Серед кандидатів на посаду нового генерального секретаря Ради Європи Україна підтримає голову МЗС та віце-прем’єрку Хорватії Марію Пейчинович-Бурич. Про це пише «Європейська правда» з посиланням на Twitter заступника голови МЗС Сергія Кислиці.
У п’ятницю стало відомо, що на пост генерального секретаря РЄ на заміну чинному генсеку Турбйорну Ягланду претендуватимуть чотири кандидати:
– колишній прем’єр-міністр Литви та член литовського Сейму Андрюс Кубілюс;
– віце-прем’єр та міністр закордонних і європейських справ Хорватії Марія Пейчинович-Бурич, яка ще донедавна була чинною головою КМРЄ;
– колишній міністр закордонних справ Греції та чинний депутат грецького парламенту Дора Бакоянніс;
– віце-прем’єр, міністр закордонних справ та оборони Бельгії Дідьє Рейндерс.
Кислиця у своєму Twitter нагадав офіційну позицію України стосовно обрання генсека РЄ, згідно з якою Міністерство закордонних справ України наполягає, що пост повинна зайняти жінка, яка представляє Східну або Центральну Європу.
«23 жовтня МЗС України оприлюднило позицію стосовно обрання генсека РЄ: представник Центрально-Східної Європи має можливість очолити Секретаріат вперше за 70 років існування РЄ. Із 13 генеральних секретарів до сьогодні була лише одна жінка», – відзначив заступник міністра закордонних справ України.
Як пише «Європейська правда» в аналітичній статті «Останній шанс для Росії в Страсбурзі: хто замінить Ягланда на чолі Ради Європи», торік Україна, ще не знаючи кандидатів, оголосила: новим генеральним секретарем має стати жінка з країн Східної Європи.
МЗС пояснило свою позицію тим, що за 70 років існування Ради Європи генсеком 13 разів ставали чоловіки, і лише одного разу – жінка. А східноєвропейські політики взагалі жодного разу не були на чолі цієї організації, хоча РЄ розширилася на схід вже 25 років тому.
«Хоч ми і переконані, що найкращий і найсильніший кандидат має перемогти у прозорій та чесній боротьбі, ми наполягаємо, що жінки Європи мають отримати ще одну можливість скеровувати Раду Європи крізь бурхливі часи», – йдеться у минулорічній заяві МЗС України з цього приводу.
Проте за даними ЄП, Україна хотіла побачити на цій посаді Далю Грибаускайте, президентку Литви, колишнього єврокомісара, політикиню із незаперечним авторитетом у Європі і водночас щиру подругу України.
Але попри умовляння, Грибаускайте, чий президентський термін добігає завершення цього літа, не захотіла перейти на роботу до Страсбурга.
Також ЄП відзначає, що за рік у Страсбурзі має змінитися заступник генсека.
«І хоча друга особа у Раді Європи має надвисокі адміністративні та кадрові повноваження, її зазвичай обирають без обговорень та без уваги медіа. У якості безальтернативної кандидатури пропонується хтось із топ-керівників директоратів РЄ, при цьому діє чітке правило: за генсека-чоловіка його заступницею призначають жінку, і навпаки», – пише видання.
Жінок серед топ-керівників РЄ – вкрай мало. Тому якщо генсеком оберуть чоловіка, тим більше якщо це буде чоловік із Західної Європи, то його заступницею може стати, на думку ЄП, представниця Сербії Снєжана Самараджич-Маркович, яка нині очолює гендиректорат з питань демократії.
«Є підстави припустити, що Україна, лобіюючи жінку-генсека, одночасно намагалася зупинити це призначення», – пише ЄП.
Комітет міністрів РЄ у березні проведе інтерв’ю з усіма кандидатами та визначиться з остаточним списком, який передасть на розгляд Парламентській асамблеї РЄ.
Парламентська асамблея РЄ обере наступного генерального секретаря у червні 2019 року. Мандат нового генсека починається 1 жовтня 2019 року.
50%
