Жінки — це 50% успіху України

В Узбекистані уперше в історії країни на пост президента балотується жінка

Максуда Варісова

Максуда Варісова стала першою жінкою-кандидаткою на пост президента країни. Вона балотується від Народно-демократичної партії Узбекистану, у якій перебуває із 2018 року.

За словами лідера НДПУ Улугбека Іноятова, кандидатура Максуди Варісової запропонована керівництвом партії за результатами опитування активістів партії та електорату. Сама кандидатка заявила, що її обрали не тому, що вона жінка, а тому, що вона «звичайна мати і жінка, яка знає про проблеми народу безпосередньо».

На питання журналістів чи готові узбекистанці довірити управління країною жінці, вона відповіла, що посада президента – це насамперед про довіру до ідей: «Це не довіра до певної особистості. Ця довіра до ідей, цілей і програмі партії. Народ чекає від нас вирішення проблем, які турбують їх сьогодні»

Усього до участі у виборах зареєстровано п’ять кандидатів на посаду президента. Серед яких – і чинний президент країни Шавкат Мірзійоєв.

Водночас у місцевих пабліках вважають, що вибори президента є формальністю, оскільки всю повноту влади в країні зосереджено в руках чинного президента, а результати виборів відомі завчасно.

Вибори у країні пройдуть наприкінці жовтня.

Що відомо про першу жінку-кандидатку в президенти Узбекистану?

Максуда Варісова народилася 20 січня 1961 року. Узбекистанська лікарка-терапевтка, політична діячка, депутатка законодавчої палати Олий Мажлиса Республіки Узбекистан. Членкиня Народно-демократичної партії Узбекистану.

Із 2018 року – завідувачка сільської сімейної поліклініки, цього ж року була обрана заступницею голови Центральної ради Народно-демократичної партії Узбекистану з питань координації діяльності депутатських об’єднань і роботи з громадськими приймальнями.

Нагороджена орденом «Соглом авлод учун» I ступеню, який вручають «за видатні заслуги перед державою і народом Узбекистану в охороні материнства і дитинства, поліпшення екології, вихованні фізично і морально здорового покоління».

Максим Буткевич, координатор проекту «Без кордонів», відзначає, що що участь жінок у політиці Узбекистану не є чимось геть новим. За часів попереднього керівника країни, диктатора Іслама Карімова, важливою фігурою в житті країни була його старша донька Гюльнара. Вона не лише обіймала високі дипломатичні посади (як і її сестра Лола), а й володіла, як повідомляли, величезними статками.

«Однак ця діяльність не суперечила патріархальній моделі, а була можливою лише завдяки їй: Гюльнара Карімова посідала важливе місце в політиці лише завдяки батьку. Щойно ж почала плекати власні амбіції – зникла не лише з публічної політики, а й узагалі з публічного життя. Потому була позбавлена й волі», – відзначає експерт.

Інша річ, на думку Максима Буткевича, це участь жінок у публічній політиці:

«Поява поміж кандидатурами на президентську посаду Республіки Узбекистан жінки – це виглядає на данину тенденції більшого залучення, бодай про людське око, жінок до політики. Звісно, Максуда Варісова не є самостійною фігурою (про це свідчить усе – від її біографії до партії, від якої її висунуто). Та й у цілому ніхто, схоже, не очікує від цих виборів несподіваних результатів. Однак виглядає на те, що бодай формальна спроба висунути у публічній політиці номінально незалежну жіночу фігуру є новим явищем для Узбекистану. І, можливо, сигналом про більшу відкритість узбекистанського режиму (усе ще дуже авторитарного і такого, що обмежує права і свободи) до міжнародних тенденцій».

50%