Українські медіа цитують жінок як експерток лише у 24% матеріалів. Водночас чоловіки в ролі експертів виступають утричі частіше – у 76% матеріалів. При цьому, жінки майже не фігурують у матеріалах на політичні та економічні теми, у сюжетах про бойові дії в Донецькій і Луганській областях.
Найчастіше жінки є героїнями сюжетів та матеріалів соціального спрямування, потрапляють до теленовин як жертви нещасних випадків і насильства, зображуються в традиційних ролях – як волонтерки, вчительки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки, медичні працівниці та працівниці культурної сфери, а також як сексуальні об’єкти або представниці шоу-бізнесу. Про це свідчать результати моніторингу двадцяти найпопулярніших загальноукраїнських інтернет-видань, п’яти друкованих видань та одинадцяти загальнонаціональних телеканалів, який провели громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» у вересні 2020 року на замовлення Національного демократичного інституту (НДІ).
Як показало дослідження, у ролі героїнь матеріалів онлайн-видань жінки трапляються втричі рідше, ніж чоловіки. Цей показник у середньому становить 28% героїнь проти 72% героїв. Найбільше героїнь у матеріалах зафіксовано в таких медіа: «Політека» (46%), ТСН (44%) та 24 канал (37%); найменше – у виданнях «Ліга» та 112.ua (по 15%), «Дзеркало тижня» (13%).
«У деяких жовтих медіа показник гендерного балансу героїнь проти героїв може здаватися більш-менш гендерно збалансованим. Однак якщо детально досліджувати кожен матеріал таких медіа, то помітно, що ці медіа насичені шкідливими секситськими, принизливими словосполученнями, лексикою та заголовками щодо жінок. Деякі медіа все ще хворіють на сексизм та дискримінацію, тому говорити про гендерний баланс на таких ресурсах не варто», – каже експертка ІМІ Яна Машкова.
Що ж до експерток, то на їхні коментарі можна натрапити лише в кожному п’ятому матеріалі: в середньому це 19% експерток проти 81% експертів. Журналісти найчастіше залучали жінок як експерток у таких медіа: ТСН (31%), 24 канал (27%), «Новое время» та УНІАН (по 23%); найменше – у 112.ua (10%) та «Дзеркалі тижня» (6%).
У моніторинговий період найчастіше згадувалися такі експертки: канцлерка Німеччини Ангела Меркель, опозиційна лідерка Білорусі Світлана Тихановська, українські народні депутатки від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, Людмила Буймистер, народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, і поодинокі згадки про народних депутаток від «Голосу» і «Батьківщини» – Інну Совсун та Альону Шкрум.
Експерти ІМІ зафіксували, що в період моніторингу 9 із 20 медіа опублікували хоча б один матеріал з ознаками дискримінації або з принизливими сексистськими меседжами / лексемами щодо жінок. Найчастіше журналісти використовували вульгарний опис жіночого тіла (об’єктивацію) та вдавалися до ейджизму.
Що ж до індексу фемінітивів, то їх вживають усі онлайнові медіа, які ввійшли до моніторингу. Однак варто звернути увагу на частоту використання. Найчастіше фемінітиви використовують у своїх текстах такі медіа: 24 канал – 46% загальної кількості матеріалів, де були згадані жінки, «Суспільне» – 37% та «Українська правда» – 35%.
У політичних ток-шоу центральних телевізійних каналів беруть участь 23,5% жінок та 76,5% чоловіків (тут поділ на героїв і експертів не застосовується, оскільки важко визначити конкретну функцію учасника чи учасниці ток-шоу). Саме в ток-шоу були зафіксовані явні випадки сексизму та упередження щодо жінок.
Наприклад, один із гостей «Українського формату» на NewsOne 9 вересня, політик Михайло Добкін, кажучи про народну депутатку Галину Янченко зі «Слуги народу», вдався до некоректних висловлювань: «Янченко на себя бы посмотрела: не помешало бы чаще голову мыть. Можете мне сделать замечание». Ведучі не відреагували на цю фразу. Моніторингові дослідження «Детектора медіа» свідчать, що така ситуація є типовою для ток-шоу телеканалів, які належать до «групи Медведчука» (112, ZIK і NewsOne).
Кандидатка на посаду київського міського голови й народна депутатка Ірина Верещук у програмі «Народ проти з Наташею Влащенко» на каналі «Україна 24» побачила сексизм у словах журналіста Ігоря Лесєва, зокрема його іронії щодо гасла «Новий мер буде жінкою». Натомість у програмі «Право на владу» 10 вересня на каналі «1+1» народна депутатка Ірина Геращенко допитувалася в Ірини Верещук про її ставлення до «дрімучого сексизму» в лавах «Слуги народу».
Через увагу до подій у Білорусі, де частиною протестів є жіночі марші, дещо зросла присутність жінок у міжнародних новинах. Зокрема, слово дають учасницям протестів і активісткам.
Жінок-експерток у новинах та ток-шоу телеканалів 26% проти 74% чоловіків. Найвищий відсотковий показник експерток зафіксовано на Прямому, СТБ та «UA:Першому». Значно менше на ICTV, «Інтері» та NewsOne.
На Прямому каналі жінки коментували ситуацію в 46% випадків, на СТБ – в 41,5%. На суспільному «UA:Першому» відсоток жінок-експерток становив 35% у порівнянні з 65% чоловіків. Значно менший відсоток жінок-експерток зафіксовано в новинах ICTV та «Інтера» – 18% та 17% відповідно. На телеканалі NewsOne протягом моніторингового періоду в новинах було менш ніж 17% жінок-експерток.
Жінки-експертки найчастіше з’являлися в сюжетах, присвячених соціальним темам. Коментарі давали представниці державних органів влади, керівниці соціальних служб, пресслужб, правоохоронних органів, представниці громадських організацій. Експертів-чоловіків найбільше в новинах на політичні та економічні теми.
У новинах загальнонаціональних телеканалів протягом моніторингового періоду не було виявлено прикладів сексизму. На «1+1» 8 вересня вийшов сюжет про фемінітиви, у якому перехожих запитували про їхнє ставлення до цих слів. З вуст опитаних на вулиці перехожих лунали версії «адвокатша» (від «адвокат»), «електричка» (від «електрик») та «посолка» (від «посол»). Утім, у сюжеті експерт Інституту української мови наголосив, що з часом фемінітиви перестануть дивувати мовців.
У друкованих медіа в кожному третьому матеріалі жінка трапляється в ролі героїні – 36%. Водночас чоловіки вдвічі активніше фігурують у медіа як герої – 64%. Гендерного балансу дотримуються такі друковані видання: «Газета по-українськи» – 54% жінок та «Факти» – 50%. Найменшу кількість героїнь зафіксовано в журналі «Новое время» – 22%.
Експертки коментують лише 28% матеріалів, водночас згадки про чоловіків як експертів трапляються в 72% матеріалів.
Найчастіше жінки в друкованій пресі коментують тему здоров’я, бізнес та матеріали на соціальну тематику.
Під час моніторингового періоду не зафіксовано сексистських або дискримінаційних текстів.
Лідер із найвищим індексом фемінітивів – журнал «Тиждень» (100%), у всіх матеріалах видання, де згадувалися жінки, використано фемінітиви. Найменше фемінітивів використовують у виданні «Факти» (30% загальної кількості згадок про жінок).
Дослідження контенту онлайн- та друкованих медіа проводилось із 7 до 13 вересня включно у 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: «Українська правда», «Кореспондент», «Страна», ТСН, РБК-Україна, «Обозреватель», 24 канал, «Цензор», НВ, «Гордон», «Политека», «Дзеркало тижня», «Лига», УНІАН, Укрінформ, 112.юа, «Сегодня», «Газета.юа», «Суспільне», ZIK та п’яти друкованих виданнях: «Країна», «Тиждень», «Газета по-українськи», «Новое время», «Факти». Вибірка становила 5000 новин для онлайнів та всі матеріали, що вийшли в цей період у друкованих медіа.
Дослідження контенту телеканалів охопило новини, підсумкові тижневики та окремі суспільно-політичні ток-шоу, що вийшли в період із 7 до 13 вересня включно на телеканалах «Інтер», 1+1, «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, Прямий канал, ZIK, 112, NewsOne, «Україна 24» і «UA:Перший».
Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в межах Фонду розвитку ефективного врядування. Думки висловлені тут належать авторам та не обов’язково відбивають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.
50%
