Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця розповів в інтерв’ю для Українського жіночого фонду про роль Організації Об’єднаних Націй у протидії сексуальному насильству, яке російські агресори масово застосовують проти українців та українок.
Як на тему сексуального насильства, пов’язаного з війною реагують на міжнародному рівні, зокрема в ООН?
Сексуальне насильство, пов’язане з війною, — це завжди резонансна і сенситивна тема. У всіх нормальних людей ці злочини викликають шок та огиду. Ймовірно практично кожний конфлікт в історії людства супроводжувався й супроводжується проявами сексуального насильства. Проте, якщо раніше цей ганебний злочин переважно розглядали як неминучий побічний продукт війни й не існувало глобального механізму реагування на нього, боротьба велася на національних рівнях та в рамках регіональних ініціатив. То у 2009 році Рада Безпеки ООН змінила цю парадигму ставлення міжнародної спільноти до сексуального насильства, пов’язаного з війною, створивши мандат Спеціального представника Генерального секретаря з проблематики сексуального насильства, пов’язаного з війною. У резолюції Радбезу ООН 1820 (2008) вперше сексуальне насильство, пов’язане з війною розглядають як злочин, якому можна запобігти та за який слід покарати згідно з міжнародним правом прав людини та міжнародним кримінальним правом.
Рада Безпеки ООН схвалила п’ять резолюцій, які визначають порядок роботи із сексуальним насильством під час війни
Загалом, станом на сьогодні, Рада Безпеки ООН схвалила п’ять резолюцій (1820 (2008), 1888 (2009), 1960 (2010), 2106 (2013), 2467 (2019)). У цих резолюціях визнають руйнівний вплив сексуального насильства на громади та той факт, що ці злочини підривають зусилля із забезпечення миру й безпеки та відновлення суспільства у постконфліктних ситуаціях. Наголошують на необхідності вирішення проблемисексуального насильства від самого початку мирних процесів і посередницьких зусиль. Створюють мандат Спецпредставника з сексуального насильства, пов’язаного з війною та його Офіс. Визначає рамку їхніх повноважень і завдань. Закликають до створення групи швидкого реагування судових експертів і вдосконалення механізмів моніторингу й звітності щодо тенденцій, індикаторів раннього попередження та типових паттернів нападів.
Читайте також: Уляна Токарєва: Нам потрібен реєстр постраждалих від російської агресії
Спеціальний представник Генсека на регулярній основі виступає в якості брифера ООН та політичного борця проти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктами, а також очолює Мережу ООН із боротьби з сексуальним насильством у конфлікті (UN Action), яка об’єднує роботу 21 агенції ООН.
Основною функцією Офісу Спецпредставника є підготовка річної доповіді Генерального секретаря ООН про сексуальне насильство, пов’язанез війною. Завдяки щорічним доповідям було створено публічний історичний запис про злочин, який раніше був невидимий в офіційних звітах про війну та мир. Річна доповідь також містить детальну інформацію про сторони збройних конфліктів, яких достовірно підозрюють у скоєнні актів зґвалтування чи інших форм сексуального насильства, зазначених у додатку до доповіді, – так званого «списку ганьби».
Сторони-порушники, включені до переліку, зобов’язані взаємодіяти з Офісом з метою вироблення конкретних зобов’язань та планів дій щодо припинення порушень. Ефективне виконання таких зобов’язань є головною вимогою для виключення сторін зі списку. До сторін, які три роки поспіль вносяться до «списку ганьби», автоматично застосовуються санкції Радбезу ООН — їм забороняється брати участь в операціях ООН з підтримання миру.
Завдяки активній роботі Спецпредставника та команди за останні кілька років в Демократичній Республіці Конго, Південному Судані, Центрально-Африканській Республіці, Гвінеї, Іраку, Колумбії відбулися обнадійливі зміни у сфері правосуддя та підзвітності, а також реформи законодавства.
Про злочини Росії говорять на всіх доступних майданчиках
Ви неодноразово порушуєте тему сексуального насильства під час спілкування зі своїми колегами-дипломатами в ООН та поза її стінами. Як вони реагують на неї?
Так, регулярно порушую, оскільки міжнародна спільнота має знати про ці ганебні злочини російських окупантів. Ця тема висвітлюється, зокрема під час засідань Ради Безпеки щодо України, дебатів Генасамблеї та її Третього комітету, різноманітних тематичних заходів, а також дебатів Ради Безпеки ООН з обговорення річної доповіді Генсека. Нагадаю, що 2023 року вперше в доповіді Генсека були висвітлені злочини сексуального насильства, пов’язаного з війною, скоєні російськими агресорами в Україні.
Реакцією партнерів з перших повідомлень про злочини російських окупантів в Ірпені, Бучі, Херсоні цілком логічно були шок і глибоке обурення. Висловлюючи нам максимальну підтримку, вони також пропонували різноманітні ініціативи з метою посилення тиску на державу-агресора задля припинення цих злочинів, а також забезпечення притягнення усіх російських злочинців до відповідальності.
Міжнародна група друзів для України
Наприклад, у березні 2022 року в Нью-Йорку було створено Групу друзів із відповідальності в контексті агресії Росії проти України. Її співочолюють Албанія, Данія, Колумбія, Маршалові острови та Нідерланди. До складу Групи входять 48 держав плюс ЄС. І цей формат є майданчиком для пошуку найдієвіших рішень для забезпечення притягнення російських злочинців до відповідальності за всі скоєні ними злочини проти українських громадян та нашої держави.
Велика Британія в листопаді 2022 року ініціювала створення Міжнародного Альянсу з питань запобігання сексуальному насильству в конфліктах. Метою його діяльності є посилення уваги світової спільноти до проблеми сексуального насильства, а також забезпечення правосуддя для постраждалих та притягнення винних до відповідальності, надання всебічної допомоги й підтримки потерпілим від такого насильства. Україна стала його членом та є віцепрезидентом впродовж 2024 року.
Українська дипломатія максимально активно та ефективно використовує можливості ООН
Наскільки активно та потужно вітчизняна дипломатія та влада в цілому використовує можливості ООН і, зокрема в питаннях сексуального насильства, пов’язаного з війною?
На сьогодні ООН є єдиною глобальною універсальною міжнародною організацією, членами якої є 193 країни світу. Запевняю, що українська дипломатія максимально активно та ефективно використовує можливості ООН. Як для надання гуманітарної допомоги, так і для забезпечення моніторингу ситуації з порушеннями прав людини й міжнародного гуманітарного права. Зокрема з 2014 року на запрошення Уряду України працює Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. А від початку повномасштабної збройної агресії Росії нами були задіяні додаткові механізми. Радою з прав людини створена Незалежна міжнародна Комісія з розслідування щодо України в контексті агресії Росії. А також два мандати Ради Безпеки ООН — «Діти та збройний конфлікт» і «СНПК», які забезпечують додатковий ретельний моніторинг та звітування стосовно відповідних типів злочинів.
Читайте також: Сексуальне насильство, пов’язане з війною: 80% допомоги постраждалим надають громадські організації
Більше половини з опитаних українських військових зазнали сексуального насильства під час російського полону
У травні 2022 року Спеціальна представниця Генсека ООН Праміла Паттен відвідала Україну з візитом, під час якого був підписаний Рамковий документ про співпрацю між ООН та урядом України, спрямовану на запобігання та реагування на сексуальне насильство, пов’язане з війною. На його основі був напрацьований комплексний імплементаційний план заходів, реалізація якого триває.
Минулого року вперше в доповіді Генсека були висвітлені злочини сексуального насильства, пов’язаного із війною, скоєні російськими агресорами в Україні.
Крім того, Незалежна комісія з розслідування по Україні в контексті збройної агресії Росії в обох своїх доповідях висвітлила злочини сексуального насильства. Ця проблематика також постійно міститься в доповідях Офісу Верховного комісара ООН з прав людини. Зокрема в останніх доповідях зазначається, що окрім використання сексуального насильства як зброї, тортури проти військовополонених та цивільних, зокрема й сексуальне насильство, мають системний та масштабний характер. Також наводиться, що більше половини з опитаних українських військових зазнали сексуального насильства під час російського полону.
Росія блокує в ООН будь-які рішення, що стосуються її злочинної агресії
ООН уже ухвалювала різні міжнародні документи щодо протидії сексуальному насильству, яке пов’язане з війною. Чи потребують вони оновлення з огляду на здобутий Україною досвід у цих питаннях? Чи виступала Україна з такими ініціативами?
Нагадаю, що Радою Безпеки ООН було ухвалено низку резолюцій, які визначають завдання та повноваження Спецпредставника Генсека ООН та його Офісу. Остання така резолюція була ухвалена в 2019 році. Безумовно, Україна має що запропонувати для вдосконалення попередніх ухвал щодо сексуального насильства, пов’язаного з війною. Але резолюції Ради Безпеки можуть бути внесені лише членом Радбезу і, що вкрай важливо, схвалення резолюції потребує згоди всіх постійних членів. Водночас Росія, яка в порушення Статуту ООН окупувала місце постійного члена — Радянського Союзу, тепер блокує будь-які рішення цього органу, що стосуються її злочинної агресії проти нашої держави.
Чи реалізує ООН конкретні проєкти щодо протидії сексуальному насильству, пов’язаного з війною в Україні? Наскільки ефективно вони працюють?
Звичайно, що так. Я вже говорив про виконання спільного з ООН імплементаційного плану заходів. У цій сфері в Україні активно працюють Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA), ООН Жінки та Міжнародна організація з міграції (МОМ). Перші дві агенції мають штаб-квартири в Нью-Йорку – тому ми перебуваємо в постійній комунікації з ними. МОМ базується в Женеві. Проєкти охоплюють як створення мережі Центрів допомоги врятованим, програми психосоціальної допомоги, так і підвищення спроможності українських правоохоронних структур у протидії СНПК, здійсненні правосуддя тощо. З боку ООН неодноразово зазначалося, що всі проєкти та програми реалізуються на запит Уряду України та як підтримка його зусиль.
Російська пропаганда активно підбурює до ненависті та геноциду проти українців і українок
Чому, на вашу думку, росіяни вдаються до сексуального насильства?
Війна — це концентроване насильство. Якщо ж говорити саме про росіян, то тут додаються ще декілька факторів. По-перше, ці люди живуть в державі, яка відверто зневажає міжнародне право прав людини. Зокрема в Росії з 2017 року законодавчо декриміналізоване покарання за домашнє насильство. Законом Росії визначено, що кримінальне покарання застосовується лише після другого або наступних випадків домашнього насильства. За перший випадок передбачається штраф від 5 до 30 тисяч рублів. Як тут не згадати їхній вислів «б’є — значить любить».
Читайте також: Як російський агітпроп намагається дискредитувати українок — дослідження «Детектор медіа»
По-друге, що можна очікувати від засуджених у самій Росії ґвалтівників та вбивць, яким Кремль виписав індульгенцію на насильство та відправив в Україну вбивати українців? До того ж російська пропаганда активно підбурює до ненависті та геноциду проти українців та українок. На цьому окремо наголошувалося в доповідях ООН, зокрема Незалежної комісії з розслідування.
Вдаючись до сексуального насильства, Росія порушує міжнародні документи
Які міжнародні документи порушують російські військові, вдаючись до сексуального насильства? Чи передбачена міжнародним правом відповідальність за такий злочин, як сексуальне насильство під час війни?
Легше назвати, які документи вони не порушують. Якщо коротко, то порушуються:
- Міжнародне гуманітарне право або Женевські конвенції 1949 року. Ці конвенції містять положення про захист цивільних осіб у час війни, заборону тортур та неправомірне використання сили, включаючи сексуальне насильство;
- Римський статут Міжнародного кримінального суду: сексуальне насильство кваліфікується як злочин проти людяності, воєнний злочин та форма ґендерної насильницької поведінки і підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Важливо, що такі злочини не мають терміну давності;
- Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (CEDAW). Ця конвенція закликає до захисту жінок від усіх форм насильства, включаючи сексуальне насильство як інструмент війни;
- Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 (2000) та інші наступні резолюції про «Жінок, мир, безпеку». Ці резолюції закликають до захисту прав жінок та запобігання сексуальному насильству під час конфліктів;
- Це також згадані вище резолюції Ради Безпеки ООН 1820 (2008), 1888 (2009), 1960 (2010), 2106 (2013), 2467 (2019), якими створено мандат Спецпредставника Генсека ООН з протидії СНПК. Нагадаю, що Росія підписалася під усіма цими резолюціями, які тепер цинічно порушує.
Звісно, міжнародним правом передбачена відповідальність за такі злочини. Йдеться про кримінальну відповідальність перед міжнародними судами, такими як Міжнародний кримінальний суд. Крім того, за такі злочини можуть застосовуватися санкції та інші форми міжнародного та національного правового покарання.
Потяг правосуддя наздожене всіх російських злочинців
Усі війни закінчуються. Ми віримо в те, що російсько-українська війна завершиться нашою Перемогою. Як гадаєте, чи погодиться Росія визнати в такому випадку злочини своїх військових, чи наважиться видати їх Україні для здійснення правосуддя?
Абсолютно віримо в нашу перемогу та робимо все можливе і неможливе для її наближення.
Щодо того, чи погодиться Росія визнати та видати своїх злочинців, – так питання навіть не стоїть. Ці злочини не мають терміну давності і попри те, що в осяжному майбутньому я не бачу Росію демократичною та притомною країною, але абсолютно переконаний, що потяг правосуддя наздожене всіх російських злочинців у тунелі російського беззаконня. Сьогодні Україна та наші партнери докладають неймовірних зусиль, щоб цей потяг став швидкісним. Покарання буде невідворотним.
Володимир Доброта,
Національний пресклуб «Українська перспектива»