Що таке Резолюція Ради Безпеки ООН 1325, який стан її впровадження в Україні і в чому складність цього процесу? Про це говорили на форумі «Жінки. Мир. Безпека», який був присвячений національному плану дій з її виконання.
Жінки:50% зібрали найцікавіші тези виступів.
Еріка Квапілова, представниця ООН Жінки в Україні, зазначила, що на сьогодні понад 80 країн мають свої національні плани дій щодо реалізації резолюції «Жінки. Мир. Безпека». А також звернула увагу, що такі потужні організації як НАТО та ЄС теж долучені до реалізації своїх зобов’язань у межах цієї резолюції.
Ерік Сведал, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні, звернув увагу на те, що резолюція «Жінки. Мир. Безпека» позначила зобов’язання країн у сфері безпеки, прав людини і розширення можливостей жінок. Наголосив, що резолюція – важливий міжнародний документ, який декларує потребу залучення жінок:
«Жінки є надзвичайно ефективними зокрема у ролі перемовниць. Ми вважаємо, що більше жінок буде долучатися до перемовин, то ефективнішою буде ця співпраця. Адже конфлікт впливає на чоловіків та жінок по-різному, тому важливо включати представників усіх статей до обговорень, аби напрацьовувати якісні та дієві політики».
Тобіас Тиберг, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні, наголосив на тому, що Україна є пріоритетною країною для Швеції у напрямку підтримки втілення національного плану дій з виконання резолюції. «Ми обрали Україну із двох підстав: по перше, це одна із країн із якою Швеція має довгострокові тісні взаємини. По-друге, Україна зараз перебуває у стані збройного конфлікту. Національна безпека багатьох країн може бути гарантована лише за умови покращення безпекової ситуації в інших частинах світу. Зокрема тих, де зараз тривають конфлікти. Тому потрібно спрямовувати ресурс на підтримку таких урядів», – зазначив посол.
Український досвід впровадження резолюції «Жінки. Мир. Безпека»
Заступниця міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук під час свого виступу зазначила, що новий національний план розроблявся за методикою управління, орієнтованого на результат, відтак документ містить моніторингові показники та уніфіковані формати звітності для оцінки ефективності його реалізації як загалом, так і окремих заходів. План проведення моніторингу, який є додатком до національного плану дій, включає 54 індикатори, серед яких – низка якісних показників.
Нині спільно з органами сектору безпеки та оборони Мінсоцполітики працює над розробленням анкети для опитування жінок і чоловіків сектору безпеки і оборони щодо умов служби. Мета оптування – розширення участі жінок у секторі безпеки та оборони.
Катерина Павліченко, заступниця міністра внутрішніх справ, відзначила, що впровадження внутрішньовідомчих планів у структурах МВС, які, зокрема, базуються на резолюції, показують позитивний ефект.
«Реалізація плану дає можливість поступового впровадження політики рівних прав та можливостей у всіх мілітарних органах. Зокрема, уже помітне збільшення статусу жінок у секторі безпеки, у тому числі реальне збільшення представленості жінок на різних рівнях та у різних структурних підрозділах. Усунуті бар’єри для проходження служби на посади війсковослужбовиць та в системі МВС. Ми маємо жінку-водолаза, жінку-керівницю кінологічної служби, жінку-вибухотехніка. Посилена утворені підрозділи із гендерної політики та призначені радники із гендерних питань».
Виклики стратегічних цілей резолюції
Елла Ламах, директорка ГО Центр «Розвиток демократії», зазначила, що досліджували становище жінок із вразливих груп, які набули свою вразливість саме під час війни – це вдови, матері, доньки загиблих, внутрішньо переміщені особи. Саме ці категорії є найменш представленими у прийнятті рішень, особливо ті люди, які мешкають у малих містах.
«Не всі жінки цих груп мають доступ до інтернету, уміють користуватися онлайн технологіями, багато хто не мають комп’ютерної техніки. Особливо ці проблеми виявились під час пандемії, коли жінкам потрібно було їхати до іншого села, щоб шукати обладнання, аби взяти участь у онлайн-заходах.
Також останні місцеві вибори показали, що жінки вразливіші. Вони частіше отримують образи від опонентів, є випадки приниження, залякування кандидаток. Таке ставлення може стати перепоною до їхньої участі у політичному чи соціальному житті їхніх громад», – наголосила Елла Ламах.
Галина Скіпальська, виконавча директорка МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» проаналізувала виклики стратегічної цілі «Забезпечення захисту від насильства за ознакою статі». Фахівчиня звернула увагу, що їхня організація підтримувала діяльність такого сервісу як «Клініка з прав людини».
«За 2020 рік до клініки звернулися 642 особи – це військовослужбовці, учасники бойових дій, ВПО, із яких 385 – це потерпілі від катувань. Водночас, дуже часто, коли ми допомагаємо жінкам, постраждалим від катувань, вони також виявляються жертвами сексуального насильства. Такі люди потребують і психологічної, і медичної, і правозахисної допомоги. Саме тому важливо побудувати систему виявлення та комплексної допомоги людям, які постраждали від насильства», – підкреслила Галина Скіпальська.
Про що йдеться у Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН?
Резолюція Ради Безпеки надає рекомендації як державам так і міжнародним організаціям щодо залучення жінок до вирішення військових конфліктів, наприклад:
- закликає держави забезпечувати більшу участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в рамках національних, регіональних і міжнародних інститутів і механізмів запобігання, регулювання і вирішення конфлікті;
- наполегливо закликає держави-члени розширювати свою добровільну фінансову, технічну і матеріальну підтримку зусиль з підготовки персоналу з урахуванням гендерних аспектів;
- пропонує державам-членам включати надані рекомендації у національні програми підготовки військового і цивільного поліцейського персоналу, цивільним персоналу з проведення заходів щодо підтримки миру;
- закликає Генерального секретаря активізувати участь жінок на директивних рівнях у врегулюванні конфліктів і мирних процесах та призначити більше жінок на посади спеціальних представників та посланників у миротворчих місіях, польових операціях ООН, особливо серед військових спостерігачів, цивільного, поліцейського персоналу, співробітників з прав людини і гуманітарного персоналу;
- щодо включення гендерного компонента в операції з підтримання миру та інше.
Національний план дій України до резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Україна стала першою державою, яка прийняла Національний план дій до резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» у період збройного конфлікту. Він був прийнятий у лютому 2016 року і його дія завершується у цьому році. Тим самим на державному рівні було визнано необхідність активної участі жінок у подоланні, попередженні конфліктів та ширше миробудуванні.
Як йдеться у пояснювальній записці до документа, його реалізація матиме вплив на:
- жінок і чоловіків, які постраждали від конфлікту (внутрішньо переміщені особи, сім’ї загиблих учасників АТО / ООС, полонених, постраждалі від насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, особи, які проживають на лінії розмежування, постраждалі від катувань / тортур під час утримання незаконними збройними формуваннями);
- осіб, які ухвалюють рішення, пов’язані з конфліктами та питаннями безпеки;
- жінок, які служать / працюють в секторі безпеки і оборони;
- громадські об’єднання, які займаються питанням просування миру та миробудівництва.
Інна Наливайко, Жінки:50%
