Дискримінація за статтю та віком в українські політиці присутня постійно, незалежно від рівня ради та рівня чиновників. Надмірна увага журналістів, громадськості, депутатів чи чиновників до зачіски, одягу, віку колег-жінок – цілком звичне явище.
50% поспілкувалися із жінками, які у своїй роботі зазнають дискримінації через вік, стать або сімейний стан та дізналися як реагують на це жінки та чи є законні способи протидії на такий булінг.
Жінки часто чують на свою адресу доброзичливий сексизм
Євгенія Плугіна, радниця міністра освіти із стратегічних комунікацій, помічниця народного депутата, на місцевих виборах 2020 балотувалася у Черкаську обласну раду. Після публікації у місцевих черкаських ЗМІ інформації про її призначення отримала чимало дискримінаційних коментарів щодо віку, зовнішності, інтелекту та способів отримання посади.
«Хтось сумнівався, що дівчина у 29 років нічого вартісного не може порадити, хтось приписував мою посаду як заслугу зовнішності. Людям простіше думати, що мене хтось проштовхує, аніж повірити, що перед ними справді класний фахівець. Хоча я навчалась за кордоном та маю дві вищі освіти.
Я помічаю, що жінки в політиці чи на топ-посадах усе ще стають жертвами булінгу та сексизму. Досі жінка повинна працювати в кілька разів краще і більше, щоби бути з чоловіком на одному рівні. Якщо ти ще і симпатична, то повинна ще більше працювати, щоб люди не думали, що тобі все прийшло, бо ти просто вродлива. Наприклад, я по роботі інколи бачилася з експертом-чоловіком, одного разу ми спілкувалися і розмова закінчилася тим, що він каже: «О, ти ще й розумна виявляється». У той момент в мене були змішані почуття: ніби він хотів сказати комплімент, а вийшло дуже неоднозначно, адже від початку розмови про мене не думали, як про фахівця. Краса та розум в уявленні багатьох взаємовиключні.
Жінки часто чують на свою адресу доброзичливий сексизм. Скажімо, мені можуть давати поради, мовляв: «Ти така гарна, тобі треба йти на телебачення, а не займатися нудними чоловічими справами». Можуть до мене звернутися: «дівчинка», «сонечко», «Женічка». Тоді доводиться пояснювати, що «я не сонечко», має бути дистанція і розуміння, що ми на роботі, і ми тут всі фахівці та фахівчині. Такі звертання не просто неприємні, вони ще й знеособлюють.
Більш агресивні коментарі отримую тільки у коментарях під публікаціями, де можна писати анонімно. Звісно, що це неприємно, але я намагаюсь не звертати на це уваги».
Читайте також: «Рада жіночих ініціатив» виклала нові відео про протидію сексизму
Поради від ЮрФем:
Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка у будь-якій її формі мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства. Найчастіше такий тиск відбувається саме в інтернеті.
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу – подбайте про свою безпеку та зверніться за допомогою.
1. Ви маєте право ігнорувати всі повідомлення від кривдника скористатися функцією у певній соцмережі «обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.
2. Маєте можливість модерувати коментарі до своїх публікацій.
3. Змініть свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.
4. Пароль до акаунтів та профілів повинен бути складним. Періодично змінюйте його. І в жодному разі не передавайте іншим.
Читайте також: #НеЦінаПолітики і місцеві вибори: Якщо вас не атакують, вас не сприймають усерйоз
5. Головне не поспішати виплескувати свій негатив у кіберпростір.
6. Збирайте факти. Треба вміти зберегти підтвердження факту кібербулінгу. Якщо щось неприємно вразило, зачепило, засмутило – збережіть. Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.
Як на комп’ютері так і у телефоні необхідно зробити скірншоти тих повідомлень, які принижують Вашу гідність та ділову репутацію.
7. Поцікавтеся у друзів та знайомих, хто з них бачив пости та коментарі кривдника.
8. Заблокуйте кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів.
Кібербулінг є формою насильства, а так якщо ви стали жертвами будь-якої форми насильства, ви маєте право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Про цю проблему треба говорити публічно
Минулого року Євгенія Бардяк стала депутаткою Івано-Франківської обласної ради, до цього 5 років працювала на окрузі, тож у громаді її знали. Їй теж доводилося стикатися з сексизмом й дискримінацією.
«Під час знайомства з головами громад мого округу та після моєї пропозиції налагодити співпрацю, колега-депутат із того ж округу неоднозначно зазначив, що піді мною головам рад приємно буде працювати.
Іноді у відповідь на сексистські закиди я віджартовуюся, підтримуючи цю тему. Бо буває легше віджартуватися, ніж пояснити у чому насправді проблема. Можливо, це така форма захисту. Але останнім часом ловлю себе на думці, що так неправильно. Відчуваю, що колегам, які висловлюються як сексисти, треба допомогти зрозуміти, у чому їхня помилка. Саме тому, вважаю, про цю проблему треба говорити публічно.
Читайте також: Блог Євгенії Бардяк/ Коли є чіткий план кампанії, немає паніки і хаосу
Частими є випадки, коли колеги-чоловіки під час якихось урочистостей звертаються «дівчата» або «гарні дівчата». Під час останнього такого, де я була зі своєю помічницею серед інших колег-чоловіків, до мене звернулися, що якщо я вже покидаю подію, то можу залишити з ними свою помічницю.
Мене засмучує, коли у колі друзів-політиків часто представляють як «наймолодшу колегу» або «наша молодь» і дають слово для виступу десь наприкінці. Хоч мені уже майже 38 років і, крім того, я є кандидаткою медичних наук та маю безліч інших достойних заслуг. Також жінки-колежанки дозволяють собі звертатися у применшувальній формі, наприклад, кажуть мені «Женічка», хоч ми не є подругами і нас поєднує тільки політика».
Поради від ЮрФем:
- Необхідно берегти докази сексистських дій, а саме аудіо чи відео запис із попередженням про зйомку, скріншоти повідомлень у соціальних мережах, месенджерах тощо, збереження електронних листів.
- Повідомити про випадок людям, яким довіряєте, зокрема показати повідомлення у соціальних мережах спільним друзям, щоб мати свідків цього випадку.
- Написати заяву в поліцію про вчинення відносно вас насильства за ознакою статі. У заяві необхідно вказати дату та час останнього випадку, якщо таких випадків було декілька, вказати про це у заяви. Також зазначити що саме відбулося, якщо це сексизм, то в чому він проявлявся, якщо це утиск чи інші форми цькування також вказати в чому саме полягали ці дії.
- У заяві в поліцію вказати, що такі висловлювання, дії завдали вам психологічної шкоди, Ви переживаєте за своєї життя і здоров’я та просити тягнути винних осіб до відповідальності.
Пам’ятайте у випадку сексиських висловлювань, цькувань, утисків тощо ви маєте право звернутися до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації!
Саме таким правом на суд скористалася Ірина Нижник, громадська активістка, кандидатка у депутатки Тетіївської міської та Київської обласної рад. У передвиборчий період, на своїй сторінці у Фейсбуку Ірина опублікувала інформацію про учать у виборах. Публікацію перепостили у місцеві групи, де з’явилися коментарі від місцевої чиновниці, щотаку кандидатку не підтримають, оскільки «людина, яка переступила тридцятирічний рубіж і не стала ні дружиною ні матір’ю, не може стати ніким, оскільки нікого, окрім себе не любить і не поважає».
«Звісно, що було неприємно отримати такий коментар, бо яке відношення мій вік та сімейний стан мають до виборів, як показують мою фаховість та експертність? Тому за підтримки проєкту «Вибори без сексизму» я подала до суду. Перше слухання по справі призначили на 3 березня. Я не знаю, скільки забере часу процес і якими будуть результати, але мені важливо було зробити такий крок, щоб просто був приклад для інших, і жінки розуміли, що можна і треба себе захищати від таких коментарів», – говорить Ірина.
Інна Наливайко, для 50%
