Питання ратифікації Стамбульської конвенції на порядку денному в парламенті, але потрібно продовжувати адвокаційні кампанії. Такі висновки зробили учасники та учасниці конференції депутатських груп із гендерних питань, яка об’єднала депутаток зі всієї країни.
Ішлося також про особливості голосування звернення за Стамбульську конвенцію на місцях та про те, як знайти аргументи для інших депутатів і депутаток у громаді.
«Навіть після ратифікації треба й надалі роз’яснювати, як дотримуватися тих чи інших положень конвенції, аби вона діяла»
Одним із перших регіонів, де проголосували за звернення до керівництва країни на підтримку ратифікації, була Чернігівська область. Депутатка Чернігівської облради, голова депутатської групи Юлія Заїка, зазначила, що за підтримку цього рішення проголосували майже одноголосно. Водночас, за її словами, такій підтримці передувала активна адвокаційна кампанія у межах області.
Читайте також: Чому Україна має ратифікувати Стамбульську конвенцію
«Підтримка депутатами й депутатками ратифікації Стамбульської конвенції не виникла на рівному місці. До цього була тривала адвокаційна компанія на регіональному рівні. Ми багато співпрацювали із громадськими організаціями, проводили просвітницьку роботу і з громадою, і з органами місцевого самоврядування… Надавали аналітику звернень від постраждалих, висвітлювали історії жінок, які потрапили у складні ситуації, збирали і національний, і міжнародний досвід протидії насильству. Таким чином формували довіру до теми та підтримку конвенції. Так, у нас немає ілюзій, що всі однаково розуміють важливість Стамбульської конвенції та її положень. Тому знаємо, що потрібно продовжувати інформаційні кампанії. І навіть після ратифікації треба й надалі роз’яснювати, як дотримуватися тих чи інших положень конвенції, аби вона діяла», – переконана Юлія Заїка.
Важливо шукати серед депутатського корпусу людей зі спільними інтересами
Труднощі у пошуку підтримки серед депутатів також мали й інші ради. Але, як зазначила депутатка Тернопільської міської ради, співголова депутатської групи «Рівні можливості» Маріанна Юрик, важливо серед депутатського корпусу шукати людей зі спільними інтересами.
«Спочатку нас, депутаток, об’єднала тема, яка кожній була важлива – протидія домашньому та гендерно зумовленому насильству. Ми з депутатками із різних фракцій брали участь у багатьох акціях, зустрічах, круглих столах, присвяченіх цій темі. А згодом усі об’єдналися у депутатську групу, аби наша робота у цій сфері була більш дієвою. Зараз ми активно працюємо у цьому напрямку. Зокрема, запровадили лекції в навчальних закладах для попередження та виявлення насильства у сім’ї».
«Звернення до ВРУ від міських рад є дієвими механізмом»
У свою чергу, народна депутатка Марія Мезенцева розповіла про поточний стан адвокації документу та перспективи підтримки ратифікації.
«У кожній фракції є депутати, які утримуються або можуть не підтримати ратифікацію. Оце «утримаюсь» найчастіше залежить від того, що ці депутати й депутатки не читали текст документу. Усе, що ми можемо зараз робити – це продовжувати просвітницьку діяльність.
Я маю власну історію, коли колега-депутат із моєї фракції був переконаний, що Стамбульска конвенція — це про ЛГБТ. Тому він не підтримував ратифікацію. Ми спільно прочитали весь документ, таких положень не знайшли, я пояснила філософію конвенції. І він вже схиляється до того, щоб голосувати «за», – розповіла Мезенцева.
Політикиня також висловила вдячність депутатським групам за роботу у регіонах та постійне просування ратифікації Стамбульської конвенції. Вона наголосила, що потрібно продовжувати ухвалювати звернення до керівництва країни від місцевих рад. Така робота на місцях стане основою для подальшої імплементації положень та принципів запобігання насильству.
«Звернення до ВРУ від міських рад є дієвими механізмом. Треба діяти різними способами – і персонально працювати із депутатами та депутатками теж», – додала Мезенцева.
«Треба активізувати наші зусилля»
Приходити на зустрічі до народних депутатів, записуватися на прийоми, готувати адресні звернення радить координаторка Громадської ради з гендерних питань при парламентському МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська:
«Треба активізувати наші зусилля, звертатися не просто до всієї Верховної ради, а до конкретних парламентаріїв. Зазначати, що саме від голосу цього депутата чи депутатки залежить захист конкретних жінок та сімей»
Співпраця і активність стануть визначальними у авокації ратифікації. В цьому переконана експертка з гендерних питань, директорка Центру гендерної освіти Ужгородського національного університету Маріанна Колодій.
Читайте також: Ратифікація Стамбульської конвенції: Тепер гендер знищить сім’ю? Ні! Пояснюємо чому
Вона також зазначила, що депутатським групам важливо більше партнеритися та обмінюватися досвідом, проводити спільні заходи. Це продемонструє силу та єдність. А ще, як наголосила Маріанна Колодій, важливо розуміти силу власного голосу.
«Ви є лідерками і лідерами у ваших громадах та голосом ратифікації на місцях. Коли ви говорите про гендерну рівність та недискримінацію у громадах, на вас сфокусована вся увага. І багатьох депутатів та депутаток це може лякати. Але потрібно розуміти, що сьогодні ці зміни можете зробити тільки ви. І якщо навіть зараз ви одні, то завтра вас уже може бути двоє. Ви сьогодні творите історію», — підсумувала експертка.
Інна Наливайко
