У Косові шестеро жінок були призначені на вищі керівні посади. Це найбільша кількість із моменту закінчення війни в країні понад 20 років тому, пише Аль-Джазіра.
Так, 37-річна Вйоса Османі стала першою жінкою, що обійняла посаду спікерки парламенту. Щоправда, вона була претенденткою на прем’єрське крісло, однак прем’єром став Альбін Курті, лідер партії «Рух за самовизначення» (LVV). Османі ж була правоцентристською кандидаткою від Демократичної ліги Косова (LDK). Після тривалих перемовин між двома ключовими партіями Вйоса замінила новообраного спікера Глаука Конюфку.
Також вирішено було збільшити кількість міністерств із 12 до 15. При цьому п’ятеро жінок стали міністерками. Вони очолили міністерства економічного розвитку, юстиції, освіти, культури та місцевого самоврядування.
Вйоса Османі має чітке бачення щодо того, яким чином потрібно керувати парламентом.
«Кожен закон, який потрапляє до парламенту, має розглядатися через призму гендерної рівності», – сказала Османі через місяць після того, як стала першою жінкою на посаді спікерки парламенту Косова.
Османі є представницею нового покоління політиків, які вийшли на політичну арену наймолодшої нації в Європі. Вони повертають громадянам надію, що була втрачена за часів попередніх урядів на чолі з колишніми командувачами Визвольної армії Косова, де панували корупція та кумівство.
Вйоса Османі почала займатися політикою ще в підлітковому віці, коли стала активісткою LDK. У 2009 році очолювала апарат тодішнього президента Косово Фатміра Сейдіу. Депутатка парламенту Косова трьох скликань. Неодноразово очолювала парламентські комітети з питань європейської інтеграції та закордонних справ.
Юристка, викладає міжнародне право в університетах Косова та США. Відома тим, що відстоювала незалежність Косова від Сербії в Міжнародному суді в Гаазі (була представницею країни в суді).
Окрім рідної, володіє також англійською, турецькою, іспанською та сербською мовами.
Заміжня, мама двох доньок-близнючок.
«Це вперше люди відкрито говорили «ми хочемо жінок», – розповіла Ігбалле Ругова, виконавча директорка Жіночої мережі Косова, куди входять понад 150 жіночих груп та організацій, які виступають від імені жінок країни.
Призначення такої кількості жінок на вищі керівні посади стало безпрецедентним випадком за останні понад 20 років, відколи тут закінчилася війна.
«Мова йде про жінок із досвідом, про відважних жінок», – наголосила Ругова.
Активістки жіночого руху сподіваються на нову еру змін для 1,8 мільйона громадян Косова.
Тим часом LVV та LDK створили коаліцію щодо розподілу влади, провівши опитування після відставки колишнього прем’єра Рамуша Гарадиная (він постав перед Спеціальним судом у Гаазі для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років –ред.).
Ругова очікує, що нове покоління жінок в органах влади нарешті вирішить нагальні гендерні проблеми в Косово, такі як домашнє насильство, здоров’я жінок, безробіття та освіта.
За даними аналітичного центру «Ріінвест Інститут», у Косові частка участі жінок у складі робочої сили становить лише близько 18%. Це один із найнижчих показників у світі.
Османі переконана, що тут ідеться про гендерну нерівність і це шкодить економіці.
«Ось чому урядова програма, яку ми розробили разом, зосередила велику увагу на створенні таких умов, щоб жінки в нашому суспільстві могли знайти роботу та розширити свої економічні можливості», – заявила Османі.
Нещодавно Ругова та членкині її мережі надали Османі перелік вимог, які, як вони сподіваються, вона врахує та реалізує за час свого перебування на посаді. З-поміж іншого там ідеться про виділення коштів на притулки для тих, хто потерпає від гендерно зумовленого насильства, а також про відпустку по догляду за дитиною для татусів.
У свою чергу, Османі запевнила, що подбає про те, щоб у національному бюджеті постійно була стаття витрат на притулки для захисту жінок і дітей, що стали жертвами насильства.
«Я дуже сподіваюся, що ситуація буде повільно змінюватися в плані розвитку економіки, тому що для мене це є запорукою боротьби з насильством, покращення здоров’я, якості життя та рівня освіти», – сказала Ругова про нову владу.
Попередній уряд вилучив декретну відпустку із трудового права, виокремивши в інше законодавство.
Завдяки численним повідомленням про дискримінаційне ставлення до вагітних жінок чи до жінок, які перебувають у декретній відпустці, новий уряд заявив, що спрямує 400 інспекторів від Міністерства праці, щоб виявляти та повідомляти про дискримінацію. Раніше в країні над цим працювали близько 10 інспекторів.
Інша важлива проблема – це визнання жертв зґвалтування під час війни в Косові й поступ у справах проти злочинців. Адже пори те, що минуло вже понад 20 років, жоден зловмисник не поніс покарання.
«Ми мусимо прагнути до справедливості. Та ж сама ситуація із людьми, що зникли безвісти – покарати винних важливо, щоб мати мир», – сказала Ругова, маючи на увазі понад 1600 людей, які зникли під час війни і скоріше за все поховані в братських могилах у Сербії.
Нова міністерка юстиції, 32-річна Альбулена Хакхіу, вже відреагувала на озвучені проблеми і зустрілася з членкинями жіночої мережі Косова, які спеціалізуються на боротьбі з гендерно зумовленим насильством.
«Я відчула, що ми обрали справді незалежний уряд. Там вміють слухати і діють», – наголосила Ругова.
Інші феміністки вважають, що новій владі є куди рости.
«Звісно, така кількість жінок у владі – це чудова новина. Це те, чого ми не бачили в минулих урядах. Проте насправді ми хотіли б бачити значно кращі показники. 30% – звучить добре, але я думаю, що наша мета – прагнути до повної рівності, а отже – до 50%», – сказала Елі Гаші, соціологиня, феміністка та засновниця Alter Habitus – Інституту досліджень суспільства та культури в Приштині.
«Як бачимо, рівноправ’я і справедливість справді є ключовими в політиці нової влади, але наразі невідомо, що і як вони робитимуть. Сподіваюся, проблемні питання дійсно вирішуватимуться, а голос жінок не буде приглушеним. Щоб не було так, що у владі з’явилися жінки, і на цьому все закінчилося», – додала Гаші.
Тим часом Османі нібито справді прагне змін і має нове бачення щодо того, як влада має працювати на благо громадян, хоче повернути довіру до державних інститутів, надто – до правосуддя.
«Наприклад, коли ми говоримо про сталий розвиток, енергоефективність, якість повітря та право на доступ до чистої питної води, ми також сприяємо гендерній рівності, адже сьогодні одна з головних турбот матерів не лише у Приштині, а й в інших містах у Косові – це жахлива якість повітря, що призводить до загибелі тисяч людей».
Говорячи про свою роботу на посаді спікерки впродовж наступних чотирьох років, Османі пообіцяла не здавати позицій у жодній важливій сфері.
«Ви побачите, як ми будемо вести боротьбу за гендерну рівність, незалежно від того, яка тема обговорюватиметься в парламенті чи в уряді», – наголосила вона.
До речі
У Косові працює система квот, згідно з якою 30% місць у парламенті відводиться жінкам. 2001 році у країні відбулися перші демократичні вибори із застосуванням квот, і кілька перших парламентських циклів жінки потрапляли тільки на ці місця. Але згодом дедалі більше жінок балотувалися самостійно, минаючи квотний принцип.
«Мені здається, цьому посприяло те, що жінки, котрі працювали в попередніх скликаннях, продемонстрували високий рівень професіоналізму й переконали суспільство, що заслужили своє місце в політиці. У нас завжди дуже високі очікування від участі жінок у парламентській роботі, але ми ніколи не вимагаємо того самого від чоловіків. Коли ми впроваджували квоти для жінок, чоловіки запитували, чи вдосталь у нас для цієї діяльності кваліфікованих жінок. Ми ж у відповідь поцікавилися, чи вдосталь у нас кваліфікованих чоловіків у нинішньому парламенті?», – наголошує Османі.
Наразі 30-відсотковий квотний принцип впроваджений на всіх рівнях — від національного парламенту до місцевої ради. Згідно із законодавством, центральна виборча комісія не прийме в партії список для реєстрації, у якому не значаться жінки на кожному третьому місці, тобто не можна просто помістити їх усіх у кінець списку.
«Яким же був мій подив, коли, приїхавши одного разу в один із районів Косова на зустріч із депутатами місцевої ради, я побачила тільки чоловіків. На моє запитання, а де ж 30% жінок, мені пояснили, що обрали жінок, але замість них на засідання ходять їхні чоловіки. Дві години зустрічі я витратила не на роз’яснення змін до Конституції, а на пояснення, чому жінки мають нарівні з чоловіками брати участь в управлінні», — пригадала Османі.
На її думку, позитив квот у тому, що вони дозволяють жінкам прийти на відповідні посади й довести, на що вони здатні.
Валері Плеш, Аль-Джазіра
Переклала Вікторія Кобиляцька, 50%
