МЗС запустило проєкт цифрової представниці Вікторії Ші, яка буде озвучувати консульські заяви міністерства. Однак в Україні це викликало неоднозначну реакцію. Чому — спеціально для Platfor.ma розповіла Розалі Номбре, яка стала прототипом цього віртуального образу.
Знайомтеся, це — Вікторія Ші, представниця Міністерства закордонних справ України. Це цифрова особа, яка оперативно розповідатиме про консульські новини МЗС українською, англійською та в майбутньому — іншими іноземними мовами. За словами дипломатів, віртуальний образ буде виступати з офіційними коментарями від державної інституції вперше в історії всього світу.
А це я — Розалі Номбре. Народилася в Донецьку, вчилася у Харкові, живу в Києві. Співаю і завдяки гастролям бувала в різних кутках України. Захоплююсь дизайном. Люблю свого песика Вольта, хоч і не бачила його вже майже 2,5 роки (про це пізніше). І це я безплатно віддала свою зовнішність, щоб на її базі партнери МЗС створили Вікторію Ші.
Усі ми знаємо, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна продовжує розвивати цифрові технології. Дія, Монобанк, Київ Цифровий, Дія.Освіта, купа інших великих і маленьких сервісів — нічого такого немає в переважній більшості країн світу, навіть у тих, де про війну не чули вже століттями. І от тепер вперше в історії — цифрова спікерка. Саме в Україні!
Але знаєте, що при цьому найбільше зачепило тисячі українців? Я вам процитую лише кілька повідомлень.
«Хотя бы вышиванку надели на эту не*ритянку»; «Ахаха, е*ать, чорномазу поставили»; «Обов’язково треба було робити не*ра, титульна нація України хулі»; «Чому вона чорна? Білих немає?»; «А белой девушки не нашлось? Толерасты е*учие»; «Вона чорно*опа?»
Спробую відповісти на ці актуальні запитання. Так, мій батько народився у Кот-д’Івуарі. Ні, я на це не впливала. Так, у мене трохи темніший колір шкіри. Ні, щодо цього я, знаєте, теж не приймала рішення. Мій паспорт з народження український. Мій пологовий будинок — у Донецьку. Він, до речі, постраждав через російські обстріли. Як і частина моєї школи, мій університетський корпус у Харкові та вікна мого будинку вже у Києві.
Читайте також: На кращий-гірший — розподілись, або Як сучасні теорії (не)справедливості трактують гендерну політику
Востаннє я була в рідному Донецьку у січні 2022-го, коли на півтора тижня приїхала провідати свою сім’ю та Вольта. З того часу ми не бачилися.
Війна йде вже 11-й рік. І всі ці роки Україна послідовно каже: ми не Росія. У нас інші цінності. Ми за свободу, за волю, за справедливість для всіх. Врешті, за рівність — навіть, уявіть, для тих, у кого трохи незвичайна зовнішність. Темніша шкіра. Або очі різного кольору. Або руде волосся.
Українці — політична нація. Тобто це суспільство, що об’єднане навколо цінностей через механізм власної політичної організації — держави. Незалежно від соціального статусу, віросповідання, походження. В основі нашої держави — не генетичний тест, а цінності.
Я відчула і це теж. Були й сотні повідомлень із підтримкою та подивом, що усі пости про Вікторію Ші переповнені такими печерними коментарями. Мені писали й інші темношкірі, що вони, на жаль, також стикалися з расизмом — але теж в шоці, наскільки це може бути масовим прямо зараз.
Україна — за рівність. Але, виявляється, не всі українці теж за неї. Ми не хочемо бути як росіяни, але при цьому принаймні в аспекті расизму тисячі людей поводяться саме як вони.
Наприклад, як інстаграм-користувач Андрій, який однією рукою викладає власне фото у вишиванці під Софією Київською, а другою пише мені: «Зачепило не*роїдне ї*ало».
Ну і наостанок. Знаєте, кому ще не сподобалася зовнішність Вікторії Ші?
Розалі Номбре,
блогерка, модель та співачка, зовнішність якої стала прототипом віртуальної спікерки МЗС
Публікація — колонка у виданнні Платформа
