25 червня набуває чинності Міжнародний договір про боротьбу із насильством та переслідуваннями. Це перший документ, у якому подано міжнародне визначення насильства та домагань у сфері праці.
Про це повідомляє Міжнародна організація праці.
Конвенція проти насилля та харасменту на роботі (№190) була ухвалена ще у 2019 році. До сьогодні її ратифікували шість країн: Аргентина, Еквадор, Фіджі, Намібія, Сомалі та Уругвай.
«Насильство та переслідування на виробництві мають різні форми і призводять до фізичної, психологічної, сексуальної та економічної шкоди. Пандемія COVID-19 лише підтвердила цю проблему. Від початку епідемії в різних країнах повідомляли про численні випадки насильства та домагань, пов’язаних з роботою, особливо щодо жінок та вразливих груп.
Із нагоди набрання конвенцією чинності, Міжнародна організація праці розпочинає глобальну кампанію зі сприяння її ратифікації та впровадженню у інших країнах. Кампанія має на меті простими словами пояснити, що таке конвенція №190, які питання вона охоплює та як протидіє насильству та переслідуванням у сфері праці», – йдеться у повідомленні організації.
Як в Україні ставляться до конвенції №109?
Україна активно включається у процес ратифікації конвенція проти насилля та харасменту на роботі. Уже кілька років на експертному рівні триває обговорення щодо ратифікації 190 конвенції МОП в Україні, зазначає Олександра Голуб, голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних».
«І профспілки, і уряд підтримують ратифікацію. У парламентських комітетах також планували обговорити приєднання України до цього документа. Загалом, я позитивно оцінюю наші шанси на ратифікацію», – зазначає експертка
Також, до річниці ухвалення конвенції, в Україні відбулися обговорення щодо важливості її імплементації у національне законодавство.
«Ми маємо із різних сторін інформацію про ті чи інші порушення, із якими стикаються працівники – сексуальні домагання на робочому місці, вияви насильства, переслідування, психологічний тиск. І, без сумніву, наявність міжнародного стандарту, який нагадує всім, що такі дії є неприпустимими, дуже важливе», – зазначає урядова уповноважену з гендерної політики Катерина Левченко у коментарі Укрінформ.
Читайте також: Законопроєкти про сексизм: розбираємося що до чого
Підтримують і ратифікацію профспілки. Так, в.о. заступника голови Федерації профспілок України Богдан Оверковський вважає, що чимало людей навіть не усвідомлюють, що вони стикаються із різними формами насильства на роботі.
«Уже у першій статті конвенції йдеться про різні форми насильства – сексуального, фізичного, психологічного, економічного. І якщо українським працівникам донести суть цієї конвенції, то кожен зможе підтвердити, що він щоденно відчуває на собі це насильство, незалежно від соціального статусу, сфер діяльності, розміру заробітної платні чи посад», – зазначив він.
Ратифікація конвенції допоможе комплексно підійти до вирішення проблеми із насильством у сфері праці. Поки ж в українському законодавстві такого документу, який би регулював цю сферу немає.
«На сьогодні ж в Україні діють окремі норми щодо протидії харасменту. У нашому законодавстві вживається термін «сексуальні домагання», а також «сексуальне насильство» та «примушування до вступу у статевий зв’язок». Кримінальний кодекс визнає такі дії злочином», – підсумовує Олександра Голуб.
50%