Результати аналізу 10 електронних і друкованих видань Івано-Франківська щодо рівномірного представлення жінок та чоловіків у публікаціях повідомляє Волинський прес-клуб.
У лютому цього року було проведено моніторинг 602 публікацій у 5 друкованих щотижневих ЗМІ (Репортер», «Галичина», «Західний кур’єр», «Галицький кореспондент», «Рідна земля») та 6874 публікацій у 5 електронних медіа («Курс», «Фіртка», «Галка», «Правда», «Версії».
Тематик для моніторингу було 10: (політика, економіка / бізнес, освіта / наука, культура, спорт, війна, волонтерство, медицина, розваги, інше). Також відстежувалися стереотипні та сексистські образи й використання фемінітивів.
У результаті за цей період в електронних ЗМІ було виявлено 28% експерток і 23% героїнь, що в 3-4 рази менше, ніж чоловіків. Найбільше експертки фігурували у матеріалах на теми волонтерства (56%) та освіти/науки (52%), трохи менше – на теми розваг (42%) і культури (37%), найменше – політики (15%), спорту (17%), економіки/бізнесу (24%) та війни (23%). Героїнь найбільше у темі розваг і соціальній сфері (освіта, наука, культура).
Було відзначено на стереотипах, які чітко проявилися за час моніторингу, приміром, такі: «Конкурс краси – це чудова школа для учасниць, оскільки розвиває в них навички самопрезентації, навчає мистецтву «тримати себе» на сцені, спілкуватися з аудиторією, дозволяє створити власний імідж» («Фіртка», 01.02), «Війна – не жіноча справа. Жінка не повинна стріляти, розвідувати. Жінка повинна народжувати, а не вбивати. Повинна любити» («Курс», 25.02).
Були й теми з ознаками сексизму, приміром: «Батальйоном івано-франківської патрульної поліції командує красива білявка Ірина Зелінська» («Правда», 7.02).
У результатах дослідження наголошувалося, що в інтернет-медіа 39% назв посад / виду діяльності жінок подано фемінітивами. Серед них найчастіше згадувані – директорка, очільниця, студентка, художниця, начальниця, режисерка, майстриня, волонтерка. Удвічі частіше назви посад / виду діяльності жінок вживано в чоловічому роді – депутат, директор, заступник, керівник, ректор, професор, прес-секретар тощо.
За час дослідження було виявлено і кілька випадків вживання гендерних стереотипів, які стосуються як жінок, так і чоловіків, наприклад: «для них ріка – як улюблена жінка: примхлива, але найкраща» («Західний кур’єр», 16.02), «Цікаво те, що дівчата більше, ніж хлопці, зацікавлені у здобутті вищої освіти» («Галичина», 2.02).
Щодо фемінітивів, то у їх було вжито у 28% на позначення посад / зайнятості жінок – (діячка, поетеса, спортсменка, активістка, чемпіонка тощо). Цікаво, що на відміну від електронних ЗМІ, де лідерство взяли такі слова як «директорка», «студентка», «очільниця», «начальниця», у друкованих ЗМІ найчастіше згадувані фемінітиви – «вчителька», «волонтерка», «артистка», «співачка». Проте найчастіше в друкованих ЗМІ вживалися назви посад / виду діяльності жінок у чоловічому роді (начальник, директор, депутат, лікар, журналіст, вчитель, координатор тощо).
У кількох друкованих виданнях на різних шпальтах на означення однієї й тієї ж посади деколи вживаються «жіночі» і «чоловічі» форми (наприклад, «директор» і «директорка»). Це спонукало до висновку, що єдиної редакційної політики відносно вживання фемінітивів немає ані у згаданих друкованих ЗМІ, ані в електронних.
Слід нагадати, що івано-франківські медіа посідають 4 позицію за індексом гендерної чутливості українських медіа, отриманого за результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань у 22 областях України.
Джерело: http://www.galka.if.ua/
