Новини про комбінезони для вагітних льотчиць в армії США звучать для українських військовослужбовиць як нечувана розкіш. Жінки у Збройних силах України скаржаться на відсутність зручної польової форми, не кажучи вже про якусь спеціальну.
В арміях, де військовослужбовець дорого обходиться державному бюджету, його чи її намагаються утримати на службі. Якщо не високою зарплатою, то соціальними гарантіями, можливостями, які недоступні цивільним, а також комфортними умовами служби. А в тих арміях, де людський ресурс не на першому місці, все перераховане вище втрачає сенс.
Як дбають про жінок у війську в США?
Через три роки після закінчення Другої світової війни, у 1948 році, президент США Гаррі Трумен дозволив жінкам служити в армії. Лише в 2011 році в американських Збройних силах розробили саме жіночу версію уніформи, яка би підходила по архітектурі тіла. Газета The Independent тоді навіть опублікувала статтю «Одягнені, щоб убивати. Армія США нарешті розробила жіночу форму, яка добре сидить».
Проте до кінця 1970 років військовослужбовиць, які вагітніли, звільняли з війська. У 2021 році їх не тільки не звільняють, а й а створюють такі умови, щоб їм було зручно працювати на своїх посадах, але вже трохи в інших параметрах. І щоб ніщо не вказувало на те, що армія тебе списує чи більше не потребує. Минулого року спеціальні комбінезони для майбутніх мам запровадили в авіаційній складовій ВМС США, зараз їх тестують Повітряні сили.
Читайте також: Жіночі бронежилети: непотрібна забаганка чи турбота?
«Жінки здобули право носити цю форму, тому вони повинні мати можливість її носити», – кажуть розробники. До речі, якщо вагітність проходить нормально, жінкам в американській армії дозволяють літати під час другого триместру.
Раніше військовослужбовиці купували або перешивали армійську форму більших розмірів. Це було все одно незручно і небезпечно, оскільки рукава і холоші були заширокими. Командування також зауважило, що це мало «не дуже професійний» вигляд. Окрім того, нова форма для майбутніх льотчиць вогнетривка, що убезпечує їх і їхній живіт від вогню. Коштує один комбінезон приблизно 270 доларів.
А що в Україні?
«Під час другого триместру вагітності носила чоловікові штани, просто підшиті й ушиті на живу нитку й на підтяжках. Під китель чи поло не так й упадало в око. А зараз маю перед собою багато пікселю, два різних комплекти, отриманий і куплений, із яких треба скомбінувати собі нормальну одежину. І звісно, віднести в ательє тисячі півтори на всі ушиви-підшиви…», – так пише про свої вагітні армійські будні військовослужбовиця українських Збройних сил Марина Добровольська.
Жінки у війську обурюються, мовляв, що казати про вагітних, якщо тут звичайна польова форма незручна.
«Восьмий рік триває війна. Скільки ще має пройти часу, щоб у ЗСУ з’явилася жіноча форма? Не парадна, не для носіння в Генштабі, а саме для передової й полігону, де вона конче потрібна! І не тому, що ми балувані, а тому що живі, й маємо вельми істотні відмінності від чоловіків щодо побудови тіла», – зауважує інша військовослужбовиця Лариса Мала.
«Поява жінок у секторі – це як лакмусовий папір, що показує проблеми у всій системі»
Військовослужбовиці не розуміють, чому звичайний польовий однострій жіночого зразка треба розробляти так довго, адже це не «скафандр для міжгалактичних мандрів». На це питання спеціально для платформи «Жінки – це 50% успіху України» нам відповілагендерна радниця Головнокомандувача ЗСУ Вікторія Арнаутова.
«Зараз прийшов новий міністр, нова команда, тому треба налагоджувати цей місток. На це потрібен час. На сьогодні є лише розуміння. Щоб покращити форму жінок, треба повністю реформувати речове забезпечення. Ми досі користуємося «ГОСТами» незрозуміло якої доби, де жінкам в армії не було місця.
Будемо починати піднімати це питання з лютого. Нам потрібно місяць-два, щоб із чогось почати. Зараз система в режимі очікування і перевантаження. До того ж у нас немає поки дослідницької бази, попередніх напрацювань. Розумієте, поява жінок у секторі – це як лакмусовий папір, який показує проблеми у всій системі», – констатує Арнаутова.
Читайте також: 30 років боротьби за гендерну рівність: прогрес є, але зупинятись не можна
Тож повернемося до цього питання у лютому. Варто лише додати, щоб змінити хоч якийсь елемент у формі одягу, потрібно змінювати документацію або ж навіть статути.
Що «не так» із вагітними в армії?
Було би нечесно не згадати про так зване «декретне заробітчанство» у ЗСУ. Коли жінка підписує контракт, служить деякий час і потім іде у відпустку по догляду за дитиною. Інколи за першим декретом іде другий – три плюс три – шість років відсутності на службі. Раніше таке явище було дійсно досить поширеним. І щоб бути до кінця справедливою, жінки на бойових посадах, з якими я спілкувалася, скаржаться, що саме з цими стереотипами їм довелося боротися і доводити, що «вони не такі». Це породжує несприятливу внутрішню атмосферу і навіть певну мізогінію серед самих жінок.
«Думають, що якщо приходить дівчина (в армію, – ред.), то через пару років вона піде в декрет, потім послужить трохи і знову піде в декрет. Місце простоює. А хто буде виконувати обов’язки? Я призивалася майже рік, мої документи поверталися просто без резолюції», – розповіла в інтерв’ю перша і єдина дівчина, яка пройшла селекцію на Q-курс Сил спецоперацій.
Читайте також: «Це тьотя?»: як руйнувати стереотипи про жінок у ЗСУ
Але є кілька «але». Перше – це математика. Минулого року, у відпустці по догляду за дитиною перебували понад 2,3 тисячі військовослужбовиць. А це 7,1% від загальної кількості усіх жінок, які служать у ЗСУ, і 1,1% – від чисельності армії.
І друге «але». Військовослужбовцям-чоловікам не можна йти в декрет. Вони просто не мають право взяти відпустку по догляду за дитиною. Тому це ще одна дискримінація, але вже націлена на чоловіків.
Замість висновків
Можна, звісно, порахувати, який довгий шлях пройшли провідні армії світу, щоб викорінити у себе дискримінацію жінок і забезпечити їм рівні умови служби. Але форма потрібна на вчора, і вона потрібна 15% армії, тобто жінкам.
Що ж до вагітних військовослужбовиць, то не тільки армія, а й цивільний сектор мають зрозуміти, що вагітність – це не хрест і не причина списувати людину. Жінка залишається професіоналкою та такому ж рівні, як і до вагітності.
Ірина Сампан