За освітою Ірина Бульгак – учителька історії, але за фахом ніколи не працювала. Під час декретної відпустки зацікавилася розвитком міста, заснувала паблік у фейсбуку «Клуб любителів Скадовська».
«У 2019 році ми з колегою робили серію інтерв’ю і фотосесію для місцевих жінок. Героїнь обирали самі. Серед них були педіаторка, бізнесвумен, стилістка, учителька танців, косметологиня, зооволонтерка. Через рік нам запропонували робити онлайн-видання Скадовськ.city», – розповідає Ірина.
Там вона працює і досі, поєднуючи роботу із депутатством у Скадовській міській раді:
– У 2020 колишній міський голова Скадовська Олександр Яковлєв вирішив іти на вибори разом з командою «Самопомочі». Я хотіла їх підтримати , бо у нас схожі цілі та цінності. За часів Яковлєва я бачила позитивні зміни у Скадовську, з’явилося вуличне освітлення, влада стала прозорішою, молодь – активнішою. У місті почали говорити про туризм, майбутнє та розвиток. Я запитала, яким чином можу долучитися, і мені запропонували йти у депутатки.
Якщо чесно, спершу я це сприйняла без особливого захвату, бо усвідомлювала, що не маю досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. Але подумала і вирішила йти на вибори. У списку я була п’ятою.
Чи було від когось упереджене ставлення до вас, бо ви жінка, яка вирішила йти у депутатки?
Насправді я особливо не звертаю уваги на чужі невдоволення. Я ж була адміном у «Клуб любителів Скадовська»! Як-то кажуть: «Це web 2.0, дєтка», адміністрування зробило мене набагато жорсткішою. Я завжди за конструктивну критику, але зневага й знецінення – це неприпустимо. Пропонуйте, а не лише зневажайте чужу роботу.
Є люди, які зневажають інших – за гендерною ознакою, через національність, статус, погляди на життя. Мені неприємні такі речі, і я намагаюся зупиняти їх. Переконана: тут справа у повазі. Хоч би якою емоційною була людина, але якщо у неї є повага до опонента, то дискусія залишиться у рамках пристойності.
Читайте також: Людмила Погрібна: «У нас єдина партія – Музиківка»
Які стосунки всередині партії і взагалі у міськраді?
У міськраді від «Самопомочі» три жінки, обидві мої колеги старші та досвідчені. Завжди можу звернутися до них по допомогу та пораду.
Попри те, що і жінок у нас достатньо, коли трапляються суперечки і чоловіки не можуть порозумітися, у такій ситуації жінці важко взяти слово. Чоловіки-депутати не чують жінок.
Трапляються ситуації, коли колеги дозволяють собі ображати жінок у міськраді. Але це ті люди, яким все не так і всі не такі. Заради справедливості додам, що є й такі жінки, які вміють користуватися із гендерних стереотипів і маніпулювати тим, що вони «слабка стать». Ще є над чим працювати…
Які у вас враження від політичної діяльності за пів року?
Я бачу, що коли жінка починає виходити на перші ролі, до неї ставляться упереджено. Часто від чоловіків можна почути: «Ми вже вирішили, ой, а що ми тобі не сказали?». Але, знаєте, така ситуація не лише у політиці.
На щастя, в моєму оточенні багато чоловіків, які ставляться до жінок як до рівних. Тому коли мені в ситуації, де треба прийняти складне рішення по суті, раптом кажуть «сонечко» чи щось подібне – я такого не сприймаю.
Ви навчилися давати відсіч таким «компліментарним» знеціненням?
Для мене дати відсіч, насправді, не проблема. Хоча часом я можу і змовчати. Спершу. Залежить від стосунків із людиною. Від одного почуєш «сонечко» – і це нормально, бо це твій вчитель і близька людина. А від малознайомого колеги чи опонента таке ж звертання – це приниження, применшення твоєї ролі в дискусії.
Читайте також: «О, так ти ще й розумна!»: як публічним жінкам протидіяти дискримінації
Що ви плануєте зробити за п’ять років, на які вас обрали?
Коли я заглибилася у політичне життя Скадовська, то побачила, що у нас нічого не змінюється вже давно. Я й мої однодумці маємо гарні ідеї для розвитку міста. Серед них: реконструкція стадіону східного мікрорайону, освітлення у кожному населеному пункті Скадовської громади. Хотілося б, щоб кожен у громаді відчув, що влада працює для нього.
Мрію про професійно-технічний навчальний заклад. Молодь громади повинна мати можливість отримати освіту, не виїжджаючи далеко від дому.
А ще Скадовську дуже потрібні фахівці сфери туризму, готельного та ресторанного бізнесу.
Мрію, щоб ми створили у місті комфортне середовище для всіх. Нещодавно на школі «Я – депутатка» нам розповіли про гендерно орієнтоване бюджетування. Це стало для мене стало справжнім відкриттям. Я ніколи не думала про бюджет під цим кутом.
Але воно дуже суглосно з тим, як я бачу свою мету: щоб незалежно від того, де ми живемо, у селі чи місті, незалежно від віку та інших обставин, ми відчували себе впевнено, безпечно і затишно у своїй громаді.
Натомість часом доводиться чути: «Усе ж добре. Ну, старі рейки, але ж їдемо», «Для чого нам ці гранти?», «Для чого нам інтернет, давайте камку кидати» (камка – це водорості на пляжі). Мовляв, краще нічого не змінювати.
Я поважаю депутатів та всіх, хто працює у міськраді, але у декого вже настала профдеформація: за багато років люди не можуть побачити, яких змін потребує місто, око замулилося. Хочеться зробити місто зручним не тільки для дітей та людей похилого віку. Скадовськ – це приємне місто, щоб народитися тут і провести старість, але хочеться, щоб і молодь мала чим займатися.
Дар’я Бура, для Жінки:50%
