Жінки — це 50% успіху України

Робити все, що від тебе залежить: як місцеві депутатки наближають перемогу

Платформа «Жінки — 50% успіху України» започатковує серію матеріалів «Вона і війна: як депутатки місцевих рад дають собі раду в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну». 

Ми будемо писати про політикинь, які згуртувалися і наближають перемогу всіма можливими способами: хтось волонтерить, розвозить гуманітарну допомогу, купує все необхідне для війська, хтось бере до рук зброю. А всі разом роблять те, що від них залежить, що їм найкраще вдається, і з чого є найбільша користь для громади. 

Перший матеріал із цієї серії — про депутаток місцевих рад Хмельницької області. 

Анастасія Ярова: Якщо зараз не підтримувати нашу армію, то прийдуть росіяни і знищать все, що ми любимо

Анастасія Ярова — депутатка Хмельницької міської ради, очільниця депутатської групи з гендерних питань. Із перших днів війни вона разом із чоловіком Віталієм Поліщуком прийшла у військкомат, аби спільно захищати країну. Чоловік приєднався до ЗСУ, а Анастасію не взяли, тож вона стала волонтеркою. 9 травня Віталій загинув. Після цього вона з подвійною силою занурилася у волонтерство та підтримку військових. Каже, що тепер житиме та допомагатиме за двох.

Анастасія Ярова

Одним із ключових напрямків волонтерства стала підтримка військових. Закуповували різне: від термобілизни та взуття до генераторів і тепловізорів. Нещодавно благодійний фонд, із яким співпрацює Анастасія, передав на передову автомобіль. А для підрозділу, де служить брат Насті, родина придбала Старлінк.

Для збору коштів використовують всі можливі ресурси й оголошують про збори на сторінках у соцмережах. Тут  допомагає досвід депутатської роботи, тому що люди знають Анастасію, а значить впевнені, що кошти витратять правильно. Дещо «дрібне», наприклад, одяг для військових — можуть закуповувати із міського бюджету. Часто також закривають збори із власних коштів.

«Ми розуміємо, якщо зараз не підтримуватимемо свою армію, то російська армія прийде до нас і буде знищувати те, що нам цінне, і що ми любимо. Тому зараз головне — одягнути і підтримати наших військових», — розповідає Анастасія Ярова.

Анастасія Ярова

Інколи для збору коштів проводяться різні благодійні заходи. Так, цьогоріч Анастасія провела веломарафон «Подільська сотка 2022». Це шостий марафон із моменту його заснування. Раніше Настя проводила його разом із чоловіком. Але нинішній організувала у пам’ять про нього. Цього року участь у події взяли понад 100 велосипедистів. Удалося зібрати більше 20 тисяч гривень.

Також Анастасія активно підтримує родини військовослужбовців, які загинули на війні. Зокрема, жінкам допомагають влаштувати дітей у садочки або школи.

«Дуже важливо показати цим родинам нашу підтримку, що вони не залишилися самі, що можуть розраховувати на нашу допомогу», – говорить Анастасія Ярова.

Аліна Коваль: Хочемо, щоб наша програма допомогла людям почуватися у нашій області як удома

Перший гуманітарний вантаж в область депутатка Хмельницької обласної ради Аліна Коваль привезла на початку березня.  Тоді до неї як до депутатки потелефонували із польського міста, і сказали, що підготували гуманітарну допомогу. Просили забрати вантаж на кордоні.

Аліна Коваль із колежанками

«Це був початок березня, тоді всі навпаки їхали у напрямку кордону: траси фактично були заблоковані машинами, які виїжджали, було багато блокпостів… Ніхто точно не знав, як відбувається передача вантажу. Я знайшла людей та авто, які готові були їхали до кордону, написала лист як депутатка облради, що готові прийняти цей вантаж – і поїхали», – згадує Аліна Коваль.

Коли привези допомогу, громада не знала куди її подіти. Так Аліна стала координаторкою процесу: шукала громади в області, яким потрібна була підтримка, і перенаправляла вантажі. А далі допомогу отримували люди, які потребували підтримки.

Аліна Коваль

Пізніше було ще кілька поїздок. Деякі вантажі Аліна Коваль привозила сама. Наприклад, перебуваючи у відрядженні, привезла із Польщі екіпірування для пожежників.

Спочатку працювали як ініціативна група, потім зареєстрували офіційну організацію. Для себе обрали напрямок підтримки родин, які постраждали від війни.

Зараз Аліна Коваль намагається долучатися до системних змін. Зокрема, нині різні депутатські групи обговорюють можливість розробки програми, яка б допомогла внутрішньо переміщеним особам.

«Якщо ми говоримо про увесь спектр допомоги, який ми можемо надати ВПО, то тут важливо започатковувати системні зміни та розробляти програми. Оскільки я постійно працюю із переселенцями, то можу збирати та озвучувати питання, які безпосередньо стосуються ВПО. Ми хочемо, щоб наша програма допомогла людям почуватися у нашій області як удома. І також важливо, щоб всі ці напрацювання були ефективними, а не просто додали іншим чиновникам додаткове навантаження, яке ніхто не хоче і не знає як виконувати», — пояснює Аліна Коваль.

Наталія Коваль: Треба бути корисною там, де можеш бути корисною

Депутатка Нетішинської міської ради Наталія Коваль волонтерить ще з 2014 року. Тож, каже, що коли почалась війна «баки були заправлені, документи зібрані, мінімальний запас продуктів куплений, діти зібрані та відправлені до рідних». І вже наступного дня всі були включені в роботу. Зараз Наталія Коваль у Польщі шукає чергове авто для військових. За 10 днів, які вона за кордоном, дві машини вже переправили. Перед поверненням додому шукають ще одну. Це буде ювілейна – п’ятдесята машина, до пошуку та передачі якої долучилася Наталія.

Читайте також: Наталія Коваль, Хмельницька облрада: «На багатьох людей карантин одягнув маски, але з багатьох їх зірвав…»

«Зараз трішки уповільнився процес закупівлі та передання авто, порівняно із весною та літом. Машини за кордоном закінчуються, бо українці все повикупляли. Причому цей процес дуже швидкий, наприклад, о 9 ранку з’являється оголошення про продаж машини, а о 13 глянеш – і вже продана», – розповідає Наталія.

Пошук автівки може тривати тиждень-два, залежно від марки та типу авто. Перші чотири місяці війни збори на авто закривали донатами. Десь із середини літа, каже Наталія, ситуація змінилася. Зараз більше долучають бізнеси на цільові збори, і військові, які замовляють для свого підрозділу авто.

Найбільше, за словами Наталії Коваль, за кордоном дивує розміреність життя. Бо в Україні всі рішення ухвалюються швидко, робота робиться миттєво. А за кордоном є, виявляється, вихідні. Водночас депутатка запевняє, що буде займатися волонтерством стільки, скільки треба.

«Я не знаю за яких умов я б узяла в руки зброю, але зараз треба бути корисною там, де можеш бути корисною. Максимально робити все, що від тебе залежить. Я добре волонтерю. І я бачу для чого це роблю. Українці неймовірні. І я знаю, що мої діти більше не асоціюватимуть себе із якось третьою країною. Це буде зовсім інше покоління, із іншою свідомістю. І це все завдяки тому, що ми робимо зараз», — підсумувала Наталія Коваль. 

Інна Наливайко

Ця публікація створена Українським Жіночим Фондом у співпраці із Національним Демократичним Інститутом (NDI) у рамках програми «Підтримка жінок-лідерок в Україні» за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.