Президентка Литви Даля Грибаускайте відвідає Україну з офіційним візитом в п’ятницю, 7 грудня.
В рамках візиту заплановано переговори Грибаускайте з Президентом України Петром Порошенком в рамках засідання Ради президентів України і Литви та підписання низки двосторонніх документів. Також Петро Порошенко і Даля Грибаускайте візьмуть участь в роботі другого Українського жіночого конгресу.
Даля Грибаускайте – перша жінка на посаді президента Литви. Причому литовці вже двічі поспіль обирали її президенткою країни.
Що вплинуло на становлення Далі Грибаускайте як політикині, як їй вдається бути популярною, приймаючи непопулярні рішення, та чому вона приділяє багато уваги просуванню жіночого лідерства – читайте у матеріалі 50% про президентку Литви.
Залізна леді
Далю Грибаускайте називають «залізною леді» Литви за вміння швидко приймати рішення.
Литовські експерти та журналісти пишуть про неї як про пунктуальну політикиню, яка знає, чого хоче, завжди має власну точку зору та багато працює.
Вона часто грає проти правил, а точніше – за власними правилами. Лідерка балтійської країни з населенням 2,8 мільйонів відома своїм суворим та безкомпромісним стилем управління.
Кілька років тому Даля Грибаускайте зізналася, що на її становлення як політикині вплинули дві визначні постаті – Індіра Ганді та Маргарет Тетчер: «Приклад Ганді навчив мене не звертати уваги на труднощі й жертвувати чимось заради важливих речей. Водночас аналізуючи рішення, які Маргарет Тетчер приймала у важкі часи, я зрозуміла, що треба робити свою справу, не відволікаючись ні на що: не читати газети, не дивитись телевізор. Навіть якщо на вас тиснуть, продовжуйте робити те, що вважаєте правильним».
Фаховість – беззаперечна перевага
Коли у 1990 році Литва стала незалежною, викладачка політекономії Даля Грибаускайте очолила один з департаментів у міністерстві зовнішньої торгівлі Литви, згодом – у міністерстві закордонних справ. А пізніше три роки працювала у посольстві Литви у Сполучених Штатах.
Також вона була заступницею міністра закордонних справ, а ще – міністром фінансів Литви.
Вже коли Литва приєдналася до ЄС, Грибаускайте відрядили до Єврокомісії спочатку єврокомісаром з питань культури і освіти, а з кінця 2004 – єврокомісаром з питань бюджетування та фінансового планування. Тобто більше чотирьох років вона фактично була міністром фінансів Євросоюзу.
За реформування бюджету 2005 року тижневик European Voice оголосив Далю Грибаускайте «єврокомісаром року».
Тож не дивно, що під час першої президентської кампанії 2009 року Грибаускайте підкреслювала свої професійні якості.
«Я хочу і можу допомогти Литві!» – проголосила вона під час передвиборчих перегонів.
Опитування громадської думки перед виборами 2009 року показали, що більшість литовців (81,2%) готові були проголосувати за жінку на президентських виборах, і що вони робили вибір, беручи до уваги не стать, а кваліфікацію кандидатів, адже країна потребувала вирішення економічних проблем.
Брати на себе відповідальність
Коли у 2009 році Литву поглинула економічна криза, Грибаускайте пішла з посади еврокомісара та оголосила про намір стати президенткою Литви: «Я ніколи не ставила собі за мету стати президенткою. Але я бачила, як Литва поступово занурюється у кризу, і хотіла допомогти уряду вивести країну зі скрутного становища».
Разом з урядом тодішнього прем’єр-міністра Андрюса Кубілюса їй вдалося стабілізувати економіку – на відміну від інших країн, не залучаючи фінансову допомогу МВФ.
«Якщо є політична воля, не потрібна жодна допомога», – підкреслювала Грибаускайте, додаючи, що Литва упоралась з кризою без «диктатури ззовні».
Натомість Грибаускайте впровадила диктатуру зсередини. Державні видатки скоротились на 30%, зарплати держслужбовців зменшились на 20 %, пенсії – на 11 %. Одночасно уряд збільшив податки.
Попри такі непопулярні заходи економії, вона залишилась популярною політикинею й була обрана президенткою на другий термін.
Грибаускайте переконана, що це сталося завдяки тому, що вона постійно пояснювала виборцям, навіщо запроваджувати режим економії. Свою зарплату вона теж скоротила на 30%.
Крім того, вона пообіцяла, що заходи економії є тимчасовими й дотримала слова – за два роки, коли економіка продемонструвала зростання, почали збільшувати зарплати та пенсії.
Ткож Грибаускайте домоглася очищення банківського сектору країни від двох тіньових неплатоспроможних банків та пришвидшила налагодження диверсифікації поставок енергоносіїв.
Вибори без виборчої кампанії
У 2014 році на вулицях Вільнюса майже не було виборчих бігбордів й агітаційних наметів.
«Я раніше не бачив нічого подібного, – прокоментував передвиборчу тишу колишній президент Литви Валдас Адамкус. – Навіть теледебати були схожими на пародію: які ж то дебати, якщо кандидати по черзі представляють свої програми без жодного обговорення?».
Позапартійна кандидатка Даля Грибаускайте випереджала конкурентів зі значним відривом. Перед виборами її підтримували 40% виборців. У той час як конуренти, представники урядової коаліції, Зігмантас Бальчитіс та Артурас Паулаускас, значно відставали з підтримкою близько 10% виборців.
Тому Грибаускайте могла собі дозволити обмежитись невеличкою передвиборчою кампанією практично без бігбордів та реклами на телебаченні. Та й чинна президентка мала достатньо можливостей для спілкування з виборцями.
Висока планка
Політичний вплив Далі Грибаускайте у Литві та регіоні набагато більший, ніж зазвичай мають президенти у парламентсько-президентських республіках, де прем’єр-міністру та уряду належать ключові функції управління.
Політолог Лаурас Бєлініс (Lauras Bielinis), автор біографії Грибаускайте, зауважив, що вона перетворила інститут президентства на «справді незалежний та активний інструмент влади».
Грибаускайте залишить свою посаду в 2019 році після другого терміну президентства. «Однак наступному президенту чи президентці буде складно зберегти позиції, які завоювала та утримувала Грибаускайте протягом багатьох років,» – каже Лінас Кояла (Kojala), директор Центру східноєвропейських країн у Вільнюсі.
За що критикують
Можливо, найважливішою особливістю двох термінів її президентства є те, що вона не була замішаною у політичних скандалах. Для литовців це дуже важливо, адже вони досі пам’ятають імпічмент колишнього президента Роландаса Паксаса, першого європейського лідера, якого усунули від влади в результаті імпічменту.
Втім, її постійно критикують за те, що вона занадто авторитарна й не прислухається до думок інших та ще й недостатньо публічна – не любить незапланованих коментарів, а інтерв’ю, які Грибаускайте дає журналістам, строго регламентовані.
Конкуренти часто пригадують давні сторінки життя Далі Грибаускайте, коли вона вивчала політекономію на вечірньому відділенні Ленінградського університету, а після повернення додому викладала у Вищій партійній школі Вільнюса.
Один з конкурентів на президентських виборах домігся створення спеціальної комісії, яка перевірила всіх кандидатів у президенти на наявність зв’язків з радянськими спецслужбами. Ця комісія не знайшла жодного підтвердження того, що Даля мала такі зв’язки, однак політичні опоненти продовжують пригадувати їй роки навчання у Ленінграді, захист докторської дисертації у Москві та викладання у Вищій партійній школі.
Нині вона пояснює свою безпартійність тим, що колись не мала вибору і була змушена вступити до лав комуністичної партії. Зараз вона має можливість вибирати, тож її вибір – бути позапартійною.
Жіноче лідерство
Даля Грибаускайте завжди підкреслює важливість жіночого лідерства. У документальному фільмі BBC «Її історія. Жіноча революція» (Her story. The female revolution) вона зауважила, що «у важкі часи жінки завжди першими беруть на себе відповідальність та стають до роботи».
Президентка Литви є головою Ради світових лідерок (Council of Women World Leaders), організації, яка об’єднує понад 70 жінок, які очолюють чи очолювали світові уряди. Зокрема членкинями ради є Ангела Меркель, Джасінда Ардерн, Мадлен Олбрайт та інші.
Даля Грибаускайте наголошує, що боротьба за права жінок триває: «Початок ХХ століття визначали сміливі жінки, які виступили з вимогою надати жінкам право голосувати на виборах. Наше завдання – зробити так, щоб у ХХІ столітті не було розриву в оплаті праці та насильства, натомість була беззаперечна повага до прав жінок».
Президентка Литви переконана, що залучення жінок до політичної активність має ключове значення: «Жінки більше дбають про рівень якості життя у своїх країнах. Вони більше переймаються питаннями соціальної політики, захисту дітей, зменшення безробіття. Жінки-лідерки більше націлені на довгострокові результати».
Що вплинуло на формування майбутньої лідерки
«Мій характер сформувався у боротьбі за виживання,» – так в одному з інтерв’ю пояснила свою стриманість Даля Грибаускайте, яка після школи пішла працювати, а через рік вступила на вечірнє відділення Ленінградського університету, одночасно працюючи лаборанткою на хутряній фабриці.
«Я з небагатої родини, тому не мала жодної підтримки чи допомоги. Можливо тому я видаюсь дещо суворою», – так говорила вона про себе.
«Успіх залежить не лише від таланту. Щоб добитися чогось, треба багато працювати та бути дисциплінованою. Тому я сама багато працюю і очікую цього від інших,» – каже політикиня.
Чорний пояс і політика
Даля Грибаускайте 11 років грала в юнацькій баскетбольній збірній Вільнюса. Перебуваючи у Сполучених Штатах під час навчання за програмою для лідерів Джорджтаунського університету, вона почала займатися бойовими мистецтвами. Даля – володарка чорного поясу першого дана з карате, хоча почала займатися лише в 40 років.
Сама Даля підкреслює, що в першу чергу бойові мистецтва навчили її не битися, а володіти собою: «Гадаю, бойові мистецтва не лише допомагають підтримувати фізичну форму. Це радше філософія життя. Вони тренують дисципліну, вчать бути відданою своїй справі та досягати цілей. І це важливо в будь-якій роботі. В політиці також».
Незалежна лідерка
Даля Грибаускайте позиціонує себе як політикиня, яка має власну точку зору і не залежить від будь-якої «партійної лінії» чи сили.
Також вона постійно підкреслює, що найбільше цінує «незалежність та свободу приймати незалежні рішення». Вона з обуренням пригадує свою першу зустріч з Путіним, коли він показав їй перелік вимог, які Литва повинна виконувати. Вона відкинула можливість подібної риторики й відповіла наступне: «Вибачте, але я представляю незалежну країну. Ми відкриті до співпраці суто на основі взаємної підтримки та взаємної поваги».
Даля Грибаускайте завжди прямолінійна у питаннях зовнішньої політики. У 2013 році вона бойкотувала зимові олімпійські ігри у Сочі, а в 2014 році – різко засудила анексію Кримського півострова Росією та вторгнення на схід України, назвавши свою сусідку «терористичною державою» та сказала, що готова захищати свою країну зі зброєю в руках.
У 2013 році Литва головувала в Європейською Союзі, тож голос Далі на міжнародній арені звучав ще голосніше.
У тому ж році Грибаускайте отримала премію Карла Великого. Цю премію часто називають «Оскаром для політиків». У заяві ради директорів премії відзначалося, що Грибаускайте – «одна з визначних постатей у Балтійському регіоні», тож премія – це «визнання її значних досягнень, спрямованих на поглиблення процесів інтеграції у Європейському Союзі».
Автори дослідження зовнішньополітичної діяльності президентки Литви пов’язують її активність на міжнародній арені з амбіціями політикині щодо посади генсека Ради Європи.
Термін другого президентства Далі Грибаускайте спливає у 2019 році. Україна вже офіційно заявила, що підтримає кандидатуру жінки з центральної або східної Європи на наступних виборах генерального секретаря Ради Європи, які відбудуться у червні 2019 року.
Чи буде це Даля Грибаускайте? Час покаже.
Наталія Жачек, 50%