Home Статті Ангела Меркель: Розум, працьовитість та зневага до корупціонерів

Ангела Меркель: Розум, працьовитість та зневага до корупціонерів

21
1,378

Якось Ангела Меркель пригадала випадок з дитинства, як вона стояла на дошці для стрибків у воду на уроці плавання та майже годину розмірковувала, як їй краще стрибнути, а пірнула, коли вже пролунав дзвоник.

Дзвоник пролунав: Ангела Меркель, яку чотири рази поспіль обирали канцлеркою Німеччини, оголосила цього тижня про те, що не братиме участь у грудневих виборах лідера Християнського демократичного союзу (ХДС) та більше не йтиме на вибори до Бундестагу. Тож ця каденція для неї остання.

Крім того, 29 жовтня вона зробила офіційну заяву, що не братиме участі у виборах, якщо вони відбудуться достроково, раніше 2021 року.

Втім, Ангела Меркель залишається найвпливовішою жінкою-політиком у світі. 

Незмінна канцлерка Німеччини

Ангела Меркель уособлює політичну стабільність. Вже 13 років вона є однією з найвпливовіших політиків світу й фактично лідеркою Європи.

Авторка біографії Меркель, Жаклін Бойзен, відзначила такі риси канцлерки як «розум, працьовитість та зневагу до корупціонерів».

Безумовно, на особисті рейтинги Меркель та на рейтинги її ХДС негативно вплинула міграційна криза. Відкривши кордони для майже мільйона біженців, вона розбурхала націоналістичні настрої німців.

Минулого року вперше ультраправі з партії AfD (Альтернатива для Німеччини) вийшли на національний рівень, отримавши 13,5% голосів виборців та майже 80 місць у парламенті. Цієї осені на місцевих виборах у Баварії та Гессені AfD вперше отримала премогу, тож партія ультраправих буде представлена не лише у Бундестазі, а й у всіх регіональних парламентах країни.

Меркель розуміла, що втрачає свій особистий рейтинг та рейтинг своєї партії через міграційне питання, але не відступала, не зважаючи на шалений тиск. Якось вона зізналася, що сама жила за стіною, тому не хоче, щоб у когось ще був такий досвід.

Лідерство

Ангела Меркель довела, що має внутрішню силу, щоб керувати країною понад десятиліття. Вона перебуває на посаді канцлера з 2005 року.

Канцлерка дуже виділяється серед німецьких політиків за трьома ознаками: жінка (розлучена, перебуває у другому шлюбі, без дітей), науковиця та ще й «озі», тобто та, що зі Східної Німеччини.

Пік популярності Меркель припадає на 2013 рік, коли німці спостерігали, як вправно вона вирішує то одну, то іншу кризу.

У мемуарах екс-президента Франції Франсуа Олланда, він описує канцлеру Німеччини як «неймовірно терплячу та звичну до тривалих переговорів». Першу чернетку майбутньої мінської угоди, згідно зі спогадів Олланда, писала сама Меркель. «Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди, — розповідає Франсуа Олланд. — Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна».

Жінка у «чоловічому клубі»

Цього року канцлерка Німеччини Ангела Меркель отримала премію уряду Фінляндії за досягнення у боротьбі за гендерну рівність.

Це нова премія, перша церемонія нагородження відбулася цього року. Було номіновано понад 400 жінок та чоловіків з 30 країн світу. Чому ж обрали саме Меркель?

За словами членів журі, Ангела Меркель багато років займається питаннями гендерної рівності. У її уряді жінка вперше стала міністром оборони (Урсула фон дер Ляйєн, у 2013 році). А цього року вона представила новий уряд, який вперше є гендерно збалансованим.

Її безперечно можна назвати жінкою, яка ламає стереотипи. Вона змогла пробитися у «чоловічий клуб» німецької політики.

Крім того, у Німеччині історично роль жінки вбачали та досі вбачають у турботі за дітьми та родиною. Слово «фемінізм» не лише чоловіки, але й жінки, досі сприймають досить негативно.

Але завдяки Меркель вже підросло ціле покоління молодих німців, які бачили тільки жінку на найвищій посаді у Німеччині. Малі діти запитують своїх батьків, чи хлопчики можуть стати канцлером.

Аліса Шварцер, найвідоміша феміністка Німеччина, підкреслила: «Починаючи з 2005 року маленькі дівчата обирають для себе, ким вони хочуть стати: перукаркою чи канцлеркою».

Ангела Меркель і фемінізм

Незважаючи на премію за досягнення у боротьбі за гендерну рівність, феміністки Німеччини переконані, що Меркель не приділяє достатньо уваги питанням гендерної політики та захисту прав жінок. Наприклад, у Німеччині досі діє старе податкове законодавство, яке націлене на те, щоб у сім’ях було вигідно заробляти одному з подружжя (зазвичай, це чоловік).

Катін Беннхольд у своїй статті для The New York Times (In Angela Merkel German Women Find Symbol, but not Savior) пише, що Німеччина, країна, якою вже 13 років керує жінка, має багато невирішених жіночих питань.

У 2013 році Меркель заявила, що не вважає себе іконою фемінізму: «Якби я себе так назвала, справжні феміністки образилися б».

Зневага та повага колег-чоловіків

Ангела Меркель довела, що жінка-хімік може зайняти своє місце у сфері, де домінують чоловіки з традиційними, а іноді й шовіністичними, поглядами.

Протягом політичної кар’єри Ангелі Меркель довелося не раз стикатися зі зневагою, а іноді й публічним приниженням з боку колег-чоловіків.

Колишній канцлер Німеччини та лідер ХДС Гельмут Коль називав її «моя дівчинка» (mein Mädchen).

Колись чоловіки-однопартійці вигадали для Меркель образливе прізвисько «матуся» (Muttie), але поступово воно набуло позитивної конотації по відношенню до Меркель, символізуючи турботу та стабільність.

У 2009 році прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі публічно продемонстрував свою зневагу до канцлерки під час саміту НАТО, коли відвернувся від неї та почав розмовляти по телефону. Тоді вона була змушена чекати на нього під час протокольної зустрічі.

Під час першого візиту Ангели Меркель до США минулого року президент Трамп, на очах у фотографів, відмовився потиснути канцлерці руку після їхньої зустрічі в овальному кабінеті – така собі зневага та публічне приниження.

Життя до політики

Меркель народилася у Гамбурзі, на території ФРН. Але її батько, пастор лютеранської церкви, переїхав з сім’єю до НДР. Хоча у ті часи німці навпаки намагалися потрапити до Федеративної Республіки Німеччини.

Сім’я священника жила поблизу семінарії у Вальдгофі, де мешкають фізично та розумово відсталі люди. Якось Меркель пригадувала, що в дитинстві бачила прив’язаних до лавок людей. «Ці роки життя поряд з інвалідами був дуже важливим для мене. Я ще тоді навчилася добре ставитися до них».

Вчителька Меркель, яка викладала російську мову, розказувала журналістам, що Ангела не цікавилася одягом та завжди вдягалася «не надто яскраво», а її зачіска була схожою на горщик на голові. Натомість Меркель була дуже розумною та вмотивованою ученицею.

Науковиця у політиці

Експерти, які вивчали біографію Меркель, підкреслюють, що секрет успішної кар’єри канцлерки криється у тому, що вона була науковицею.

Ангела Меркель вивчала фізику у Лейпцизькому університеті – вона обрала науку, бо найбільше цінує логіку. Пізніше вона отримала наукову ступінь з квантової хімії в Берліні, далі працювала в Академії наук Східної Німеччини. Вона була єдиною жінкою у відділі теоретичної хімії.

ЇЇ колега-вчений Міхаель Шиндхельм назвав Меркель найсерйознішою дослідницею у лабораторії теоретичної хімії. Він пригадує, як вона постійно скаржилась на те, що не мала доступу до західних видань та робіт вчених.

«Вона чудовий аналітик», – охарактеризував канцлерку чиновник з її уряду. «Меркель підходить до вирішення проблем методично, зважує ризики, передбачає можливу реакцію, а потім, навіть прийнявши рішення, вичікує деякий час, перш ніж діяти».

Якось Ангела Меркель пригадала випадок з дитинства, як вона стояла на дошці для стрибків у воду на уроці плавання та майже годину розмірковувала, як їй краще стрибнути, а пірнула, коли вже пролунав дзвоник.

Час змін

Після падіння Берлінської стіни, 9 листопала 1989 року, Меркель вирішила, що настав час долучитися до змін, які відбуваються у країні, тому пішла у політику.

Одного дня вона завітала до офісу нової політичної сили «Демократичний прорив» (Demokratischer Aufbruch) та запитала «Чим я можу вам допомогти?». Незабаром вона почала працювати в офісі партії.

У березні 1990 року спалахнув скандал, коли виявилось, що лідер «Демократичного прориву» є інформатором Штазі, тож партія терміново обрала нового лідера, Рейнера Еппельмана. Меркель доручили працювати з галасливими натовпами журналістів. Вона так добре впоралась з цим завданням, що Еппельман порекомендував її кандидатуру на посаду прес-секретарки першого прем’єр-міністра країни Лотара де Мез’єра.

У жовтні 1990 року вона виграла вибори та стала депутаткою у Бундестазі. Там її представили канцлеру Німеччини Гельмуту Колю, а прем’єр-міністр порадив канцлеру дати їй посаду у кабміні. Меркель дуже здивувалась, коли її призначили міністеркою у справах жінок та молоді.

Перед виборами 1990 року Меркель приєдналася до Християнсько-демократичного союзу після того, як «Демократичний прорив» об’єднався з ХДС.

У 1999 році навколо Гельмута Коля та ХДС спалахнув скандал через пожертви на передвиборчу кампанію. Авторитет Коля був настільки високим, що усі боялися навіть натякнути йому на те, що йому треба відійти від керівництва для збереження рейтингів партії. Ангела Меркель натомість розмістила відкритого листа у газеті з закликом до Гельмута Коля подати у відставку. І він пішов з посади почесного голови партії.

Вже за кілька місяців Меркель обрали головою ХДС.

«Чоловіки її обрали, бо вони боялися зазнати поразки, вони думали, що вона схибить, а потім вони все виправлять і один з чоловіків займе її місце», – запевняє Ангеліка Хубер-Штрассер, керуюча директорка KPMG у Німеччині.

Перша канцлерка Німеччини

У 2002 році Меркель зрозуміла, що має низьку підтримку перед партійним голосуванням за кандидатів на посаду канцлера. Тож вона сказала Штойберу, що знімає свою кандидатуру на його користь.

На перший погляд то була поразка, але насправді це рішення посилило її становище у партії.

Штойбер програв Шрьодеру. А коли Шрьодер неочікувано оголосив дострокові вибори у 2005 році, Меркель стала кандидаткою від ХДС на посаду канцлера.

Її конкурентами були Герхард Шрьодер і Йошка Фішер.

У ніч виборів Меркель, Фішер та Шрьодер зібралися у телестудії, щоб обговорити результати виборів. Меркель практично постійно мовчала, а Шрьодер випромінював впевненість у своїй перемозі.

Однак, вже за два місяці Меркель склала присягу як перша жінка на посаді канцлера Німеччини.

Труднощі та кризи

Коли Меркель розпочала кар’єру у політиці, їй довелося працювати у трьох напрямках: 1) вона нічого не знала про політику, 2) вона була чужою у західній Німеччині, 3) вона приєдналася до найбільш патріархальної партії з усіх – ХДС.

На посаді міністерки у справах жінок та молоді вона розібралась з особливостями внутрішньої політики. А вже як міністерка оточуючого середовища вона вийшла на міжнародну арену.

Вона жартувала, що під час роботи на посаді міністерки навколишнього середовища вона помітила, що люди витріщаються на її взуття, замість того, щоб слухати її. Тоді вона вирішила користуватися таким гардеробом, щоб одяг та взуття були постійно однаковими. Тому у ЗМІ не з’являються статті з обговоренням її одягу. Винятком стала стаття про її сукню з глибоким декольте, яку вона вдягнула в оперу у 2008 році.

Протягом багатьох років найскладнішим для Меркель залишалися публічні виступи, особливо складним для неї було придумати, куди подіти руки. Нарешті вона почала схрещувати пальці, ніби утворюючи ромб. У 2013 році партія Меркель навіть повісила біля центрального вокзалу Берліна величезний плакат з зображенням схрещених пальців політикині та надписом «Майбутнє Німеччини у надійних руках».

Коли вона стала канцлеркою, це був період, коли кризи спалахували одна за одною – криза Єврозони, мігранти, Україна,  Трамп.

Для Меркель найважчим випробуванням на посаді канцлера була криза Єврозони, яка могла знищити економіку півдня Європи та поставила під загрозу євро.

Втім, ця криза перетворила Німеччину, найбільшого кредитора Європи, у регіональну супердержаву. Один з біографів Меркель назвав її «канцлеркою Європи».

Популярна непопопулярна політикиня

У книзі «Ангела Меркель, нерішучість як мистецтво», яка вийшла у 2013 році, журналіст Ніколаус Бломе наголосив, що усі інсайдери зійшлися на тому, що Меркель піде з політики у 2015 році.

Ми знаємо, що цього не сталося. Натомість Меркель, попри шалений тиск, вирішила відкрити кордони для біженців і кілька місяців тримала їх відкритими.

Як пише Politico, протягом перших років правління Меркель німців найбільше хвилювала економіка. Але потім люди почали перейматися іншими питаннями.  Праві лютували через наплив біженців, а ліві – через зростання ультраправого популізму.

У неї вже немає такої підтримки й популярності, як раніше. Однак вона досі має досить високі персональні рейтинги. Згідно з останніми опитуваннями, 54% опитаних оцінюють її роботу на посаді канцлерки «скоріше позитивно» (43% – негативно) та 40% підтримують її подальше перебування на посаді (56% не підтримують). А коли минулого місяця видання Welt am Sonntag звернулося до пересічних німців з питанням, чим або ким вони найбільше пишаються, то найчастіше німці згадували Берлін, автомобілі Мерседес та Ангелу Меркель.

Наталія Жачек, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Наталія Жачек
Більше публікацій Статті