Шведську активістку Грету Тунберг називають найвпливовішим підлітком світу, з нею зустрічаються світові лідери, її запрошують виступати в ООН та на економічний форум у Давосі. Цього року 16-річну школярку номінували на Нобелівську премію миру.
Рік тому вона почала виходити на одиночні пікети проти кліматичних змін під стіни парламенту Швеції. До неї приєдналися шведські школярі. Акції протесту за збереження довкілля дуже швидко підхопили підлітки в усьому світі. Нині мільйони дітей регулярно виходять на масові акції протесту #ClimateStrike #FridaysForFuture у 150 країнах.
50% підготували матеріал про те, як одиночний пікет перетворився на глобальний рух, яким чином підлітки, які не мають права голосувати на виборах, впливають на політику та хто підтримує Грету Тунберг.
Не Гретою єдиною
Здається, усі переглянули відео емоційного виступу Грети Тунберг в ООН, але мало хто звернув увагу на іншу важливу новину. Після виступу Грета та ще 15 підлітків зібрали пресконференцію у штаб-квартирі ЮНІСЕФ, де подали скаргу на уряди 5 країн (Бразилії, Франції, Німеччини, Аргентини та Туреччини). У колективній скарзі йдеться про те, що згідно з Конвенцією ООН про права дитини, уряди цих країн порушують права дітей, забруднюючи довкілля (діти не подали скаргу проти США та Китаю, бо ці країни не підписали додатковий протокол, у якому прописана можливість подання індивідуальних скарг). Надалі правозахисники ЮНІСЕФ розглянуть скаргу та надішлють урядам цих країн свої рекомендації. Ті, в свою чергу, матимуть 6 місяців, щоб зреагувати на них.
Під час пресконференції Грета попросила журналістів адресувати свої питання не лише їй, а й іншим 15 підписантам. Одна з них, 14-річна екоактивістка Александрія Вілласеньор, пізніше розкритикувала ЗМІ за те, що у заголовках усі видання згадали лише Грету: «Інші позивачі теж мають прізвища та свої історії».
Медійники справді забувають про інших дітей, які дуже багато роблять для захисту довкілля, висвітлюючи лише діяльність 16-річної школярки зі Швеції. То чим історія Грети Тунберг така особлива?
Суперсила
Під час свого виступу на конференції TedxStockholm Грета розповіла свою історію. У 8 років вона вперше дізналася про екологічні проблеми, коли дітям у школі показали фільм про забруднення планети. Грета зі сльозами на очах дивилась кадри про острови з пластикових пляшок та голодних білих ведмедів. Її однокласники теж були вражені, але інші діти швидко забули побачене, а Грета не могла думати ні про що інше.
Вона не могла зрозуміти, чому про проблеми екології мало говорять, чому про це не пишуть на перших шпальтах газет і не показують щодня у новинах. Грета постійно думала про це, і в 11 років у неї почалася депресія. Дівчинка перестала їсти й розмовляти. За два місяці вона схудла на 10 кілограмів і лікарі виявили, що у неї – синдром Аспергера, обсесивно-компульсивний розлад і селективний мутизм (вибіркова німота).
Тунберг називає синдром Аспергера своєю «суперсилою». За словами Грети, люди з цим синдромом безкомпромісні, адже для них світ поділяється на чорне й біле. Для неї питання зменшення викидів діоксиду вуглецю є питанням виживання людства та всього живого на нашій планеті, тому тут не може бути компромісів.
В інтерв’ю для The New Yorker Грета підкреслила, що її стан дозволяє їй довго зосереджуватися на одному. Останні роки вона зосереджена на темі кліматичної кризи: «Я можу годинами робити одне й те саме».
Як виявилося, вона може не годинами, а роками фокусуватися на одній проблемі.
Історія Грети не лише привертає увагу до проблем зміни клімату, але також демонструє політичний потенціал людей із неврологічними особливостями.
Як усе починалось
Коли Греті діагностували депресію, вона зрозуміла, що не зможе ані вийти з цього стану, ані вирішити проблеми довкілля, якщо просто сидітиме вдома. Спочатку вона почала переконувати батьків, що треба робити все можливе, щоб зупинити екологічну кризу, а потім почала діяти.
Перед парламентськими виборами у Швеції, 9 вересня 2018 року, вона пішла на одиночний пікет до стін Парламенту й надалі три тижні продовжувала виходити з плакатом. Після виборів вона почала виходити щоп’ятниці.
До проведення шкільних страйків її надихнув приклад американських школярів, які вийшли на масові акції протесту з вимогою заборонити вільний продаж зброї після стрілянини у місті Паркленд. Грета намагалася вмовити своїх однокласників протестувати, але не знайшла охочих приєднатися, тому вирішила йти під стіни парламенту з одиночним пікетом.
Дівчина каже, що їй подобається ідея мовчазного спротиву. В інтерв’ю журналу Rolling Stone вона розповіла про Розу Паркс, американську громадську діячку, авторку автобіографії «Мовчазна сила», яка поклала початок боротьби за права чорношкірих у США. Так само як і Грета, Роза Паркс була інтроверткою, але показала своїм прикладом, що й одна людина може спричинити великі зміни.
Іди до школи
Головною вимогою Грети до уряду Швеції було вжити радикальних заходів, щоб зупинити кліматичні зміни. Під час одиночних пікетів багато депутатів підходили до неї зі словами підтримки. Але всі вони радили їй не пропускати школу, бо, мовляв, замість стояння з плакатом краще вивчитися на еколога та потім «врятувати планету». Батьки теж були проти того, що Грета пропускає уроки, але водночас вони визнавали, що вона має право протестувати.
Мати Грети, відома оперна співачка, та батько, актор Свант Тунберг, за три дні до початку страйку опублікували книгу «Scener ur hjärtat («Сцени з серця») про свою родину та про важливість проблем екології.
За словами матері Грети, донька переконала її у важливості екологічних проблем і спочатку вона, відома в країні жінка, в інтерв’ю ЗМІ почала закликати громадян відмовитись від авіаперельотів, а уряди – дотримуватись Паризької угоди щодо зменшення викидів діоксиду вуглецю. Рух під назвою Fligskam («присоромлення за польоти») почав поширюватись у розвинених країнах, таких як Швеція, Канада, Велика Британія та Франція. Так мати Грети Малена Ернман здобула собі славу екологічної активістки задовго до популярності її доньки.
Бути чи вдавати
Ідея Грети виходити на протести щоп’ятниці сподобалася школярам у Швеції. Дуже швидко масові акції школярів #FridaysForFuture («П’ятницi за майбутнє») почали проходити у різних країнах світу. Рух став глобальним.
Грета закликає усіх робити все можливе, щоб привернути увагу до проблем екології.
Сама вона відмовилась від вживання м’яса й купує одяг з секондхенду. У 2015 році вона перестала подорожувати літаками, а через рік переконала маму відмовитись від авіаперельотів. Батьки Грети встановили сонячні батареї та почали вирощувати на городі овочі.
У Стокгольмі вона пересувається містом на велосипеді, а по Європі подорожує потягом. На цьогорічний економічний форум у Давосі вона добиралася 32 години.
На кліматичний саміт ООН вона пливла на човні Malizia II. Подорож Атлантичним океаном тривала два тижні.
Човен Malizia II, який належить П’єру Казірагі, онуку князя Монако Реньє III і актриси Грейс Келлі, обладнаний сонячними батареями, а за туалет слугує звичайне відро.
Відразу після початку подорожі екоактивістку почали критикувати через те, що два члени екіпажу мусили прилетіти до Нью-Йорка літаком, щоб переправити човен назад у Європу.
Для тих, хто не зрозумів символізм подорожі човном, Грета пояснила у Твіттері: «Вам не потрібно витрачати два тижні на човні, щоб зробити все можливе для запобігання кліматичній катастрофі. Вам просто треба робити все, що можете зробити ви, щоб змінити те, що у ваших силах».
Швеція, США та Китай
Саме виступ Грети під час відкриття Саміту ООН щодо зміни клімату, що відбувся 23 вересня 2019, спричинив неабияку хвилю ненависті до 16-річної шведки. Втім, це не був виступ «з трибуни ООН», як про це написали численні ЗМІ, і це не був перший виступ Грети на заходах Організації Об’єднаних Націй.
Безумовно, ця промова Грети Турнберг була найемоційнішою, проте інші промови були також доволі радикальними.
На Конференції ООН щодо зміни клімату у Катовіце (2018), Тунберг звернулася до політичних лідерів з попередженням, що «ми прийшли, щоб сказати вам, що час змін настав – подобається вам це чи ні». Депутатам Парламенту Великобританії вона пояснила, що їм не варто переживати через те, що діти пропускають школу заради акцій протесту: «Запевняю вас, що ми повернемося до школи, щойно ви почнете дослухатися до слів науковців та дасте нам майбутнє».
У Давосі дівчина звернулася до лідерів з закликом починати боятися: «Я хочу, щоб ви відчули той страх, який відчуваю я. А потім почали діяти. Я хочу, щоб ви діяли так, як потрібно діяти … коли палає ваш дім. Тому що так і є». Депутатам Конгресу США Грета розказала про свою мрію: «Я мрію, щоб люди у владі та ЗМІ усвідомили важливість кліматичної кризи. Тоді я би могла повернутися додому до сестри та моїх собак».
Щодо виступу під час відкриття Саміту ООН зі зміни клімату 2019 у Нью-Йорку, багатьох почало турбувати питання «а чому дівчинка з благополучної Швеції поїхала в Америку говорити про клімат?».
У своїх попередніх виступах Грета дуже часто пояснювала, що США на сьогодні є другою країною у світі, після Китаю, за рівнем викидів CO2.
Однією з ключових вимог Грети є дотримання урядами країн Паризької угоди, яка передбачає зменшення викидів діоксиду вуглецю. Тим часом Трамп оголосив про наміри вивести США з Паризької кліматичної угоди. Також президент США намагається не допустити того, щоб штат Каліфорнія підвищив вимоги щодо допустимого рівня викидів CO2 для автомобілів.
Звісно, батьківщина Грети Швеція має одне з найбільш прогресивних кліматичних законодавств у світі. Але Тунберг вперше вийшла з плакатом напередодні парламентських виборів у Швеції, тому що жодна з політичних партій не піднімала питання екології.
Карін Бакштранд, дослідниця кліматичної політики Стокгольмського університету, розказала виданню The New Yorker, що екологічні питання не піднімались перед виборами, тому що у Швеції «усі, окрім крайніх правих, й так погоджуються, що ми повинні перейти на паливо з нульовим рівнем викидів СО2».
Але Грета зауважує, що, незважаючи на прогресивне законодавство Швеції, рівень викидів СО2 у країні зріс на 3,6% у першому кварталі цього року.
Дослідниця Бакштранд підтверджує, що цього року викиди СО2 зросли через економічне зростання. З іншого боку, Швеція скоротила викиди на 26% у порівнянні з 1990 роком, а використання відновлюваних джерел енергії збільшилося на 12% за останні десять років.
Бакштранд додала, що «голос Грети Тунберг важливий, оскільки до початку пожеж і посухи у Швеції питання зміни клімату було для шведів лише на восьмому місці серед пріоритетних; Грета переконана, що це питання має бути головним, і вона права». Протест Грети широко висвітлюють ЗМІ Швеції, тому екологічні питання нині повсякчас обговорюють.
Чому стільки хейтерів
Як тільки Грета з’явилася в інформаційному полі, вона стала своєрідним громовідводом, притягуючи негативні коментарі не лише користувачів соцмереж, а й представників медіа.
Ці чисельні нападки дівчина називає спробою відвернути увагу від проблеми зміни клімату.
«Від самого початку Грета казала, що люди нападають на неї, бо вони не можуть атакувати науку. З наукою не посперечаєшся,» – каже еколог Білл Маккібен.
Він переконаний, що «нападки показують порожнечу – інтелектуальну та моральну – тих, хто заперечує проблеми кліматичних змін». Вони не можуть спростувати її аргументи, тому що на її боці наука і навіть всесвітньо відомий натураліст Девід Аттенборо.
Виступаючи у Конгресі Сполучених Штатів на початку вересня, Грета Тунберг тримала у руках звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) та наголошувала: «Не слухайте мене. Слухайтесь вчених. Тільки якщо ми привернемо до цього питання всю увагу, ми зможемо знайти вихід».
4 березня 2019 року науковці зі всього світу підписали відкритого листа, у якому висловили підтримку екоактивізму школярів, які виходять на акції протесту #ClimateStrike #FrydayForFuture. Наразі серед підписантів вже 387 вчених.
Сама Тунберг каже, що їй сумно, що люди постійно щось вигадують про неї та про інших активістів: «Здається, люди більше бояться мене та молодіжних протестів, а не справжніх (екологічних) проблем».
Дівчаток-екоактивісток цькують у всьому світі. Якщо Греті більше перепадає через її зовнішній вигляд та неврологічні особливості, іншим дівчатам доводиться переживати не менш неприємні атаки хейтерів та ботів.
Показовим є приклад 11-річної Ліллі Претт з Нідерландів, яка щоп’ятниці виходить на акції протесту проти кліматичних змін. Нещодавно Ліллі розмістила на своїй сторінці у соцмережах відео про те, як представники племені з Амазонії борються проти винищення лісів.
Допис дівчини почав дуже швидко поширюватися, але вже за кілька годин дитину почали масово тегати як нібито вона порноакторка, а в коментарі на її сторінку почали закидати порнографію.
Політичний рух молоді
Грета – найвідоміша школярка-екоактивістка, на її сторінку у Twitter підписані 2.6 мільйона користувачів, понад два мільйони – у Facebook. Але треба розуміти, що вона – одна з дуже багатьох школярів та школярок, які активно виступають за вирішення екологічних проблем.
Як пише видання The New Yorker, Грета є свідченням появи нової влади, яка є поєднанням активної молоді, масових протестів та незаперечних наукових фактів.
Школярі запевняють, що вони вимушені виходити на вулиці, бо політики, яких обрали їхні батьки та дідусі з бабусями, не змогли відповідально ставитися до планети, яку успадкують діти.
Минулого тижня Барак Обама назвав Грету «однією з найбільших захисників планети». Грету підтримують Джастін Трюдо, Ангела Меркель та навіть Папа Римський.
Прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн також підтримує екологічний рух дітей і каже, що вона постійно отримує купу листів від учнів молодшої школи, які пишуть про екологічні проблеми, наприклад, про забруднення водоймів пластиковими пакетами. Ардерн запевняє, що петиції, звернення до політиків та масові протести є дієвими способами розказати про проблеми, які турбують підлітків. Адже діти не мають права голосувати на виборах.
У інтерв’ю журналу The Rolling Stone Грета саме так пояснила, чому вона обрала масові акції протесту як дієвий спосіб змусити політиків впроваджувати політику збереження довкілля – вона не має права голосувати на виборах: «Тому (масові акції) – це єдиний спосіб примусити почути мене».
Екоактивісти впливають на політику
Не маючи змоги впливати на політику на виборчих дільницях, молоді екоактивісти використовують не лише масові акції протесту, а й інші важелі впливу на політику урядів. Звернення зі скаргою до ЮНІСЕФ від імені Грети Тунберг та ще 15 активістів – лише ще один з багатьох способів, які використовують підлітки. Але існують інші механізми впливу, які сучасні діти активно застосовують.
Келсі Джуліана зі штату Орегон у 15 років подала позов проти губернатора штату Орегон, а в 19 стала головною позивачкою у справі Джуліана проти США, яка розглядається судами вже чотири роки. В рамках цієї справи 21 молодий позивач віком від 12 років стверджує, що влада своєю бездіяльністю у питаннях зміни клімату порушує їхні конституційні права.
Молодіжний політичний рух Sunrise Movement (Рух «Схід Сонця») був заснований у США у 2017 році, за рік до того, як Грета Тунберг почала щоп’ятниці виходити з плакатом до стін парламенту Швеції.
Під час виборів до Конгресу США (2018) члени руху спрямували свою діяльність на просування тих кандидатів і кандидаток, які підтримують боротьбу проти кліматичних змін. Серед тих, які мали підтримку молодіжно екоруху, до Конгресу пройшли Деб Хааланд, Александрія Окасіо-Кортес, Рашіда Тлаїб та Ільхан Омар.
Після виборів члени руху сфокусувалися на лобіюванні державної програми захисту довкілля Green New Deal, що включає в себе цілу низку економічних та соціальних реформ.
Найвідомішим вчинком дітей з руху Sunrise Movement була їхня зустріч з сенаторкою-республіканкою Діаною Файнштайн. На відео, яке у соцмержах набрало понад 3 млн переглядів, малі діти, наймолодшому з яких 7 років, та підлітки переконують політикиню підтримати Green New Deal.
Тож не варто недооцінювати вплив молодіжних рухів, лідери яких, такі як Грета Тунберг, не збираються зупинятися.
Наталія Жачек, 50%
