатів, із них 1389 – жінки (36%).

Народна депутатка, співголова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» та співорганізаторка «Українського жіночого конгресу» Марія Іонова розповідає, що партія наразі провела чотири жіночих форуми, але, зважаючи на пандемію, збирати великі зали досить складно. А втім, політсила постійно працює з активними жінками у регіонах. 

Марія Іонова
Марія Іонова

«Зараз розширюємо навчання, робимо по тематиках: підготовці написання грантів, децентралізації, гендерній рівності. Водночас є багато інших тренінгів: по партійному будівництву, комунікаціях, зв’язках із виборцями. Для жінок є запит на тренінги по місцевих бюджетах, податках», – розповідає Іонова.

У самій партії є неформальне об’єднання «Жінки. Безпека. Мир». Воно займається гендерними питаннями.

Читайте також: Україна ухвалила план дій щодо резолюції «Жінки, мир, безпека»

«На місцевих виборах ЄС не мала проблем із кандидатками», – відзначає Іонова. Інше питання, що суспільство досі більш схильне голосувати за чоловіків, у тому числі й самі жінки. 

Політикиня вважає, що позитивні тенденції є, наприклад, активні жінки ініціюють створення міжфракційних об’єднань на рівні місцевих органів. Також погоджується з тим, що матеріальна компенсація за роботу в радах стимулювала б жінок до політики, так зростала б фаховість і зменшувався би рівень корупції.

Що стосується роботи жінок у парламенті, з цим ще є проблеми.

«Те, що стосується допуску жінок до прийняття рішень, це питання досить дискусійне. Це дійсно проблема дев’ятого скликання монобільшості», – каже Іонова.

Вона нагадує, що минулого скликання жінок у ВР було менше, але вони частіше очолювали комітети і займали високі посади в уряді.

У восьмому скликанні Верховної Ради жінки очолювали сім комітетів: закордонних справ, з питань науки і освіти, охорони здоров’я, податкової та митної політики, свободи слова та інформаційної політики та з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Читайте також: Сексизм, квоти та боротьба за ресурси: як жінки виборюють доступ до влади

Наразі у парламенті працюють 23 комітети і лише три із них очолюють жінки: комітет з питань антикорупційної політики, інтеграції України до Європейського Союзу і соціальної політики та захисту прав ветеранів.

«Проблема у тому, що, на жаль, керівництво монобільшості чомусь не бачить фаховості своїх колег-жінок. Гендерна рівність — це питання лідерства і питання світоглядне та ідеологічне і, думаючи про прогресивність і оновлення парламенту, ми вважали, що ситуація покращиться. Але ні. Ми не хочемо привілеїв за статтю, квоти це тимчасовий механізм, поки суспільство прийде до того, що це буде ціннісна орієнтація», – зауважує депутатка.

Вона відзначає, що державні гроші, які партія «ЄС» додатково отримує за гендерні квоти, хоч і йдуть на загальний рахунок, але їх спрямовують у тому числі і на гендерні питання.

«Гроші йдуть на участь у різних конференціях, тренінги. Зараз ми маємо статус спостерігача в «Європейській народній партії», буде семінар і нас запросили, у ньому братимуть участь жінки і на це буде йти фінансування».

«Слуга народу»: новий рух «ЗеЖінки»

У фракції «Слуги народу» 55 народних депутаток – це 23% від загальної кількості. 

Серед членів політичної ради партії «Слуга народу» 15 жінок та 39 чоловіків, тобто співвідношення 28% до 72%.

У березні 2021 року партія створила окремий рух «Зе!Жінки». Він декларує два завдання: підтримка жіночого лідерства всередині партії та реалізація політики гендерної рівності на національному та місцевому рівнях, наприклад, урядової програми «Партнерство Біарріц». «ЗеЖінки» – це жіноче крило партії «Слуга народу».

«Партнерство Біарріц» – це програма, яку заснували 25 серпня 2019 року лідери країн Групи семи (G7) на саміті у місті Біарріц (Франція). Його мета – консолідація зусиль міжнародної спільноти та посилення відповідальності задля досягнення рівності жінок і чоловіків.

Читайте також: Партнерство Біарриц: спростування фейків, міфів та домислів

У вересні 2020 року Україна приєдналась до «Партнерства Біарріц» і взяла на себе зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.

У межах руху «ЗеЖінки» партія у кожній області створила Регіональну координаційну раду (РКР). Її учасницями стали «місцеві депутатки, громадськість, прихильники партії та ідей рівності». Робота РКР почалася з діяльності за напрямками (комітетами): безбар’єрний публічний простір;

  •  запобігання насильству;
  •  гендер в освіті;
  •  економічна рівність;
  •  відповідальне батьківство.

Рух також публікує мотиваційні історії про жінок-лідерок, розповідає про «словник рівності», радить літературу. В областях рух має координаторів та менторів.

Політична лідерка руху, народна депутатка Марина Бардіна пояснює, що рух виник не від початку формування фракції, бо потрібен був час, щоб провести інформаційну роботу із народними депутатами фракції, у тому числі з приводу потрібності підтримки жінок у політиці.

Читайте також: «Жіночі обличчя лідерства з Оленою Єною»: Марина Бардіна

Рух спрямований також на новообраних під час місцевих виборів депутаток. З кандидатками, каже Бардіна, у партії проблем не було.

«Насправді їх не було глобально, лише точково і, дійсно, це також підштовхнуло до створення жіночого крила. Гендерна квота, яку ми проголосували, дала жінкам більше можливостей бути обраними і коли опоненти закидали, що немає достатньої кількості активних жінок, ми демонстрували на місцевих, що жінки хочуть, можуть і йдуть», – розповідає депутатка.

Бардіна зауважує, що у чинному парламенті більше не лише жінок-депутаток, а й чоловіків, які є активними адвокатами рівності.

«Що стосується комітетів, то у нас багато депутаток, які могли б їх очолювати. Так, жінки самі могли обирати комітети, де працювати, водночас просування народних обраниць на очільниць цих органів нам ще треба активізувати у парламенті», – стверджує Бардіна.

Рух фінансують коштом партійних грошей. Марина Бардіна каже, що наразі він не потребує значних витрат. Водночас вважає, що гроші, які партії отримують за гендерні квоти, потрібно спрямовувати відповідно у гендерний напрямок. Для цього потрібна зміна законодавства і, можливо, це питання парламент підніматиме у майбутньому.

«Батьківщина»

Хоча партію «Батьківщина» і очолює жінка, у фракції у парламенті гендерної рівності не дотрималися.

Серед заступників голови партії немає жодної жінки, а у політичній раді партії – лише вісім жінок із 50 учасників. У президії політичної ради партії – дві жінки із 16 учасників. Лише два осередки очолюють жінки. У фракції у ВР – чотири жінки із 26 депутатів (15%).

Однак самі депутатки від «Батьківщини» активно займаються питаннями гендеру. До прикладу, нардепка Олена Кондратюк – співорганізаторка «Українського жіночого конгресу».

А от активність політикинь у регіонах залежить від самих жінок, вважає нардепка від «Батьківщини» Альона Шкрум

«У нас точно немає можливості робити і фінансувати ці активності з центру, і я й не думаю, що ми маємо це робити. У нас є багато активних дівчат у регіонах, наприклад, у Чернівецькій області, вони постійно запрошують на різні події», – розповідає Шкрум.

Депутатка погоджується з тим, що питання доступу жінок до керівних посад у ВР – досі проблемне.

«Мене менше турбують комітети, бо жінки у парламенті дуже активні і за кількістю законопроєктів, і за виступами, і в міжнародних делегаціях. А от на урядовому рівні мало жінок, треба прибрати цю історія, що жінка в уряді має займатися охороною здоров’я чи соціальними питаннями, але точно не фінансами, не бути міністром економіки».

Альона Шкрум

На думку Шкрум, це неможливо виправити ні законами, ні розмовами. Ці речі треба виборювати.

У самій «Батьківщині» були дискусії щодо впровадження гендерних квот на місцевих виборах, були побоювання, що не знайдеться достатньої кількості жінок.

Читайте також: Альона Шкрум: Столи випадково не б’ють

«Чоловіки і деякі жінки, які працюють з партією, казали: «Як ми будемо висувати в селі чи ОТГ стільки жінок? Вони не хочуть». Для нас квотування могло бути небезпечним, бо ми працюємо у селах, малих містечках. Це дійсно важко, але не означає, що не треба цього робити”. Ще одна проблема, з якою стикаються жінки на місцях, – відсутність підтримки з боку родини та друзів. «Якщо цієї підтримки немає – жодне квотування не допоможе», – переконана Шкрум.

Депутатка вважає, що матеріальна компенсація за роботу в радах допомогла б мотивувати жінок йти в політику.

«Коли ми працювали над законом про місцеве самоврядування, подавали правки, що має бути компенсація. Не повна зарплата, а залежно від того, скільки годин рада працює. Таке працює за кордоном і оплата за годину не може бути меншою, ніж мінімальна».

Шкрум зауважує, що ця тема політично не дуже популярна і пропозиції змінити законодавство залишають без уваги:

«Насправді, ми дуже бідна країна, щоб не платити депутатам, бо тоді їм платить великий бізнес, забудовники. Але на це не пішли політично ні в офісі, ні слуги народу».

Пресслужба «Батьківщини» також повідомила, що з 2006 року у партії успішно діє всеукраїнська ГО «Жінки Батьківщини». 

«Організація є платформою для об’єднання жінок-лідерок у партії та проведення різноманітних заходів, у тому числі обласного рівня. У період виборчих кампаній загалом та під час кампанії 2020 року зокрема організація проводила відбір кандидаток у місцеві депутати, членкинь виборчих комісій та спостерігачок», – кажуть у партії.

«Батьківщина» має центр політичної освіти і проводить просвітницькі заходи разом із Національним Демократичним Інститутом (NDI) та міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).

Під час виборчої кампанії 2020 року разом із NDI партія провела навчання для жінок, які брали участь у виборчої кампанії. Говорили про створення плану кампанії, розробку профілю кандидатки, залучення ресурсів, підвищення лідерського потенціалу жінок у політиці, визначення та комунікація з цільовими аудиторіями виборців. Також провели каскадні тренінги офлайн та онлайн про навички ведення кампанії кандидатками на місцевих виборах.

ОПЗЖ

У Верховній Раді у фракції партії ОПЗЖ 44 депутати, з них – п’ять жінок, тобто 11%. Серед керівників партії немає жодної жінки. 

Водночас активну діяльність у напрямку теми жінок проводить народна депутатка від партії Наталія Королевська. Вона ініціювала створення громадської організації «Жінки за мир». Ця ГО формально не причетна до ОПЗЖ, однак саме ця політична сила просуває цю платформу.

У організації коментують, що вони є окремою структурою та «об’єднують жінок різних політичних поглядів, громадських діячів, жінок-депутатів різних рівнів, лідерів думок». 

ГО «Жінки за мир» заснували у 2017 році. Сама платформа виникла у партії у 2016 році. 

«Жінки за мир» ініціювали та долучилися до розробки понад 200 законопроєктів щодо соціального захисту дітей та родин із дітьми, підвищення державних соціальних стандартів, посилення соціального захисту дітей та мирних громадян, які постраждали у результаті бойових дій», – йдеться у коментарі організації «Жінки за мир» для Руху ЧЕСНО.

Читайте також: 1325: урок впровадження резолюції від Грузії та Литви

В організації повідомили, що учасниці платформи «Жінки за Мир» балотувалися на місцевих виборах 2020 року від різних політичних партій. Частина із них стали депутатками місцевих рад різних рівнів. Напередодні місцевих виборів відбувся з’їзд активу Національної платформи. У його межах провели тренінг для жінок щодо участі у виборах, а після виборів – навчання для депутаток.

У ГО кажуть, що роботу Національної платформи «Жінки за мир» фінансує не ОПЗЖ, а благодійні внески. Однак, згідно з даними системи opendatabot.ua, у 2020 році ГО «Жінки за мир» не мали жодного доходу, натомість тільки зобов’язання на 319 тисяч гривень. Шляхом чого відбувається робота організації – невідомо.

Діяльність платформи більше спрямована на захист дітей та материнства, ніж на залучення жінок до політичної діяльності, хоча останню тему також періодично проговорюють. 

Сторінка організації у Facebook постійно повідомляє про гуманітарну допомогу населенню. До прикладу, напередодні 1 вересня організація роздавала дітям рюкзаки та іграшки.

Фото із фейсбуку ГО «Жінки за мир»

У липні відбулася стратегічна сесія жінок-лідерок Києва. На ній обговорювали подолання демографічної кризи; захист дитинства і материнства, посилення соціальної підтримки сімей з дітьми; підтримку малозахищених громадян і людей похилого віку; питання доступної та якісної медицини і освіти, збереження української землі у власності народу.

Додаткове фінансування

У парламенті, окрім п’яти партій, є дві депутатські групи: «За майбутнє» та «Довіра».

У «За майбутнє» з 22 депутатів – усього дві жінки. Однак партія має окремий жіночий рух «За майбутнє». Керівниця руху – депутатка восьмого скликання ВР Ірина Суслова. Рух працює у різних регіонах країни, займається освітніми проєктами, допомагає жертвам домашнього насилля, бере участь у роботі із законопроєктами, консультує депутаток місцевих рад. Примітно, що сторінка руху входить до десятки лідерів за витратами на рекламу у Facebook і за час свого існування витратила понад 77 тисяч доларів.

У депутатській групі «Довіра» з 20 членів – одна жінка. 

Поки що кількість жінок у політиці більша на нижчих політичних рівнях – у сільських радах чи малих містах. Натомість місця у списках до парламенту часто розподіляють нерівномірно. Частково це відбувається через те, що жінки дуже тривалий час мали обмежений доступ до політики, а частково через те, що великі донори політичних партій – чоловіки з бізнесу, відповідно політсили часто віддають перевагу фінансовій стабільності, ніж компетентності політика.

 Наталія Патрікєєва, Чесно

Більше публікацій
Більше публікацій 50vidsotkiv.org.ua
Більше публікацій Статті