Home Статті Алла Гонтар, голова сільради на Волині: «Ми збираємося створити в селі Жіночий клуб»

Алла Гонтар, голова сільради на Волині: «Ми збираємося створити в селі Жіночий клуб»

0
345

Алла Гонтар — голова Журавичівської сільської ради на Волині від 2015 року. До цього 8 років займалась бізнесом. Брала участь в проекті «Нові лідери», є членкинею Демократичної жіночої мережі.

Пані Алло, чи легко перейти з бізнесу в місцеве самоврядування?

— Непросто. Балотуватися я не планувала. В Журавичах побудувала хату, і ми з сім`єю переїхали туди жити з міста. Вісім років я очолювала спільне німецько-українське ТОВ «Ева», що вирощувало зернові культури, займалося комбайнами. Ще у 2000 році наше підприємство було одним з перших, що надавало послуги молотіння великим агрокомпаніям. Крім мене, на Волині  було ще двоє чоловіків, які очолювали компанії, що теж надавали такі послуги. Моя історія з балотуванням розпочалася з того, що люди в селі мене переконували йти в раду. Вони бачили мій приклад, як можна робити зміни, і коли вдруге люди попросили мене, я вирішила ризикнути.

І як це рішення сприйняли ваші рідні? Колеги по роботі? 

— Колеги мене не розуміли. Вони говорили, що, мовляв, ти ж можеш допомагати громаді фінансово, але навіщо балотуватися?  А щодо рідних, то якби не мій чоловік, навряд чи я б прийняла таке рішення. Коли люди в селі питали мене, чи буду йти, то він говорив, що маю дуже багато енергії і мене нічого не тримає, що в мене немає жодної причини, щоб не йти. Хоча у мене тоді були зовсім маленькі діти. Він розділяв зі мною хатні обов’язки, і весь час повторював, що я вже грудьми не годую, а все решта ми можемо разом робити.

Що ви обіцяли людям, коли балотувалися?

— На виборах я нічого не обіцяла, на відміну від моїх конкурентів. Пригадую, як під час дебатів з іншими кандидатами одна вчителька спитала мене, чому я нічого не обіцяю. Я відповіла, що не можу нічого говорити, не знаючи бюджету і всіх проблем. Першочерговим завданням для мене було залучення коштів. Перші кошти район виділив на відкриття другої групи в дитсадку і на ремонт пожежного автомобіля. Я вирішила ризикнути і звернутися по допомогу до підприємців.

Часто буває, що люди живуть в селі, але їх прописка в іншому населеному пункті, тож саме туди надходять податки від їхньої підприємницької діяльності. Тож передовсім я ходила по наших підприємцях і просила їх прописатися в селі. Вони тепер не тільки прописані тут, а й часто є меценатами.

Ще ми провели реконструкцію Будинку культури. Це було нелегко, бо на культуру в нас взагалі не хочуть давати гроші — мовляв, школи недобудовані, а ти на культуру просиш… Але вдалося.

Невдовзі відбудуться місцеві вибори. Що плануєте встигнути до цього часу? 

— Ми дуже хочемо відкрити Будинок для людей похилого віку нового зразка. Також повинна бути амбулаторія. Це була президентська програма. Мені довелося переконувати багатьох людей у доцільності побудови амбулаторії саме в нас.

Статистика така: 5 тисяч людей обслуговується в нашого лікаря. А програма дозволяє укласти договори на дві тисячі.Тобто нашу амбулаторію потрібно розширювати, і, звісно, в ній варто зробити ремонт.

Крім того, на території громади маємо запаси родону, і колись тут був потужний санаторій. От я теж думаю, як би його запустити знову.

Ви брали участь у відомому проекті «Нові лідери». І хотіли перемогти, щоб придбати трактор для видобутку кускового торфу (оскільки у селі немає газопостачання, то торф використовується для опалення, А. К.). Чим для вас став цей проект?

— До проекту я недооцінювала себе. А згодом сама в себе повірила. А коли ти віриш в себе, то вірять й інші. Після проекту мені навіть запропонували йти в народні депутати від команди Зеленського, та я не захотіла конкурувати з народною депутаткою від нашого округу  Іриною Констанкевич. Згодом таки жаліла, що не спробувала, але це для мене був прояв жіночої солідарності.

У вашій сільраді з 14 депутатів 12 жінок. Чому так склалося?

— Це не лише в цій каденції, так було і раніше. Якщо проаналізувати, то там де мало коштів в радах, там жінки. А в ОТГ вже, наприклад, чоловіків більше. Про раду я можу сказати, що ми дуже злагоджено працюємо, бо маємо спільну мету.

Зараз в Україні дуже багато говорять про гендерну рівність. Що, на вашу думку, потрібно змінювати в цьому напрямку?  

— Я вважаю, що на заходи про гендерну рівність варто запрошувати чоловіків.  І говорити їм, дякувати, що ви, мовляв, керували країною 28 років, а тепер будемо ми. В нас вже майже 21% жінок у парламенті, і це шикарно. А через 5 років — хоч би 30%.  І згодом буде 40%.

Я вважаю, що жінок має бути більше у виконавчих органах влади. І повинна бути декретна відпустка для жінок та чоловіків. А знаєте, як добре, коли тато буде з дитиною в декреті? Навіть морально.

У вашій сільраді ви говорите про це? Про права жінок і гендерну рівність?

— Ми збираємося створити в селі Жіночий клуб. В якому форматі він буде працювати, я ще не знаю. В селі жінки знають хатню роботу, дітей і поля. У них мало часу для себе, тож ми ще не знаємо, що саме їм буде цікаво.

Аріна Крапка, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Аріна Крапка
Більше публікацій Статті