Економічну спроможність жінок вразливих груп та можливості для соціального підприємництва обговорили під час другого регіонального діалогу Українського жіночого конгресу, що відбувся у Запоріжжі 16 липня.
До розмови долучилися представники та представниці місцевого самоврядування, підприємництва, національних органів влади та профільних міністерств. Гості висловили своє бачення стосовно економічних викликів для ромських жінок, жінок з інвалідністю, жінок, які проживають у сільській місцевості.
«Жінки: 50% успіху України» зібрали ключові тези події.
Втрата доходів, ризики з домашнім насиллям, множинна дискримінація – гострі проблеми жінок
«Жінки – рушії соціального підприємництва. Традиційний бізнес працює на прибуток, у соціальному підприємництві отриманий чистий дохід інвестують у досягнення великої соціальної мети», – уважає Марія Іонова, народна депутатка України, співзасновниця Українського жіночого конгресу.
Соціальне підприємництво вирізняється трьома чинниками: соціальною метою, інноваційністю, розподілом доходів, що направлені на досягнення вагомого соціального впливу. Нині географія соціальних підприємства охоплює всю країну, найбільше – Київ, Львівську, Полтавську, Донецьку, Київську й Запорізьку області.
Насамперед, як вважають учасниці другого регіонального діалогу, потрібно на законодавчому рівні опрацювати законопроєкт, який би регулював соціальне підприємництво, а також залучити необхідні ресурси.
Світлана Войцеховська, народна депутатка України 8 скликання, співзасновниця Українського жіночого конгресу, наголошує, що тема жіночого підприємництва – надзвичайно гостра й водночас чутлива. Проблеми періоду пандемії наражають жінок на серйозну небезпеку. Ідеться передовсім про втрату доходів, ризики з домашнім насиллям, множинну дискримінацію. Нагальність цих проблем підтверджена статистикою.
Кількість внутрішньо переміщених жінок в Україні становить 1,5 млн осіб; жінок, які проживають у сільській місцевості, зокрема похилого віку, – 7,8 млн осіб; самотніх жінок, які виховують дітей з інвалідністю, – понад 200 тисяч; жінок з інвалідністю – 1 млн. Такі категорії жінок мають проблеми з орендою, оплатою комунальних послуг, труднощі з основними витратами, доступом до медицини.
Український жіночий конгрес ставить за мету зробити видимими проблеми жінок цієї категорії, налагодити діалог регіонів із центральною виконавчою владою, напрацювати пропозиції до урядових програм, що вможливлять пошук інструментів для економічної незалежності жінок.
Жінки можуть змінити хід історії
До діалогу в Запоріжжі долучилася Олена Жук, голова Запорізької обласної ради.
Доповідачка окреслила дві ключові проблеми: перша – пандемія, яка знизила імунітет не тільки людей, а й підприємств, сільських господарств тощо, друга – воєнний конфлікт. Запорізька область розташована в прифронтовій зоні. Саме жінки як медіаторки, як фасилітаторки, за висловом Олени Жук, постають у ролі того запобіжника, який може змінити ні багато, ні мало – хід історії.
У Запорізькій області проживає близько 1700 тисяч людей, із яких – 778 тисяч жінок. Відсоток жінок, задіяних на підприємстві, у сільському господарстві, постійно зростає. Це доводить, що є виклик і потреба в тому, щоб жінки були більш економічно активними.
«На мій погляд, місцеве самоврядування – роль саме для жінки», – зазначила Олена Жук. До речі, у Запорізькій раді сформовано групу «Жінки Запорізького краю», яка об’єднала жінок різних політичних сил.
Читайте також: «Жінці важче знайти роботу»: про що говорили на регіональному діалозі Українського жіночого конгресу
Модеруючи діалог, Альона Бабак, співзасновниця Українського жіночого конгресу, погодилася із необхідністю запроваджувати гендерно орієнтовані бюджети. Бабак зауважила, що потрібна допомога місцевої влади у співфінансуванні програм із зайнятості жінок.
Цікавим практичним досвідом поділилася Інеса Носенко, голова єврейського громадського центру «Мазаль Тов». Жінка розповіла про втілення ідеї благодійної допомоги через створення соціального магазину, майстерні хендмейду, стартапів, що містять елементи підприємництва. «Коли ми чуємо одне одного, то можемо бути взаємно цікавими та взаємно корисними. Украй важливо збирати досвід, побачити вузькі проблемні місця та спільними зусиллями знайти вихід», – наголосила вона.
Важливо, щоб жінки вразливих груп не втратили більше,
ніж зможуть заробити
У ромській громаді питання соціального підприємництва теж актуальні. Анжеліка Бєлова, засновниця ГО «Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні», стверджує, що ромські жінки потерпають від мультидискримінації. Їхні права й можливості дуже обмежені в ромській громаді через традиційні погляди. «Наша місія полягає в сприянні найбільш повній реалізації можливостей і прав ромської жінки завдяки освітнім програмам, опануванню спеціальності, набуттю лідерських навичок і навичок підприємництва. Ми орієнтовані на партисипативний підхід, що зважає на потреби й проблеми ромського населення», – розповідає вона.
За її словами, уже працюють школи підприємництва для ромських жінок, а в Запоріжжі відкриваються соціальні б’юті-коворкінги, до яких долучаться жінки з різних груп вразливого населення.
Посутнім документом, на ухвалення якого очікують, є «Ромська стратегія 2030», що розроблена ромськими неурядовими організаціями всієї України й Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. Зараз документ перебуває на розгляді в Міністерстві культури України.
Бути в тіні самозайнятості або офіційно зареєструватися й голодувати?
Про діяльність міжфракційного об’єднання, що опікується проблемами розвитку соціального підприємництва та працює над розробленням спеціального законопроекту, розповіла Роксолана Підласа, народна депутатка України. У законі насамперед має бути сформульоване визначення термінів «соціальне підприємництво», «суб’єкт соціального підприємництва». Крім того, для стимулювання соціального підприємництва держава має запропонувати податкові пільги й фінансову підтримку, пільгову оренду державного й комунального майна чи зміни до «Податкового кодексу»
На важливість оперування точними термінами звернула увагу й Тамара Огородова, голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність за майбутнє»: «У нашій державі має бути законодавчо сформульоване поняття самозайнятості. Адже багато хто постає перед дилемою: бути в тіні самозайнятості або офіційно зареєструватися та голодувати».
Доповідачка закликала до розроблення державної програми, а також наголосила на потребі податкових канікул у перші півроку діяльності.
Для подолання страху податків ДПС готова співпрацювати в регіонах
Нині платники податків недостатньо поінформовані про права та пільги, якими вони можуть скористатися. Наталія Рубан, заступниця голови Державної податкової служби, порекомендувала звертатися до Центрів обслуговування платників податків, щоб отримати належну інформаційну допомогу. «Із багатьма громадськими організаціями ми укладаємо меморандуми, що регулюють інформаційну та освітню діяльність у цьому напрямі, тому готові до співпраці та відповідати на запити в регіонах, надавати роз’яснення», – запевнила Наталія Рубан.
Більше того, як запевнила податковиця, щоб подолати страх до податків, вона готова надавати контакти посадових осіб для консультування ФОПів, а також осіб, відповідальних за зв’язок між ГО й податковою.
Власне це і є та коротка стежка до соціального підприємництва, яку й обговорили в Запоріжжі. Більше того: запевнили присутніх, що жіноча солідарність і прямі контакти – це і є ті дороговкази, які зможуть допомогти пройти по ній будь-якій жінці.
Тетяна Бондаренко, для Жінки: 50%