Незалежна експертка з виборів та політична консультантка Крістіна Хартман була кандидаткою на виборах до Конгресу США 2016 та 2018 роках.
У листопаді вона відвідала Україну, де працювала у складі делегації Національного демократичного інституту (НДІ) та Європейського Парламенту (ЄП), котра проводила оцінку електорального середовища напередодні виборів Президента.
Під час перебування у Києві Крістіна Хартман розказала нашому сайту про особливості жіночої участі у цьогорічних виборах у Сполучених Штатах, дала поради з особистого досвіду щодо вдалого початку політичної кар’єри та пояснила, чому поразка на виборах – це не завжди програш.
2018 – рік жінок у політиці
Я переконана, що не 2018-й, а 2016-й мав стати роком жінок у політиці – два роки тому жінка мала всі шанси стати першою президенткою США.
І тільки коли неочікувано переміг Трамп, багато жінок вирішили балотуватися.
Справа в тім, що люди були впевнені, що Гілларі Клінтон легко переможе. Лише після перемоги Трампа американці почали замислюватися: «Господи, у нас попереду ще так багато роботи». І ми таки дуже багато працювали у 2018 році.
Чудові приклади цьогорічних виборів
Ми дуже пишаємось тим, що цього року від нашого штату до Конгресу потрапили чотири жінки. Раніше у Пенсильванії одночасно могли перемогти одна-дві жінки. На виборах на посаду сенатора чи губернатора жінки не перемагали жодного разу, тож нам є над чим працювати.
З наступного року Пенсильванію у Конгресі представлятимуть чотири неймовірні жінки: Кріссі Хулахан (Chrissy Houlahan) – ветеранка військово-повітряних сил США, Сьюзан Уальд (Susan Wild) – юристка, Мері Скенлон (Mary Scanlon) – адвокатка, яка займається захистом прав дітей, Мадлен Дін (Madleine Dean) – колишня депутатка Палати представників штату Пенсильванія.
Для мене особисто вражаючим прикладом перемоги жінки на виборах до Конгресу США була перемога біженки з Сомалі Ільхан Оман.
Що допомогло жінкам перемагати на виборах?
Хочете коротку відповідь? Трамп допоміг.
Загалом жінки використовували ті самі засоби, що й на попередніх виборах: соціальні мережі, рекламу на телебаченні, розсилку на електронну пошту та особисту агітацію «від дверей до дверей».
Особливістю цих виборів було те, що жінки не лише балотувались, вони також агітували жінок приходити на виборчі дільниці й голосувати.
Під час цьогорічних виборів ми були свідками синергії жінок, які об’єдналися на двох фронтах: з боку кандидаток та з боку виборців.
Звісно, також було багато чоловіків, які втомилися від чоловіків-політиків. Завдяки Трампу люди почали замислюватися над тим, що у політиці треба щось змінювати кардинально.
Поразка – це не завжди програш
Цього року безпрецедентна кількість жінок балотувались на різномантні виборні посади, починаючи від голів місцевих судів, депутатів міськрад і закінчуючи Конгресом.
Звісно, жінки не лише перемагали, але попри поразки, цей рік показав, що жінки хочуть і готові йти в політику.
Такий крок завжди складний для жінок, бо їх більше критикують. Стереотипи щодо жінок дуже відрізняються від упереджень щодо чоловіків.
Багато хто з виборців досі вважає, що жінки повинні залишатися за лаштунками – підтримувати, багато працювати на другорядних посадах й залишатися у тіні. Коли ми виходимо на політичну арену, нас дуже прискіпливо оцінюють та засуджують за те, як ми виглядаємо, скільки нам років. Жінкам не прощають речей, за які чоловіків ніколи б не критикували.
Стиль жінок-кандидатів
Передвиборчі кампанії жінок справді дещо відрізняються від звичної агітації чоловіків-кандидатів. Жінки кажуть виборцям: «Дивіться, ми такі, які є» . Дуже важливо розказати свою історію та показати виборцям, ким ви є насправді – щирі та відверті передвиборчі кампанії цінуються найбільше.
Як відомо, жінки частіше займаються роботою, яка передбачає турботу про інших. На цих виборах балотувалися жінки, які не просто є професіоналками у своїй справі, але й мають цікаві особисті історії, якими вони ділилися з виборцями.
Дуже відверті
Цього року дві кандидатки випустили передвиборчі ролики, у яких вони не побоялись годувати дітей грудьми (і Кріш Вігнараджа, і Келда Ройс програли вибори – Н.Ж.). Це гарний приклад формування меседжу, який є новим та неочікуваним для виборців. Втім, у Сполучених Штатах, так само як і в Україні, є багато людей, які не готові до такого.
Тож кандидатки повинні знати своїх виборців та свій округ. У моєму окрузі багато сільського населення. Люди мають доволі консервативні погляди, вони дуже релігійні. Тож є певні речі, які я б нізащо не дозволила собі у передвиборчих відео. У моєму окрузі такий ролик провалився б з тріском.
Дуже добре, коли ви пропонуєте щось неочікуване. Але поступ не повинен бути занадто різким. Необхідно дотримуватися балансу між кроками, які допомагають нам просувати щось нове, й тими, які допомагають нам перемагати.
Як витрачати гроші, зібрані на вибори
У Сполучених Штатах кандидатки самі вирішують, на що витрачати гроші, які вони залучили для проведення передвиборчої кампанії. Хоча є певні обмеження, наприклад, не можна витрачати ці гроші на одяг чи на сплату послуг няні.
Втім, цього року моя подруга Люба (Liuba Grechen Shirley) виступила проти обмежень щодо покриття витрат на догляд за дитиною і добилась скасування цієї заборони. Федеральна Виборча Комісія дозволила кандидатам і кандидаткам покривати витрати на послуги няні грошима, які вони зібрали на вибори. До речі, Люба – американка з українським корінням.
Підтримка кандидаток
Під час передвиборчих перегонів жінки можуть розраховувати не лише на підтримку своєї партії, але також на допомогу:
- жінок, які вже отримали посади у владі, та підтримують інших кандидаток.
Наприклад, Ненсі Пелосі, лідерка фракції демократів у Палаті представників Конгресу США, підтримала мене свого часу не лише фінансово, але й представивши мене широкому колу людей, які могли б допомогти мені під час виборів.
- громадських організацій, таких як EMILY’s list, She Should Run, Vote Run Lead, MERGE
Вони проводять тренінги для жінок, а також допомагають збирати гроші на проведення виборчої кампанії.
Чому жінки не голосують за жінок?
Жінки не проголосували за жінку-кандидата на посаду президента США з багатьох причин, одна з них – суперництво. Багато дівчаток зростають з думкою, що інші дівчатка є їхніми конкурентками.
Також є жінки, які вважають, що влада повинна бути в руках чоловіків, тому що їм з дитинства навіювали такі стереотипи. Або ж вони дуже релігійні та вірять у патріархальну модель суспільства…
Агресія у соцмережах
Насильство проти жінок у політиці – це велика проблема у США. У моєму окрузі є люди, які досі переконані, що жінки не повинні бути у владі.
Наприклад, на цьогорічних виборах я допомагала проводити передвиборчу кампанію одній з кандидаток і якось робила розсилку на електронну пошту виборцям з закликом прийти на виборчі дільниці та підтримати Мері. У відповідь я отримала повідомлення «Дідька лисого я проголосую за Мері. Вона жінка. Я ніколи не голосую за жінок».
Повідомлення було довгим та дуже агресивним. І таке трапляється постійно.
Реакція на атаки у соцмережах
Головне правило – повний ігнор.
Не читайте у соцмережах коментарі про себе. Цим має займатися ваша команда. Дуже часто на агресивні коментарі реагує хтось з виборців, хто мене підтримує.
Мої менеджери читають, але не переказують мені образливі коментарі – мені не потрібно про це знати. Такі речі відволікають від того, чим ви займаєтесь. Якщо ви кандидатка, не занурюйтесь у цей негатив, залишайтеся сконцентрованою на своїх цілях.
Якщо у вас немає команди, читати й реагувати на коментарі можуть ваші друзі чи рідні.
Якщо коментарі справді агресивні, ми їх видаляємо. Залишаємо лише критику.
З чого жінка може почати політичну кар’єру?
Перед початком політичної кар’єри варто спитати себе: «А мені взагалі подобається спілкуватися з виборцями?». Ви повинні любити спілкуватися з людьми, якщо хочете бути успішною у політиці.
Кар’єру в політиці можна почати з волонтерства. Також корисним буде досвід у сфері, де вам доводиться спілкуватись з людьми та захищати їхні права.
Можна зателефонувати до місцевого осередку партії та запитати, чи у передвиборчому штабі є для вас робота.
Іноді єдиним шляхом потрапити у політику є запрошення приєднатися до однієї з партій.
Щоб вас запросили, вам варто працювати над своїм резюме, стати відомою волонтеркою… Піднімайте свій рейтинг у місцевій громад. Про вас повинні знати люди!
У 2016-му демократи з Вашингтона не хотіли мені телефонувати. Вони вважали, що я не зможу перемогти. Але у мене багато друзів у Вашингтоні, й вони з будь-якої нагоди питали демократів: «Ви чули про Крістіну?». Тож мені зателефонували зі словами «Ми так часто чули ваше ім’я, що не могли не зателефонувати вам».
Також варто працювати над створенням мережі знайомств.
Перед тим, як балотуватися до Конгресу, я створила таку мережу. Я мала багато друзів у Facebook та LinkedIn. Ще за 5 років до першої участі у виборах у якості кандидатки я почала багато писати у соцмережах.
Додавайте у друзі всіх, хто надсилає запит, потім ви зможете видалити їх. Коли ви створите офіційну сторінку кандидатки, то зможете запросити на неї своїх друзів з особистої сторінки.
Як використовувати соцмережі?
Завжди використовуйте усі нові інструменти – все, що соціальна мережа намагається просувати. Наприклад, сторіз в Instagram, прямі трансляції на Facebook…
Намагайтесь використовувати усі нові опції, які впроваджує компанія. Тому що вони першочергово показують контент, який ви створюєте за допомогою нових інструментів.
Продовжуйте працювати зі своєю сторінкою у соцмережах і після виборів.
Насправді, варто пам’ятати про те, що ви ніколи не припиняєте бути кандидаткою, навіть коли передвиборчі перегони ще не почалися. Люди повинні бачити вашу активність та знати, чим ви займаєтесь.
Наталія Жачек, 50%
