Уже 14 років поспіль Світовий економічний форум (World Economic Forum) публікує глобальне дослідження – Індекс гендерного розриву (The Global Gender Gap Index).
Минулого року вимірювання охоплювали 149 країн світу, цього року – вже 153.
Індекс гендерного розриву вимірюється за чотирма показниками: економічна участь (1); розширення прав і можливостей у політиці (2); рівень освіти (3) та доступ до системи охорони здоров’я й тривалість життя (4).
Крім того, у цьогорічному звіті The Global Gender Gap Index 2020 вивчалися перспективи гендерного розриву в професіях майбутнього.
Звіт демонструє дуже неоднорідну картину. В цілому рух у напрямку досягнення гендерної рівності трохи пришвидшився: за результатами цього року, знадобиться 100 років для подолання глобального гендерного розриву (у прогнозах минулого року йшлося про 108 років). Більше політичне представництво жінок у різних країнах світу сприяло покращенню показників, хоча загалом саме політика та економіка, як і минулого року, мають найгірші показники.
Найневтішніші прогнози щодо гендерного паритету в економічній сфері, де вже прогнозують цілих 257 років, які знадобляться для подолання гендерного розриву. Минулого року йшлося про 202 роки.
Водночас, за прогнозами Світового економічного форуму, лише за 12 років вдасться досягнути гендерної рівності за показником «рівень освіти» (3). Вже зараз гендерний паритет за цим показником було повністю досягнуто у 40 із 153 країн, що увійшли до рейтингу (в Україні гендерний розрив за цим показником закритий на 99.8%).
Знадобиться 95 років, щоб подолати гендерний розрив у політичному представництві (2). У 2019 році жінки обіймають 25,2% парламентських та 21,2% міністерських посад у світі. Водночас у десятьох країнах жінки взагалі не представлені в урядах і парламентах.
Так званий «ефект рольових моделей» (role model effect) може сприяти досягненню позитивних результатів за такими показниками, як лідерство та заробітна плата. Поліпшення політичних можливостей для жінок, як правило, корелюється зі збільшенням кількості жінок на керівних посадах на ринку праці.
На відміну від цього позитивного руху у світі лідерства, прогрес щодо участі жінок на ринку праці призупинився, а фінансовий розрив зростає. За цими показниками найгірші результати демонструють країни, що розвиваються, таким чином нівелюючи досягнення країн з найвищим рівнем добробуту, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку.
Показник здобуття освіти, та доступу до системи охорони здоров’я наближений до гендерного паритету (96,1% та 95,7% відповідно). У галузі охорони здоров’я 48 країн майже досягли паритету, а 71 країна закрила гендерний розрив щонайменше на 97%.
Найбільшим викликом є показник економічної участі та можливостей (1). Це єдиний вимір, де помітний регрес. У звіті зазначені три основні причини цього: жінки більше залучені у сферах, де збільшується роль автоматизації та роботизації процесів; недостатньо жінок долучаються до професій, де зростання заробітної плати є найбільш помітним (зокрема, у високотехнологічних галузях), і жінки стикаються з багаторічною проблемою доступу до капіталу та недостатнього рівня доступності інфраструктури догляду за дітьми.
У всьому світі лише 55% жінок (у віці 15-64 років) зайняті на ринку праці на відміну від 78% чоловіків. У 72 країнах світу жінкам заборонено відкривати банківські рахунки або отримувати кредити.
У світі немає країни, де чоловіки витрачають стільки ж часу на неоплачувану роботу, як жінки. У країнах, де коефіцієнт найнижчий, він все ще становить 2:1.
Ринок майбутніх професій
Що стосується майбутнього, звіт показує, що найбільшою проблемою, що не дозволить закрити економічний гендерний розрив, є недостатнє представництво жінок у нових професіях. У сфері хмарних обчислень (cloud computing) лише 12% професіоналів – жінки. Так само, в галузі інжинірингу, обробки даних та роботі зі штучним інтелектом жінок відповідно 15% та 26%.
Як зазначено у звіті, для досягнення кращих показників та використання можливостей Четвертої промислової революції, кадрові стратегії повинні забезпечувати кращу підготовку жінок (з точки зору вдосконалення навичок чи перекваліфікації).
Лідери та аутсайдери
Країною з найкращим рівнем гендерної рівності залишається Ісландія (11-й рік поспіль) – (гендерний розрив закритий на 88%). Серед інших країни світу з ТОП-10 за індексом гендерного розриву: Норвегія (84.2%), Фінляндія (83.2%), Швеція (82%), Нікарагуа (80%), Нова Зеландія (79.9%), Ірландія (79.8), Руанда (79.1%), Німеччина (78.7%). Вперше до першої десятки країн увірвалася Іспанія (79.5%), стрибнувши з 29 на 8 місце.
Окрім Іспанії, найбільший прогрес продемонстрували Албанія (76.9%, 20-е місце), Мексика (75.4%, 25-е місце), Австрія (74.4%, 34-е місце), Ефіопія (70.5%, піднявшись на 35 позицій і цього року зайнявши 82-е місце).
Загалом 101 країна покращила свої показники за індексом 2019 року. Ще 48 країн продемонстрували незмінні результати.
Україна піднялась на 6 позицій та посіла 59 місце у світі, закривши гендерний розрив на 72%.
У другій сотні незмінно перебувають Японія (121-е місце), Китай (106-е), Індія (112-е), Угорщина (105-е), Туреччина (130-е). Закривають рейтинг Сирія (150-е), Пакистан (151-е), Ірак (152-е) та Йємен (153-е).
Тенденції
У всьому світі гендерний паритет становить 68,6%, а 10 країн, які знаходяться на найнижчих позиціях рейтингу, закрили розрив лише на 40%.
Найбільший рівень гендерної рівності демонструють країни Західної Європи (76,7%), далі йдуть країни Північної Америки (72,9%), Латинської Америки та Карибські острови (72,2%), Східна Європа та Центральна Азія (71,3%) Африка південніше Сахари (68,2%), Південна Азія (66,1%), далі йдуть Близький Схід та Північна Африка (60,5%).
Ці цифри, однак, маскують декілька ключових тенденцій, які суттєво впливають на час, який знадобиться для досягнення гендерного паритету. У Північній Америці прогрес зупинився протягом 2019 року, тоді як в Латинській Америці та в країнах Карибського басейну кілька країн покращили позиції протягом року.
Як рухатися вперед
Цьогорічний індекс виділяє сфери, яким потрібно приділяти більше уваги. На національному рівні більше політичне представництво для жінок – є нагальною потребою.
У звіті йдеться про те, що без представництва половини населення в політиці на державному та місцевому рівні, прогрес буде неможливим і в інших сферах. Це яскраво помітно у вимірі економічної участі та можливостей. Без зміни законодавства та культурного/соціального ставлення до кількості часу, яку жінки витрачають на неоплачену домашню роботу та догляд, тягар домашніх та доглядних обов’язків не буде врівноважено. Така ситуація надалі підриватиме кар’єрні можливості жінки.
Україна
Цього року Україна посіла 59-е місце серед 153 країн. Загальний індекс складає 72%. За показником «економічна участь та кар’єрні можливості» ми – на 39-му місці у світі (минулого року було на 28-му), за показником рівня освіти – як і минулого року, на 26-му місці, за показником «здоров’я та тривалість життя» – на 52-му місці (минулого року було 56), а ось за показником «політичні права та можливості» ми на 83 місці (минулого року було 105 місце).
За критерієм «жінки у парламенті» ми посідаємо 88 місце (минулого року було 121), а за показником «жінки на міністерських посадах» – 82 (минулого року було 102).
Підготувала Наталія Жачек, 50%
