Фінляндія, яка головує у Раді ЄС, отримала нову прем’єрку – у неділю в голосуванні ради керівної Соціал-демократичної партії за кандидатуру глави уряду перемогла 34-річна Санна Марін, яка досі обіймала посаду міністерки транспорту. А вже 10 грудня її кандидатура була схвалена парламентом, пише Європейська правда.
Санна Марін змінить на посаді Антті Рінне, який пішов у відставку минулого тижня після шести місяців перебування на посаді після втрати довіри партнера по коаліції Центристської партії через незадовільне реагування на страйк поштової служби.
Світові ЗМІ одразу звернули увагу на той факт, що майбутня фінська прем’єрка стане наймолодшою чинною головою уряду у світі.
Досі звання наймолодшого прем’єра утримував українець Олексій Гончарук, випереджаючи 39-річну новозеландку Джасінду Ардерн.
Сама ж Марін стверджує, що ніколи не замислювалася про свій вік чи стать, і більше переймається причинами, які привели її в політику, а також тим, що дозволило їй завоювати довіру виборців.
Жінка, яка в юності вважала, що політика не для неї, насправді може похвалитися блискучою політичною кар’єрою. У медіа її називають політикинею покоління Instagram – активна у соцмережах, мама 22-місячної доньки ділилася з підписниками «вагітними» фото, світлинами з прайдів на підтримку одностатевих пар і романтичних подорожей із чоловіком.
Але дитинство у Санни Марін було геть не безхмарним.
Дівчинка з «веселкової» родини
У 2015 році після блискучого прориву на парламентських виборах Санна Марін розповідала фінському порталу Menaiset, що у дитинстві почувалася невидимкою, бо не могла говорити відкрито про свою «нетрадиційну» родину.
Річ у тім, що дівчинку виховувала мати-одиначка, яка згодом вступила в одностатеві відносини. Свого батька Санна не знала.
«Це було те, про що не можна говорити. Тільки зараз, в XXI столітті, дебати про «веселкові» сім’ї стали досить відкритими. Мовчання було найважчим. Ми не були визнані справжньою сім’єю або рівними з іншими. Але мене не надто цим цькували», – розповідає Марін.
Вона вважає, що саме родинний бекграунд вплинув як на її цінності, так і на бажання бути почутою і на щось впливати.
«Для мене люди завжди були рівні. Це не питання думки. Це – основа всього», – говорить Санна.
Її родина не могла похизуватися високим рівнем доходів і мешкала в орендованій муніципальній квартирі. Через це світ політики для Санни Марін тривалий час видавався геть чужим.
«Коли я навчалася в старших класах, то відчувала, що люди, які роблять політику, зовсім інші й мають інше походження, ніж я. У той час я не думала, що зможу теж брати у цьому участь», – каже вона.
Знову ж таки, впевненості у собі дівчині додавала мати, яка незважаючи ні на що говорила, що донька зможе досягти усього, чого забажає.
Підлітком Санна Марін підробляла у пекарні, а згодом – першою зі своєї родини вступила до університету міста Тампере. Ступінь магістра управлінських наук вона отримала в 2017 році – на той час її політична кар’єра вже набирала обертів.
Від депутатки міськради до прем’єр-міністерки
Перші спроби Санни Марін потрапити в політику пов’язані з муніципальними виборами 2008 року в Тампере, третьому за величиною місті Фінляндії, були невдалими. Депутаткою міської ради Тампере вона стала в 2012 році, а вже за рік очолила її. У міськраді Марін головувала до 2017 року, після чого була переобрана.
Паралельно розвивалась і її партійна кар’єра. Майбутня прем’єрка Фінляндії ще на початку політичного шляху пов’язала свою долю з соціал-демократією. З 2010 по 2012 рік Марін була першою віцепрезиденткою Соціал-демократичної молоді Фінляндії і входила до партійної ради Соціал-демократичної партії. У 2014 році її обрали другою заступницею голови Соціал-демократичної партії, а в 2015-му – депутаткою парламенту Фінляндії від виборчого округу Пірканмаа.
На початку цього року Санна Марін була вже заступницею голови Соціал-демократичної партії Антті Рінне, який після весняних виборів став прем’єром, і заміняла його під час хвороби. В уряді Рінне Марін дісталася посада міністерки транспорту.
8 грудня після оголошення Антті Рінне про відставку, рада Соціал-демократичної партії з незначною перевагою підтримала кандидатуру Санни Марін на посаду прем’єр-міністра.
За евтаназію і проти НАТО
Попри свою належність до Соціал-демократичної партії Санна Марін подекуди налаштована щодо неї критично. На її думку, в XXI столітті соціал-демократи доклали недостатньо зусиль задля зменшення нерівності в доходах і загалом між людьми.
Під час парламентської кампанії 2015 року майбутня прем’єрка висловлювалася проти ядерної енергетики і вступу в НАТО.
Щодо Північноатлантичного альянсу, то нічого дивного в цьому немає – традиційно у Фінляндії членство в НАТО підтримує незначна частина населення.
Санна Марін є прихильницею підвищення якості та доступності соціального забезпечення, покращення громадського здоров’я і не проти дозволити евтаназію.
Її партія виграла квітневі парламентські вибори з невеликою перевагою над націоналістичними «Справжніми фінами», зігравши на обіцянках покласти край непопулярним заходам жорсткої економії, які просував попередній правоцентристський уряд.
Після відставки Антті Рінне коаліція з п’яти політичних партій погодилася залишатися разом і продовжувати втілення політичної програми, оголошеної в червні, зосередивши увагу на значному збільшенні витрат на соціальне забезпечення та інфраструктуру, а також на обіцянці зробити Фінляндію вуглецево-нейтральною до 2035 року.
Санна Марін заявила, що згадана програма «склеює коаліцію», але визнала, що новому уряду доведеться «багато працювати, щоб відновити довіру». Її партія наразі користується підтримкою лише 13% виборців і перебуває далеко позаду «Справжніх фінів» з їх 24%.
Варто зазначити, що Санна Марін стане вже третьою жінкою-прем’єркою в історії Фінляндії. Однак чого країна не знала досі, то це того, що на чолі всіх коаліційних партій теж будуть жінки. Ба більше, чотирьом із п’яти партійних лідерок – менше 35 років: Лі Андерсон, яка очолює Лівий альянс, 32 роки; Марії Охісало із Зеленої ліги – 34; Катрі Кульмуні з партії «Центр» – 32; найстаршою є Анна-Майя Хенрікссон зі Шведської народної партії Фінляндії, якій 55 років.
Окрім цього, якщо вірити представленому Санною Марін переліку міністрів її майбутнього Кабінету, у фінського уряду є всі шанси стати і чи не найбільш «жіночним» у світі – з 18 міністерських портфелів 11 мають отримати жінки.
Колишній прем’єр-міністр Фінляндії Александр Стубб схвально оцінив коаліцію, заявивши: «Це демонструє, що Фінляндія є сучасною і прогресивною країною. Моя партія – не в уряді, але я радий, що лідери п’яти урядових партій – жінки».
Очікування щодо України
Майбутня прем’єрка Фінляндії досі не виступала із заявами щодо України, які привернули б увагу ЗМІ.
На посаді міністерки транспорту вона супроводжувала прем’єра Антті Рінне під час візиту до Москви наприкінці листопада.
Тоді фінський прем’єр заявив, що Росія відіграє вирішальну роль у вирішенні конфлікту в Україні.
«Відносини між ЄС та Росією можуть бути нормалізовані лише за умови повного виконання Мінських домовленостей. Ми не приймаємо окупації Криму. Фінляндія повністю слідує політиці ЄС», – наголосив Рінне.
Варто також нагадати зовнішньополітичні положення програми, оголошеної пів року тому, продовжити виконання якої домовилася коаліція. Росія в програмі згадується, але не окремо, а поряд з іншими великими державами, які розміщені в алфавітному порядку. Таке ж нейтральне ставлення простежується і щодо Північноатлантичного альянсу.
«В основі політики безпеки та оборони Фінляндії лежить збереження національної свободи дій і можливості вибору. При цьому зберігається можливість подати заяву на вступ до НАТО», – йдеться в програмі.
Окрім того, очікується, що посаду міністра закордонних справ в уряді Санни Марін збереже Пекка Хаавісто, який критикував Захід за надто м’яку позицію щодо Росії і виступав за активізацію ролі Фінляндії у врегулюванні російсько-українського конфлікту. При цьому він засуджував анексію Криму Росією та її війну на сході України. Також Хаавісто нещодавно приїздив до України і відвідав Станицю Луганську.
Коаліція з п’яти політичних сил на чолі з Соціал-демократичною партією має комфортну більшість у парламенті Фінляндії – 117 місць із 200.
Очікується, що найближчими днями депутати затвердять кандидатуру Санни Марін та членів її уряду, і наприкінці тижня вона матиме змогу представити Фінляндію на саміті ЄС, де серед іншого мають ухвалити рішення щодо продовження економічних санкцій проти Росії.
Іванна Костіна, Європейська правда
