До масштабного флешмобу #Янебоюсьсказати долучились не тільки сотні українок і українців, але і громадяни/ки інших країн. Жінки прямо і не стидаючись почали говорити про насильство та сексуальні домагання, які чинили над ними в юності, зрілому віці, та навіть у дитинстві.
Величезний ажіотаж викликав флешмоб у соціальних мережах та медіа-просторі. «Повага» також долучилася до флешмобу. Проект підтримує рух та на своїй сторінці у Фейсбуці ділиться особистими історіями. Тому що не боїться сказати.
Долучатися до акції пропонує і ініціаторка руху Анастасія Мельниченко:
«По-перше, рух #Янебоюсьсказати виявив масштаб проблеми. Ніхто, навіть жінки, не уявляли цього масштабу. Нарешті ця тема перестала замовчуватись, вона перестала бути табуйованою. По-друге, коли жінки говорили разом, вони зрозуміли, що це не страшно. Самотність дій вони конвертували у щось таке дуже сильне і потужне», — говорить Анастасія.
Саме з її допису почалася акція.
За словами Анастасії Мельничук, ідея флешмобу виникла після повідомлення одного з чоловіків, який заявив, що жінка сама винна у сексуальному згвалтуванні.
«Черговий раз прочитала обговорення на тему того, що жінка сама винувата, ва тому, що її згвалтували. Це був допис одного чоловіка, який знайшов у парку згвалтовану, пограбовану дівчину. Він надав їй допомогу, але висловився, що не треба було їй вночі ходити парком. Мене цей допис дуже обурив, я його винесла на обговорення у себе на сторінці. І у відповдь отримала дуже багато коментарів від чоловіків, які підтверджували цю думку, думку про те, що справді жінка завжди у нас винувата у тому що її гвалтують. Тому що вона вдягнула надто коротку сукню, була напдіпитку, гуляла вночі по парку… І тим самим сама спровокувала насильника. Мене це страшенно обурило, бо коли йдеть про пограбування чи якийсь інший злочин, то ніколи ніхто не шукає вини серед жертв», — говорить Анастасія.
І справді, щирі історії Насті Мельничук та сотень жінок у мережі викликали серед користувачів бурю емоцій, підтримки та …критики.
У мережі з`явилися дописи, де деякі чоловіки називають флешмоб «антимужиковим»:
Хоча не може не радувати те, що багато чоловіків все ж таки підтримали жінок у їхніх зізнаннях, щирості та сміливості:
Тим часом від багатьох з історій холоне кров. Колежанки, подруги, приятельки та знайомі несподівано відкрилися зовсім з іншого боку. Важко навіть уявити масштаб трагедії у кожній особистій долі.
Це дуже маленька частина всіх історій. Вони дали сміливості вийти офф-лайн. Так у середу, 13 липня в Києві жінки зустрінуться, щоб підтримувати одна одну.
____________
Проект «Повага» неодноразово піднімала тему насильства над жінками у своїх матеріалах. Автори писали про проблему із сексуальними домаганнями на роботі. Про проблеми домашнього насильства проти жінок та дітей. У цих матеріалах експертки та психологині дають своє бачення причин насильства та варіантів виходу із складних ситуацій.
Ми звертаємося до українок, які пережили насильство: НЕ МОВЧІТЬ!
Поки суспільство не знає про проблему, воно думає, що її не існує.
Ми маємо право голосно говорити про те, що турбує мільйони жінок у всьому світі.
