Головна Статті Навіщо Україні Стамбульська конвенція – Ірина Суслова, народна депутатка України

Навіщо Україні Стамбульська конвенція – Ірина Суслова, народна депутатка України

0
740

Ірина Суслова, народна депутатка України

Навіщо Україні Стамбульська конвенція - Ірина Суслова, народна депутатка України

Багато списів зламано в дискусіях щодо ратифікації Стамбульської конвенції, мета якої – запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. На жаль, деякі наші політики хочуть одночасно здаватися розумними й красивими, і тому вигадали дуже своєрідну формулу ратифікації цього документа. Мовляв, ми за нього проголосуємо, але внесемо до Конвенції зміни та вилучимо звідти таке ненависне для декого слово «гендер». У результаті таких маніпуляцій Стамбульська конвенція і досі чекає своєї черги на розгляд в сесійному залі парламенту.

Найбільшою проблемою в цьому процесі є нерозуміння значення документа.

Можна наводити багато цифр, які продемонструють, що в Україні справи із захистом жінок від насильства зовсім кепські. Десятки тисяч їх в своєму ж домі стають жертвами побиття, морального пресингу, знущань та навіть вбивств.

Замість аналітичних викладок – одна конкретна історія, яка увібрала в себе увесь той біль, який щодня відчувають жертви насилля. 30-річні кияни Олена та Іван одружились. Вона – менеджер з продажу, він – багатий бізнесмен. Походження його статків Олена уявляла досить приблизно, її не насторожила й дивна поведінка чоловіка, схильність до агресії і той факт, що Олена була вже третьою його дружиною.

Скоро Олена чекала дитину й розраховувала, що народження малюка зміцнить родину. Але ще на стадії вагітності Іван виселив її в іншу квартиру й поступово крок за крок ставав все більш чужою для неї людиною. Після народження доньки Олена, попри приниження з боку чоловіка, хотіла зберегти родину. Але що далі, то було зрозуміліше, що шлюб довго не триватиме. Врешті-решт, вона подала на розлучення.

І тут її життя перетворилося на пекло. Іван задіяв усі свої зв’язки та не поскупився грошима аби відібрати дитину в матері. На жінку були навіть напади бандитів з «легкої руки» екс-чоловіка.

У результаті в Олени забрали не лише дитину, але й квартиру, яку вона придбала ще до шлюбу. Підкуплені свідки показали, що це спільно нажите майно й на нерухомість наклали арешт. Іван прямо сказав колишній дружині, що перетворить її на жебрачку й змусить просити милостиню в метро.

Олена потрапила в пастку, де кожен наступний крок ще глибше затягує її в прірву. В ситуації, коли все вирішують гроші, й будь-який збоченець з грошима може довести свою правоту, не залишається нічого іншого, ніж апелювати до громадськості та зробити цю справу максимально публічною.

Ось такі реалії родинного життя в Україні. На місці Олени завтра може опинитися будь-хто з молодих дівчат, яких безкарно використає грошовитий бандит, викине на смітник як відпрацьований матеріал та ще й поб’є й оббере до нитки. Можливо, в сім’ях тих, хто виступає проти Стамбульської конвенції, все добре, можливо, вони живуть в ілюзорному світі й думають, що у всякого українця є свій садок вишневий коло хати та родинна злагода.

Але це позиція боягузів, яким страшно навіть визнати існування проблеми. Й після цього політики мають нахабство говорити про аморальність слова «гендер» у Стамбульській конвенції? Скажіть про це тисячам жінок – побитих, покалічених фізично й психологічно, людям, яким зламали долю й продовжують далі щоденно її ламати. Вийдіть із власної зони комфорту і відчуйте чужий біль. Впевнена, що тоді ви переглянете свої погляди та зробите єдиний вірний крок до ухвалення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Джерело: http://nv.ua/

Більше публікацій
Більше публікацій Статті