Головна Статті «Якщо жінки підуть в політику, хто борщі варитиме?»: проміжні дані виборів в ОТГ

«Якщо жінки підуть в політику, хто борщі варитиме?»: проміжні дані виборів в ОТГ

0
522

«Якщо жінки підуть в політику, хто буде борщі варити?» – так відповів один з респондентів – голова селищної ради в Одеській області – на запитання соціологів «Як ви ставитеся до участі жінок в політиці?».

Результати опитування було оголошення на прес-конференції ГО «Жіночий консорціум України», де презентували проміжні дані моніторингу жіночої участі на виборах до об’єднаних територіальних громад, що відбулися 29 жовтня 2017 року.

Результат кількісного аналізу дозволяють простежити тенденцію зростання відсотків жінок серед голів новостворених ОТГ: від 15% до 23%.

Проте цей показник переважно стосується сільських та селищних ОТГ. Тоді як кількість жінок, обраних головами міських ОТГ, складає близько 18%.

Серед кандидатів на посади міських, сільських, селищних голів, жінки складали близько 23% і цей показник є сталим за всі періоди моніторингу.

Водночас загальна кількість кандидаток у депутати рад ОТГ на цих виборах зменшилася.

«Результати гендерного моніторингу виборів кінця 2015 середини 2017 року по участі у виборах до рад ОТГ дозволяють стверджувати, що у середньому на виборах депутатів до міських, сільських та селищних рад ОТГ кандидатки складали  42 – 44% від загальної кількості, тоді як на виборах 29 жовтня цього року цей показник зменшився до близько 38%. Тобто, спостерігається динаміка в напрямку зменшення кількості жінок як  кандидаток у ради ОТГ», – заявила керівник соціологічної лабораторії Сумського державного університету, експерт гендерного моніторингу виборів у ОТГ Андріана Костенко.

За її словами, моніторинг засвідчив, що чим більш ресурсною є ОТГ (обсяг доходів, виробничі потужності, приватний бізнес, фермерські господарства та ін.) і чим вищий є її адміністративний статус (нижчий – сільська, вищий – селищна і міська), тим більшою є імовірність, що її очолюватиме чоловік.

Гендерний моніторинг  виборів ОТГ 29 жовтня 2017 року (ІІ етап моніторингу) проводився у 12 областях (Волинській, Житомирській, Одеській, Миколаївській, Полтавській, Рівненський, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Херсонській, Чернігівській, Чернівецькій) у 60 ОТГ, із них сільських – 27, селищних – 19, міських радах – 14. Загалом взято для аналізу 96 ОТГ.

Дані ІІ етапу соціологи порівнювали із даними І етапу, де у моніторингову вибірку потрапили 36 рад ОТГ, із них сільських – 19, селищних – 12 та міських – 5 у 12 областях України (Волинській, Житомирській, Одеській, Миколаївській, Полтавській, Рівненський, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Херсонській, Чернігівській, Чернівецькій).

Мета гендерного моніторингу виборів в ОТГ – з’ясувати особливості участі для жінок за результатами виборів до ОТГ шляхом громадського моніторингу виборів командою ПУЛу. Остаточні результати моніторингу будуть представлені наприкінці грудня.

Вибори без біг-бордів

Тренди щодо організації виборчої кампанії кандидаток в ОТГ такі.

На рівні міст кандидаткам допомагали партійні осередки. На рівні сіл і селищ – кампанія велась самотужки. Часто по селах не було ніяких видимих ознак виборів – ні листівок, ні наметів, ні якихось оголошень, не кажучи вже про біг-борди. Усі кандидатки проводили агітацію через пряме спілкування з виборцями, вважаючи, що це найдієвіший спосіб переконання людей.

«Така агітація не потребує багато коштів, разом з тим вимагає більше моральних, фізичних зусиль і більше часу», – відзначають соціологи і констатують, що жінки в місцевій політиці мають обмежені кошти на політичну агітацію.

Часто кандидатки сільських та селищних рад говорили, що не ведуть агітаційної кампанії взагалі, бо найкраща агітація – це їхні справи за довгі роки.

Заради дороги і дитсадка

Цікавою є тенденція щодо мотивації жіночої участі в політиці: чим нижчий рівень громади – тим конкретнішою є мотивація кандидатки.

Наталія Богренцова, ХОЦ «Успішна жінка», експертка гендерного моніторингу виборів у ОТГ, відзначила, що на рівні сільської чи селищної ОТГ жінки часто формулюють мотив своєї політичної участі, як «іду в політику, бо треба збудувати дитячий садок», «бо нам треба дорогу», «бо треба лікарню».

Натомість на міському рівні жінки-кандидатки спираються більше на платформи політичних партій та ідеологічні гасла.

Стереотипи не в поміч

Також кандидатки відзначали в інтерв’ю, що як такого опору їхньому висуванню не було, але були окремі випадки упередженого ставлення, як-то побажання від чоловіків-кандидатів «Сиди вдома!», «Ти вже застара/замолода». Одна кандидатка з Житомирщини поскаржилася на погрози.

Оксана Ярош, докторка політичних наук, професорка Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, керівниця моніторингової групи з проведення гендерного моніторингу виборів у ОТГ, відзначила, що якраз того селищного голову, який говорив про борщі переобрали на голову селищного ОТГ.

«Так що не може сказати, що ми живемо у суспільстві, вільному від стереотипів, якщо борщі досі протиставляються інтересам громади», – підкреслила Ярош.

Також дослідниця відзначила, що часто кандидатки в депутати сільських/селищних рад та на голови ОТГ намагаються виправдовуватися, що йдуть в місцеву владу не заради себе чи заради слави, а заради дітей, внуків, дороги, дитсадка чи лікарні. Чоловіки не виправдовуються.

«Так ніби вони і правда народилися для великої політики, а жінки для борщів», – резюмувала Оксана Ярош.

Леся Ганжа, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Редактор
Більше публікацій Статті