«Щодня я відчуваю зв’язок із виборцями. До мене звертаються люди з різними проблемами й питаннями. Вони знають, що можуть розраховувати на мене в будь-який момент, хоч би коли не звернулися — навіть посеред ночі. Ця постійна відповідальність є важливою частиною роботи, і вона не дозволяє мені розслабитися. Проте саме цей рівень відповідальності нагадує, що моя робота важлива й має сенс», — говорить депутатка Корсунь-Шевченківської міськради, що на Черкащині, Галина Добровольська-Рибалкіна.
Це її перша каденція. Галина також очолює комунальне підприємство «ТРО «На хвилі Корсуня». Рішення піти в політику стало логічним продовженням її професійної діяльності. Роки роботи в медіа дали їй глибоке розуміння проблем громади. У міській раді Галина входить до постійної комісії з питань регламенту, етики, законності та правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування.
Як впливає досвід роботи в медіа на депутатську діяльність? Чи допомагає він долати упереджене ставлення до жінок у політиці? Про це Галина Добровольська-Рибалкіна розповіла в інтерв’ю виданню «Жінки — це 50% успіху України».
Зберігаючи незалежність: від журналістики до депутатства
Як ви прийшли до місцевої політики?
Пропозиції балотуватися надходили регулярно протягом останніх десяти років мого керівництва радіостанцією. Під час кожної виборчої кампанії різні політичні сили запрошували мене до своїх списків. Я постійно відмовлялася, оскільки не хотіла, щоб мене ототожнювали з конкретною політичною партією. Це було принциповим питанням, адже наше медіа працювало з політичною рекламою під час виборів, і важливо було зберігати незалежність та неупередженість.
Що змусило змінити позицію щодо депутатства?
Зрозуміла, що більшість людей, включно з журналістами, бачать лише верхівку айсберга депутатської роботи — засідання сесій та голосування. Але справжня картина місцевого самоврядування відкривається тільки зсередини.
Зараз я чітко розумію обмеження, з якими стикаються органи місцевого самоврядування. Бачу, які механізми доводиться використовувати для залучення фінансування та його подальшого розподілу в громаді. Хоча в Україні є багато прогресивних законів, на місцеве самоврядування постійно покладають нові зобов’язання. При цьому звучать закиди про самостійність та наявність окремого бюджету. Але водночас у місцевих рад забирають такі важливі джерела наповнення, як, наприклад, торік податок на доходи фізичних осіб.
Ставши депутаткою, я отримала можливість зрозуміти всі ці процеси зсередини. Це дало мені глибше розуміння механізму роботи місцевого самоврядування і дозволило не лише бачити, але й брати участь у процесах ухвалення рішень. Завдяки цьому досвіду можу пояснювати складні питання громадянам доступно й зрозуміло.
Читайте також: Оксана Піцик: Жінок у політиці ставатиме дедалі більше
Яким виявився ваш досвід роботи в міській раді?
Як представниця опозиційної фракції, я отримала неоднозначний досвід. Наша меншість у раді обмежує можливості впливу на ухвалення рішень — часто голос опозиції просто ігнорують. І часом дуже важко зрозуміти напівтони та натяки.
Водночас мій журналістський досвід допомагає глибше розуміти та аналізувати питання, що найбільше турбують громадян: якісні комунальні послуги, благоустрій, доступ до медицини тощо.
Поєднання досвіду в журналістиці та політиці, з одного боку, розвіяло деякі ілюзії щодо можливостей депутата міської ради, а з іншого – дало унікальну можливість бути справжнім голосом громади та захищати її інтереси.
Гендерні квоти: між формальністю та реальністю
У складі Корсунь-Шевченківської міської ради лише п’ять депутаток…
Справді, лише п’ять депутаток із загальної кількості 26 осіб. На минулих виборах до міської ради балотувалися сімнадцять політичних партій, пройшли дев’ять, але навіть третє місце в партійному списку не гарантувало жінкам мандат.
Причина такого гендерного дисбалансу криється в законодавстві. Хоча для партійних списків встановлені 40-відсоткові гендерні квоти, аналогічної норми для складу місцевих рад немає. Через це деякі партії часто формально підходять до квотування, розміщуючи жінок на непрохідних місцях у списках. А це суттєво зменшує їхні шанси бути обраними.
Ціна принциповості: виклики для депутатки й журналістки
Важко бути жінкою в політиці?
З одного боку, це справді непроста сфера. Але з іншого — я вважаю це чудовою можливістю для навчання, особистісного зростання та набуття цінного досвіду.
Робота в журналістиці навчила мене бути відповідальною перед громадою. І я готова вчитися, переймати кращі практики від досвідченіших колег. Адекватно сприймаю конструктивну критику, оскільки розумію, що це допоможе вдосконалюватися. Мені легко працювати з волонтерами, військовими, ветеранами — людьми, які віддано роблять свою справу.
Водночас у політиці, на жаль, часто бракує людей, які справді працюють на благо громади. На місцевому рівні багато хто приходить у раду банально розв’язувати особисті бізнесові проблеми. Знаходяться й ті, хто займається лише імітацією бурхливої діяльності та створенням навколо себе галасу. Саме через таких «депутатів» і виникає більшість проблем.
У чому саме полягає проблема?
У системній протидії. Частина депутатського корпусу тоді, 2020 року, негативно сприйняла те, що я поєдную журналістську та депутатську діяльність. Ситуація особливо загострилася після подій червня 2021 року, коли на позачерговій сесії міської ради депутатська більшість проголосувала за дострокове припинення повноважень мера Миколи Березового. Хоча він ветував це рішення і за законом мав виконувати обов’язки до розгляду питання про «вето», група депутатів самовільно у вихідний день зривала замки в його кабінеті. Я стала свідком цього, бо мій робочий офіс –– у приміщенні ради. Звісно, як журналістка я висвітлила це, що викликало негативну реакцію з боку більшості учасників цих подій.
Це спровокувало системний тиск. У мене вкрали диктофон просто під час сесії міськради. Деякі очільники громади та депутати почали втручатися в роботу радіо «На хвилі Корсуня». Вони вимагали пояснень, чому ми не встигаємо висвітлити всі заходи одночасно в шести селах громади, шукали «неточності» в наших матеріалах. Мені постійно погрожували перевірками та звільненням. Такі дії дуже заважали моїй роботі як журналістки та депутатки. На жаль, серед наших депутатів досі є такі, хто вважає себе господарем життя і діє дуже зухвало.
Сила громади та єдність під час війни
Що допомагає триматися?
Моя сила — у людях, які мене оточують. Моє найближче коло підтримки складають активні члени громади: друзі, волонтери, військові, ветерани АТО. Саме завдяки їхній підтримці я відчуваю впевненість і мотивацію продовжувати працювати. Часом я навіть не очікувала такої кількості містян, які, нехай навіть пошепки, підтримують мене в усіх починаннях.
Щодня я відчуваю зв’язок із виборцями. До мене звертаються люди з різними проблемами й питаннями. Вони знають, що можуть розраховувати на мене в будь-який момент, хоч би коли не звернулися — навіть посеред ночі. Ця постійна відповідальність є важливою частиною роботи, вона не дозволяє мені розслабитися. Проте саме цей рівень відповідальності нагадує, що моя робота важлива й має сенс.
Читайте також: Ольга Величко: Жінки тримають тил і змінюють країну
У чому полягає успіх роботи депутатського корпусу?
У єдності, особливо зараз, в умовах війни. Всі внутрішні суперечності мають відійти на другий план. Мені пощастило, що моє оточення поділяє такі ж цінності, тому нам легко знаходити спільну мову та діяти разом. У лютому 2022 року в нашій міській раді відбулося переформатування більшості. Неконструктивні галасуни відійшли на задній план. Хоча треба зізнатися, що часом навіть надважливі рішення ухвалюють на межі мінімальної більшості. І тут мене дивує маніпулювання колег голосами.
Адже пріоритетом кожного депутата має бути турбота про громаду, особливо про тих, хто найбільше постраждав від війни. Це і ветерани, і родини загиблих, і внутрішньо переміщені особи. Важливо пам’ятати, що війна триває, і ми, мешканці тилових міст, маємо докладати всіх зусиль, щоб допомагати.
Ми не повинні забувати про тих, хто постраждав більше за нас. Саме тому я вважаю, що загальнолюдські цінності плюс піклування про місто загалом мають бути пріоритетом у роботі кожного депутата й кожної депутатки.
Жінки як рушійна сила суспільних змін: подолання стереотипів та ефективне лідерство
Як можуть жінки вплинути на зміни?
Сучасний світ змінюється, і жінки беруть на себе дедалі більше відповідальності в усіх сферах життя. Це не лише відкриває нові можливості, а й створює простір для того, щоб вони стали рушійною силою позитивних змін. Попри стереотипи, які глибоко вкорінені в суспільстві, про те, що жінкам «не підходить» керувати або що вони «надто емоційні» для ухвалення рішень, ми вже бачимо, що реальність інша. Сила, рішучість та ефективне лідерство жінок проявилися в усій повноті, особливо під час війни, коли прикладів жіночої стійкості й відваги стає дедалі більше.
Жінки мають унікальні підходи до вирішення криз, надаючи перевагу діалогу та уникненню насильства. Крім того, вони здатні розподіляти ресурси на соціально значущі потреби, адже часто мають ширші зв’язки, глибше вкорінені в соціальну структуру. Завдяки цьому вони можуть визначати та підтримувати ті напрямки, які сприятимуть сталому розвитку спільнот і підвищенню добробуту людей.
Що більше жінок вийде з тіні домашніх клопотів, що більше їх буде небайдужими та активними не лише в соціальних мережах, то швидше суспільство звільниться від застарілих стереотипів і стане відкритішим до різних поглядів.
Що б ви сказали тим жінкам, які планують іти в політику?
Якщо ви вирішили йти в політику, відкиньте сумніви та не дозволяйте їм узяти гору навіть на мить. Вони руйнують впевненість і можуть зупинити на самому початку. Якщо ви самі собі не довіряєте, якщо вагаєтеся, це одразу помітять люди навколо. А коли вони бачать вашу невпевненість, то й самі починають сумніватися у вашому лідерстві та ваших спільних цілях.
Для успіху в будь-якій справі, а особливо в політиці, необхідні рішучість, наполегливість та сила волі. Вам потрібно чітко розуміти свої цілі, бути готовою до викликів і не відступати, навіть якщо результат не приходить одразу.
Ольга Тарантіна
