Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» опублікувала звернення щодо недопустимості легалізації порнографії в Україні. Це сталося після того, як у Верховній Раді зареєстрували законопроект №9623, який має на меті легалізувати порнографічний контент.
«Кримінальна відповідальність залишиться виключно за: порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія), порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут ще й посилюємо). Все. За все інше зі ст.301 та 302 кримінальну відповідальність прибираємо», — написав співавтор законопроєкту Ярослав Железняк.
У пояснювальній записці до закону зазначається, що він подається «з метою декриміналізації діянь, пов’язаних із порнографією в частині, що не становить суспільної небезпеки, а також створенням чи утримання місць розпусти і звідництвом як таких, що не заподіюють істотної шкоди, що посилить захист від втручання в приватне життя».
Чому не варто говорити про «захист жінок»?
Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» виступила проти легалізації порнографії.
Представниці ради заявляють, що незважаючи на декларований «захист жінок», із захистом прав жінок цей законопроєкт не має нічого спільного.
«Він не пропонує узаконити лише пересилання власних фото і відео-матеріалів. Натомість пропонується узаконити ввезення, виготовлення і розповсюдження порнографії з метою прибутку, скасувати відповідальність тих, хто створює та утримує в Україні борделі. Така ініціатива узаконення бізнесу на порнографії виглядає особливо цинічно саме зараз, коли населення України стало вразливішим через множинні втрати, бідність, пережиті травми, страх за безпеку свою і рідних, коли українські жінки і дівчата стають жертвами сексуального насильства, пов’язаного з війною», — йдеться у зверненні.
Хто визначатиме чи є згода та контролюватиме порнобізнес в інтернеті?
У зверненні також ставлять під сумнів реалістичність контролю над порнобізнесом в Україні, особиво в інтернеті.
«Хто зможе виконати ці обіцянки на практиці? Хто визначатиме згоду на мільйонах світлин і відео? Хто забезпечить захист дітей від легалізованого онлайн порно і як саме?
Численні дослідження виявили, що левова частка порнографії демонструє жорстокість, а дії, показані в ній, підпадають під визначення тортур. Вона посутньо є відео чи фото фіксацією злочину сексуального характеру. Легкий і безперешкодний доступ до онлайн-порнографії призводить до нормалізації та росту сексуального насильства, в тому числі і з боку дорослих стосовно дітей та дітей до інших дітей.
Зазначимо також і давно відомий тісний зв’язок порнографії з торгівлею людьми: його підтверджують і недавні судові справи ЄС із десятками потерпілих жінок. На практиці порнографія визнається одним із варіантів торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації і нерідко використовується як знаряддя шантажу для утримання експлуатованих жінок в покорі», — акцентують увагу у зверненні.
Законопроєкт не відповідає суспільним настроям та має юридичні суперечності
Експертки також звертають увагу на кілька важливих моментів. По-перше, законопроєкт має юридичні колізії.
«Автори законопроекту ніяк не доводять тезу про те, що порнографія не є суспільно небезпечним діянням. У пояснювальній записці дається визначення права на працю, де фігурує поняття обов’язкової згоди, проте немає жодних фактичних даних чи доказів того, що в Україні чи за кордоном особи в порнографії «вільно обирають або вільно погоджуються». Натомість, численні свідчення осіб, які були залучені в порнографію, підтверджують прямо протилежне: жінки і дівчата заявляють, що часто питання згоди або відсутнє, або порушується».
Автори законопроекту не підтверджують дослідженнями або прикладами тезу про те, що українське суспільство однозначно підтримує узаконення порно-бізнесу. Доступність порнографії або окремі статті в ЗМІ не є доказом такої підтримки від більшості населення. Натомість, велика кількість залучених у порноіндустрію громадян України, як і велика кількість переглядів — це скоріше свідчення про розмір шкоди, яку завдає порноіндустря Україні та її населенню. Більше того, опитування суспільної думки показують: навіть при тому, що більшість населення може не мати інформації і не усвідомлювати кількість насильства у порнографії і її негативні наслідки, кількість тих, хто категорично проти, більша за кількість тих, хто однозначно за.
Друге — не можна стверджувати, що закон відповідає запитам суспільства. Адже автори документу не надають досліджень чи прикладів того, що що українське суспільство однозначно підтримує узаконення порно-бізнесу.
Ми маємо вберегти українських громадян від безкарності злочинців, які хочуть заробити на їхніх тілах
У зверненні закликають не голосувати за законопроєкт. Натомість спрямувати зусилля на протидію попиту на порнографію та проституцію. Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» також акцентує увагу, що до розробки таких проєктів варто залучати жіночі громадські організації.
«Готувати такі законопроекти без залучення жіночих організацій – це нехтувати інтересами і потребами жінок та ігнорувати наслідки таких рішень для значної частини населення країни.
Ми маємо вберегти українських громадян, молодь, українських дівчат і хлопців від безкарності злочинців, які хочуть заробити на їхніх тілах. Ми маємо зупинити законопроект №9623, оскільки він суперечить цінностям українського суспільства, потребам та інтересам українських родин, шкодить репродуктивному здоров’ю людей, несе ризик насильства і експлуатації для українських жінок і дівчат, чоловіків і хлопців», — наголошують у зверненні.
