Український жіночий фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (НДІ) оприлюднив проміжні результати ґендерного моніторингу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
Виборчий процес розпочався 5 вересня, із 15 до 24 вересня включно триватиме процес висування кандидатів та кандидаток у депутати, а також кандидатів і кандидаток на посаду сільського, селищного, міського голови. Перші висновки моніторів стосуються необхідності застосування гендерних квот та впливу підвищення виборчої застави на гендерне представниццтво.
«Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування», – ідеться у заяві УЖФ.
Також в УЖФ наголошують, що ключовою у досягненні більш збалансованого представництва жінок у виборчому процесі та в політиці є роль партій. Ґендерний моніторинг стане основою для діалогу з політичними партіями щодо позитивних дій для досягнення ґендерної рівності.
Щодо дотримання квот
Виборчим кодексом України встановлено вимогу до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці списку має бути не менше двох кандидатів однієї статі. Таким чином, ґендерна квота становить 40%.
Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад.
Оскільки можливості самовисування на виборах до таких рад згідно Виборчого кодексу немає, роль партій у забезпеченні представництва жінок і чоловіків на виборах зростає.
На виборах до сільської, селищної, міської ради у малих містах до 10 тисяч виборців партії повинні забезпечити представництво не менше 30% осіб кожної статі в своєму виборчому списку.
Жінки, які складають 54% населення України, недостатньо представлені в органах місцевого самоврядування, і мають обмежений вплив на ухвалення важливих для громад рішень. Такими є вихідні дані для проведення моніторингу.
Зокрема, в складі обласних рад наразі тільки 15,3% жінок, або 259 із загальної кількості 1689 депутатів. Найменше представлені жінки у складі Житомирської, Одеської та Тернопільської обласних рад – нижче 10%. В жодній з обласних рад представництво жінок не сягає 25%.
У складі міських рад м. Києва, міст – обласних центрів, міст Краматорська і Сєвєродонецька – 19,7% жінок, або 244 депутатки із загальної чисельності депутатського корпусу у 1237 осіб. Найменше представлені жінки у складі міської ради Ужгорода (8,3%), Черкас та Івано-Франківська (по 9,5%).
Щодо виборчої застави
Несприятливим фактором для участі жінок у місцевих виборах є зростання розміру виборчої застави. Розмір застави, встановлений Центральною виборчою комісією з огляду на положення Виборчого кодексу, є вищим за показники 2015 року в середньому в 4,4 рази для обласних рад і в 4,5 рази – для міських рад та кандидатів та кандидаток у міські голови міст-обласних центрів.
Для обласних рад, найбільше зросла застава в Київській області – в 4,6 рази, з 70 446 грн до 325 931 грн.
В 4,5 рази зросла застава у Волинській, Львівській та Рівненській областях.
Для реєстрації списків на виборах до міських рад та кандидатів та кандидаток у міські голови, найбільше зросла застава для Івано-Франківська (в 5,1 рази), Хмельницького та Луцька (в 5 разів) а також у Вінниці (у 4,8 рази).
«В той же час, лише за офіційною статистикою середня заробітна плата жінок в 2019 році була нижча на 23%. Значне підвищення розміру виборчої застави матиме непропорційний вплив на можливості жінок і чоловіків брати участь у місцевих виборах», – ідеться у заяві УЖФ.
50%
