Із 42 депутатів Луцької міської ради 9 жінок.
Три депутатки, тобто третина від загальної кількості, працюють у постійній комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови. Також депутатки входять до складу комісій з питань дотримання прав людини, комунального майна та торгівлі. А от в бюджетній комісії 8 чоловіків і жодної жінки.
Це свідчить про те, що жінки й надалі обирають освіту та соцзахист, а чоловіки – бюджет.
Та ця каденція міськради багата на події та зміни.
Наталія Бунда
З 9 жінок 8 стали депутатками вперше, лише Наталію Бунду, депутатку від «Солідарності», виборці обрали вдруге. Що цікаво: Наталія працює у Львівській міській раді в управлінні культури, а до Луцька приїжджає лише на сесію.
Чотири депутатки із найбільшої фракції в раді – УКРОПу. Три з них – Юлія Дацюк, Орися Залевська і Тетяна Янчук працюють у благодійному фонді голови Волиньради Ігоря Палиці «Тільки разом», четверта – Вікторія Побережна – займається підприємницькою діяльністю.
Дві жінки були обрані від політичної партії «Самопоміч». Це Алла Надточій і Юлія Вусенко.
Алла Надточій є приватним підприємцем, а Юлія Вусенко викладала юриспруденцію у місцевому виші – Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.
Саме Вусенко вперше в історії Луцькради стала жінкою-секретарем. Раніше в усіх каденціях на цій посаді були чоловіки.
Ще дві депутатки – Майя Шостак від «Батьківщини» та Анна Мовяк від «Громадського руху «Народний контроль», обидві займаються підприємницькою діяльністю.
Політична ситуація в раді досить напружена, тож на питання про депутатську діяльність, жінки відповідають: перепони є, та вони не пов’язані із тим, чи жінка ти чи чоловік, а з тим – чи ти «своя».
Екс-секретар Луцькради Юлія Вусенко прийшла в політику, коли її молодшому синові ще не було двох років.
«В політику я йшла свідомо. Єдине, що мене бентежило, що буде мало часу для родини», – говорить Юлія.
Восени 2015 року її обрали секретарем Луцькради.
«Обрання мене на цю посаду швидше компроміс, ніж несподіванка», – ділилася тоді Вусенко в коментарі одному із волинських видань.
Та після двох років роботи, навесні 2017-го, жінка втратила посаду секретаря: в лютому 2017 року помер міський голова Микола Романюк, тоді ж розпочалася боротьба за владу між політичними партіями – БПП «Солідарність» та УКРОП.
Вусенко неодноразово заявляла про випадки тиску на неї. Зокрема, вона говорила про те, що люди з групи впливу неформального лідера УКРОПу олігарха Палиці стежили за кожним її кроком.
Юлія Вусенко. Фото: Волинський інформаційний портал
Зрештою опонентам вдалося усунути її з секретарства, її місце зайняв депутат від більшості. Юлія звернулася до суду й поновилася на посаді, та до роботи секретаря їй повернутися не дали.
Цю ситуацію жінка ніяким чином на пов’язує із гендерними утисками.
«Якби на моєму місці був чоловік, все відбувалося б аналогічно. Мова йшла не про стать, а про захоплення влади», – коментує ці події депутатка.
Поки в Луцькраді залишається відкритим питання створення міжфракційної депутатської групи «Рівні можливості». Хоча листи із пропозиціями створити такі об`єднання однойменне парламентське МФО надіслало ще в 2016 році.
«Можливо для створення не потрібна підтримка чинної влади, але без її підтримка воно буде нефункціональне і на ефективність роботи це впливатиме, бо фактично всі проекти рішень, які сьогодні подаються опозиційними депутатами, блокуються», – каже депутатка.
Про такі речі, як гендерно орієнтоване бюджетування, у Луцьку говорити складно. Мало хто із депутатів розуміє цей термін. Коли формувався перший бюджет міста, то Юлія Вусенко порушила питання про ремонт приміщення жіночої консультації та його обігрів.
«Колеги-депутати весь час жартували, що я збираюсь туди йти на роботу, тільки тому що для мене під час формування бюджету це питання було одним із важливих», – згадує Вусенко.
Тим не менш вдалося досягти того, щоб під час формування бюджету передбачити кошти на встановлення ліфту в Луцькому навчально-реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами.
У зв’язку з напруженою політичною ситуацією в Луцькраді часто виникають сексистські скандали.
«Коли в чоловіків немає аргументів, щоб щось заперечити, протиставити мені як депутатці, вони переходять на особистості. Це стосується не лише мене, а й моїх колежанок», – говорить Вусенко.
Наприклад, в період складних політичних протистоянь Вусенко розлучалась зі своїм чоловіком, і про це написали чи не всі місцеві медіа.
«Ось тут я чудово розумію, що якби на моєму місці був чоловік, його розлучення не мало б суттєвого значення. Але на моє особисте життя активно звернули увагу. В принципі, я не приховувала цього і не афішувала, та зовсім інше ставлення, ніж до чоловіків, зі сторони медіа очевидне», – вважає Юлія Вусенко.
Депутатка Луцькради Анна Мовяк каже, що дискримінації зі сторони чоловіків в міськраді не відчуває, але тут же відзначає той факт, що депутати чоловіки іноді забувають привітатися із колегами-жінками.
«Чоловіки приходять і ручкаються лише з чоловіками, а з жінками через раз. Коли я першою подаю руку, то вже тоді тиснуть у відповідь», – ділиться Анна.
Анна Мовяк – підприємець. Активно займалася волонтерством в часи Революції Гідності та протягом двох років війни на Сході.
Анна прийшла в раду на першу сесію зі своєю кількамісячною донькою Дариною. Це викликало резонанс і в стінах Луцькради, і за її межами. Дехто говорив відверто і голосно про те, що маленьким дітям не місце в раді, забуваючи про світові приклади.
Анна Мовяк. Фото: Район. Луцьк
Проте після медійної хвилі щодо цього факту, в Луцькраді спромоглися створити дитячий куточок. Нині коли донечка Мовяк підросла і ходить в садок, він, на жаль, не використовується.
Анна Мовяк говорить про те, що її ініціативи блокуються, однак не пов’язує це з гендерним фактором. Наприклад, вона подавала проект рішення про конкурсний відбір директорів навчальних закладів ще тоді, коли це не було прописано в ЗУ «Про освіту». Вона готувала проект про допорогові закупівлі. Але жоден з проектів не знайшов підтримки серед депутатів.
«Якщо я зараз подам навіть ідеальний для міста проект рішення, все одно навряд чи буде необхідна кількість голосів, бо я не з більшості», – коментує Мовяк.
Про ратифікацію Стамбульської конвенції, як і про гендерно орієнтоване бюджетування, луцькі депутатки з колегами не говорять, бо це не зустрічає розуміння.
«Більшість наших депутатів не підтримує Стамбульську конвенцію. Чому? Мабуть, через необізнаність. Ну і очевидним є те, що багато депутатів спираються на підтримку церков. А саме церкви не підтримують ратифікацію Стамбульської конвенції», – пояснює Анна.
Вона скептично оцінює перспективи створення міжфракційних обєднань, в тому числі і з гендерних питань. За її словами, і депутати, і депутатки приймають та підтримують лише ті рішення, на які дає добро фракція.
«Чекаємо завершення складної політичної кризи та виборів мера. Тоді можна буде поговорити про ефективність», – сподівається Анна Мовяк.
Аріна Крапка, для 50%
