Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс) реалізовують гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань, проведений у рамках проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики».
Дані моніторингу надруковані у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.
Висновки дослідження грунтуються на тому, що гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники показали Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).
Ціллю моніторингу є виявлення гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.
Політика
Згідно з висновками дослідження, середній показник присутності експерток у регіональних медіа – 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.
Економіка
Середній показник присутності експерток у регіональних медіа становить 23%. Найвищих показників досягли Херсонська (41%), Кіровоградська (37%) та Дніпропетровська (30%) області, найнижчі – Черкаська (15%), Тернопільська і Житомирська (16%).
Освіта/наука
На цю тему середній показник присутності експерток у регіональних медіа – 46%. Найвищі показники мають Чернівецька (62%), Запорізька (60%), Закарпатська (58%) області, найнижчі – Миколаївська (27%), Черкаська (31%), Житомирська (32%) області.
Культура
За середнім показником присутності експерток у регіональних медіа у матеріалах на тему культури цифра сягає 39%. Найвищі показники мають Закарпатська (54%), Дніпропетровська (51%), Волинська і Чернівецька (49%) області, найнижчі – Тернопільська (19%), Київська (28%) і Запорізька (30%).
Медицина
Присутність експерток у регіональних медіа – 43%. Найвищих показників досягли Дніпропетровська (72%), Одеська (60%), Полтавська (58%) області, а найнижчі – Чернігівська (24%), Черкаська (28%) і Тернопільська (29%).
Спорт
Середній показник присутності експерток становить 20%. Найвищі показники мають Рівненська (57%), Житомирська (43%), Чернігівська (35%), найнижчі – Закарпатська (0%), Полтавська (5%), Вінницька й Одеська (6%) області.
Війна
У матеріалах на тему війни середній показник присутності експерток склав 20%. Найвищі показники – у Запорізької (42%), Дніпропетровської (36%), Полтавської (32%) областей, найнижчі – у Закарпатської (0%), Миколаївської (7%) та Одеської (9%).
Волонтерство
У цій галузі показник присутності експерток – 45%. Найвищі показники мають Кіровоградська (86%), Херсонська (75%) та Одеська (74%) області, а найнижчі – Тернопільська (15%), Рівненська (25%) та Вінницька (29%).
ВИСНОВКИ
Отож відсутність у певній сфері жінок підтверджується їх низькою присутністю й у експертній царині у медіа. Результати гендерного моніторингу виявили найменш і найбільш «дружні» для експерток галузі.
Найменш «дружня» із залучення експерток – політика (16%), війна (20%) та спорт (20%), а найбільш «дружня» – освіта/наука (46%), волонтерство (45%), медицина (43%)
Гендерна експертка проекту Оксана Ярош наголошує: «Результати гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних медіа виявили, що редакційна політика не керується принципом гендерного паритету при обранні експерток та експертів для коментування тематичних новин. А це продовжує тенденцію розподілу медіа-тематик на «жіночі» та «чоловічі», що призводить до гендерної нерівності можливостей якоїсь зі статей у певній сфері. Було б доречно сформувати у редакціях регіональних видань експертний «пул» із дотриманням гендерного балансу, звернувшись до наукових або аналітичних установ. Також варто користатися вже підготовленим ресурсами, як то базою експертів для медіа Інституту масової інформації та ресурсом «Запитай експертку», створеним Компанією проти сексизму «Повага». Європейські видання практикують гендерний паритет серед експерток/експертів і візуальний, і текстовий. Вітчизняним виданням теж варто впроваджувати таку практику, оскільки вона сприятиме демократичності розвитку і медіа, і суспільства загалом».
Джерело: http://www.media-center.net.ua